Рішення № 138551924, 28.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 липня 2026 року № 520/29549/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові) (вул. Гвардійців - Широнінців, буд.25А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61054 ЄДРПОУ 37764460) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові), оформлену листом від 22.10.2025 вих. №6317-2402/6317-25 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- XII;

- зобов`язати Головне управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- XII.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що діючи в інтересах свого неповнолітнього сина, вона просить суд визнати протиправною відмову Головного управління ДМС України в Харківській області у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язати відповідача оформити і видати такий паспорт. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у видачі паспорта-книжечки, пославшись на відсутність судового рішення та вимоги Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр...». Позивач вважає, що така відмова порушує його конституційні права, звужує право на вибір форми паспорта та суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у зразковій справі № 806/3265/17. На цій підставі просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідачем також зазначено, що у жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Салтівського відділу ГУ ДМС у Харківській області із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з досягненням 16-річного віку. Листом від 22.10.2025 № 6317-2402/6317-25 заявнику було роз`яснено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (у редакції постанови КМУ від 03.04.2019 № 398) та Тимчасового порядку, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 № 456, оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року можливе виключно за наявності рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати такий паспорт. Відповідач також зазначив, що під час звернення позивач не подав рішення суду, яке відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу III Тимчасового порядку № 456 є обов`язковим документом для оформлення паспорта-книжечки, а тому у Салтівського відділу ГУ ДМС були відсутні правові підстави для оформлення та видачі такого паспорта. Крім того, відповідач вказує, що заявник подав документи не в повному обсязі, що відповідно до підпункту 5 пункту 1 розділу IX Тимчасового порядку № 456 є підставою для відмови в оформленні паспорта. На думку відповідача, права позивача не були порушені, оскільки останній не позбавлений можливості повторно звернутися після усунення зазначених недоліків, а оскаржуваний лист не порушує його прав та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Салтівського відділу у м. Харкові ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою щодо вчинення дій з приводу видачі йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку.

На вказану заяву 22.10.2025 Салтівським відділом у м. Харкові ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області надано відповідь за вих. №6317-2402/6317-25, де роз`яснено питання щодо порядку, способу оформлення та переліку документів, необхідних для оформлення і виготовлення паспорта громадянина України вперше. Заявнику роз`яснено з посиланням на норми постанови КМУ № 302 про оформлення паспортів громадян України зразка 1994 року громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (а.с.17-18).

Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки, на його думку, чинне законодавство не скасувало можливість отримання паспорта у формі книжечки, а норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр...» звужують зміст і обсяг конституційних прав громадян, зокрема права на захист персональних даних, свободу світогляду та віросповідання, що суперечить статтям 22 та 32 Конституції України, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами ст.3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Із зазначених конституційних норм, зокрема, випливає, що, встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Закон України "Про громадянство" від 18 січня 2001 року №2235-III (далі по тексту - Закон №2235-III) відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 р. №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України.

Відповідно до п.п.1,2 вищевказаного Положення паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Пунктом 13 цього ж Положення визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі по тексту - Закон №5492-VI) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до ст.14 Закону №5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.

Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України (ч.1 ст.13 Закону № 5492-VI).

Згідно з ч.3 ст.13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Водночас ч.4 ст.13 Закону № 5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами 3-4 ст.21 Закону №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру (ч.5 ст.21 Закону № 5492-VI).

При цьому згідно з абз.2 ч.2 ст.21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі по тексту - Порядок №302).

Пунктом 2 Порядку №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.

Згідно з п.п.2-3 Порядку №302, паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-ти річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до п.7 Порядку № 302, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-ти річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Згідно з ч.2 ст.21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Верховним Судом в постанові від 09.11.2023 у справі №380/16510/22 наголошено на імперативності приписів Закону №5492-VI, оскільки ними встановлено обов`язок кожного громадянина України отримати паспорт громадянина України.

Отже, з прийняттям вищевказаного Закону паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, його отримати.

Верховний Суду у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №420/12574/21 звернув на те, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 висловила правову позицію, згідно з якою особа не позбавлена можливості отримання паспорта у вигляді книжечки замість паспорта у вигляді ID-картки.

Паспорт громадянина України у формі книжечки, як це передбачено Положенням №2503-ХІІ, видається з 16 років.

Суд зазначає, що Закон №5492-VI має вищу юридичну силу ніж Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, а тому у спірних правовідносинах щодо віку видачі паспорту громадянина України мають бути застосовані приписи ст.21 Закону №5492-VI.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У даному випадку суд застосовує положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.

Положення ст.21 Закону України №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов`язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.

Застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України.

Оскільки чинна редакція Закону №5492-VI не передбачає альтернативи паспортам з безконтактним електронним носієм дітям з 14 до 16 років і не може забезпечити реалізацію такого права, то це право має реалізовуватися у спосіб, передбачений Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 року, шляхом видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без електронного носія до досягнення дитини 16 років.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.11.2021 року у справі №420/4049/20, від 21.12.2022 року у справі №420/5353/20, 17.05.2023 у справі №420/12574/21.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність власного рішення (відмови), що є предметом оскарження у даній справі.

Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові) (вул. Гвардійців - Широнінців, буд.25А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61054 ЄДРПОУ 37764460) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові), оформлену листом від 22.10.2025 вих. №6317-2402/6317-25 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- XII.

Зобов`язати Головне управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503- XII.

Стягнути на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Салтівський відділ у м. Харкові) (вул. Гвардійців - Широнінців, буд.25А, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61054 ЄДРПОУ 37764460).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.