Рішення № 138550042, 28.07.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7249/26

Номер провадження № 2/521/5938/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді Шевчук Н.О.

за участю секретаря судового засідання Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» - не з`явився;

від ОСОБА_1 не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 В, ЄДРПОУ:20033533) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 202 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у якому просить суд: стягнути із ОСОБА_1 в порядку суброгації на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» у якості відшкодування завданої майнової шкоди кошти у розмірі 38482 грн. 97 коп.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголосив, що 19.06.2024 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ААА" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» № 370030/4100/0000133, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Як вказано позивачем, у відповідності до умов вказаного договору страхування та ст. 92 Закону України «Про страхування», позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.

Позивач зазначив, що відповідно до відповіді віл НПУ з сайту Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024208567205756, 25.07.2024 року в місті Одесі по проспекту Шевченка, кут Площі 10 квітня сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: легкового автомобіля «КІА К5», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Як зауважено позивачем, відповідно постанови Приморського районного суду міста Одеси у справі №522/13257/24 від 29.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , яка набрала законної сили, останню визнано винуватою в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні.

Позивач наголосив, що внаслідок вказаної ДТП, застрахованому транспортному засобу «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було завдано механічних ушкоджень, у зв`язку із чим страхувальник зазнав матеріального збитку та звернувся до страховика з вимогою виплати страхового відшкодування.

Так, за твердженнями позивача, ПрАТ «СК «УНІКА» прийняло рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 154 886,54 грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний Дім", що підтверджується платіжною інструкцією №184078 від 29 серпня 2024 року, відповідно до виставленого ним рахунка.

В подальшому, як вказав позивач, на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2025 року у справі №908/2989/24 ТДВ «СК «КРЕДО», як страховик винної у ДТП сторони перерахувало на рахунок позивача 116103 грн. 57 коп.

А тому, на переконання позивача, враховуючи те, що у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України, яка визначає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), з відповідача на користь позивача слід стягнути 38482 грн. 97 коп.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06.05.2026 року у справі №521/7249/26 було прийнято позовну заяву до розгляду в спрощеному позовному провадженні та відкрито провадження, призначено справу до судового розгляду по суті з викликом сторін.

18.06.2026 року за вх. №44300 до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від представника відповідача у даній справі було скеровано відзив на позовну заяву, у якому відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відзиву на позов, відповідач, зазначаючи про обставини, викладені позивачем за доводами позову, зауважила, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2025 року у справі №908/2989/24 вже чітко визначено та обмежено загальний розмір матеріального збитку від ДТП сумою 119 000 грн., тобто, ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» повністю виконала зазначене рішення Господарського суду Запорізької області та покрила суму збитків у максимально можливому законом обсязі за вирахуванням франшизи.

Відповідач наголосила, що згідно із наявним у матеріалах справи Звітом про оцінку пошкоджень, фактичний розмір матеріальної шкоди з урахуванням зносу становить 119 603, 57 грн., що повністю вкладається в ліміт страхового відшкодування (160 000 грн.), а тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки 38 482, 97 грн. є безпідставними, оскільки базуються на вартості ремонту за договором, що суперечить сталій правовій позиції Верховного суду (зокрема, Постанові Великої Палати ВС у справі №755/18006/15-ц), згідно із якою в порядку суброгації до страховика КАСКО переходить право вимоги до винуватця лише в межах ринкової вартості шкоди (за звітом, який міститься в матеріалах справи), а не вартості фактичного ремонту.

Відповідач вважає, що оскільки ліміт поліса ОСЦПВ (160 000 грн) повністю покриває встановлений судом розмір матеріального збитку, обов`язок із відшкодування шкоди в повному обсязі покладався саме на ТДВ «СК «КРЕДО», яка його успішно та повністю виконала, сплативши кошти за рішенням суду. Вимога ПрАТ «СК „УНІКА» стягнути з відповідачки ще 38 482,97 грн. (вартість ремонту без урахування зносу деталей за тарифами СТО) суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Страховик за договором КАСКО, виплативши відшкодування за ремонт нового авто, не має права вимагати від винуватця суму зносу деталей, якщо матеріальний збиток повністю вкладається в ліміт поліса ОСЦПВ винуватця. Ці витрати є виключно комерційним ризиком самого позивача - ПрАТ «СК „УНІКА».

26.06.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від позивача у даній справі надійшла відповідь на відзив (вх. №46348), у якій позивач просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Відповідь на відзив судом долучено до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами відповіді на відзив, позивач наголосив, що у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6- 691цс15 зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав вищезазначений правовий висновок та визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту безпосередній винуватець. Аналогічні висновки, викладено Верховним судом у постановах від 14.02.2018 року у справі №754/1114/15-ц, від 21.02.2020 року у справі №755/5374/18, від 22.04.2020 року у справі №756/2632/17, від 22.04.2021 року у справі №759/7787/18, від 11.08.2021 року у справі №554/8473/19.

Таким чином, як вважає позивач, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно із ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Позивач вказав, що враховуючи те, що відносини між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, позивач має право на відшкодування з відповідача різниці між сумою виплаченою потерпілому та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією відповідача. Оскільки ТДВ СК КРЕДО" виплатило ПрАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28.07.2026 року у справі №5217249/26 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Злоті Анастасії Олександрівни від 27.07.2026 року за вх. №54910 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Будь-яких інших клопотань, заявлених стороною відповідача матеріали справи не містять.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача 27.07.2026 року за вх. №54517 скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача і особисто відповідачка в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, будь-яких заяв або клопотань суду з приводу своєї неявки не повідомили.

Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі її учасників.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд вважає, що позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди потребує задоволення, з огляду на таке.

Хаджибейським районним судом міста Одеси було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ "М-ААА" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Corporate» №370030/4100/0000133 від 19.06.2024 року, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_4 .

Строк дії вказаного договору встановлено з 04.07.2024 року по 03.07.2025 року (п. 14 договору).

25.07.2024 приблизно о 9 год. 25 хв. в м. Одесі, по проспекту Шевченка, кут Площі 10 квітня, сталася дорожньо-транспортна пригода, відповідно до якої водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KIA К5», д/н НОМЕР_5 , під час руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого скоїла наїзд на автомобіль «Volkswagen Polo», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 29.08.2024 року у справі про адміністративні правопорушення №522/13257/24, яка набрала законної сили 09.09.2024 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено на останню адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «KIA К5», д/н НОМЕР_5 за

шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 25.07.2024 року була застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» за полісом № 218010203.

Відповідно до відповіді від НПУ з сайту Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3024208567205756, 25.07.2024 року в місті Одесі по проспекту Шевченка, кут Площі 10 квітня сталася ДТП за участі двох транспортних засобів: легкового автомобіля «КІА К5», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

26.07.2024 року ОСОБА_2 , як потерпіла від дорожньо-транспортної пригоди звернулася до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою №21108823760 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №370030/4100/0000133.

Відповідно до Звіту вих. №71445 від 28.08.2024 року Суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, ремонтної калькуляції системи AUDATEX №2110882376 від 28.08.2024 року, Протоколу огляду колісного транспортного засобу від 06.08.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 183 027,15грн., а матеріального збитку 119603, 57 грн.

Згідно із рахунком-фактурою ТОВ "Автомобільний Дім" (Одеса) №АдСЧТ02868 від 28.08.2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_4 склала 154886,54 грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 21108823760 від 28.08.2024 року та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 154886,54 грн.

Виплата страхового відшкодування здійснена шляхом перерахування безготiвкових коштiв на користь ТОВ "Автомобільний Дім" (Одеса), що підтверджується платіжною інструкцією № 184078 від 29.08.2024 року на суму 154886,54 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2025 року у справі №908/2989/24 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства Страхова група УНІКА страхове відшкодування в розмірі 116403,57 грн., вирішено питання про судові витрати.

При цьому, у вказаному рішенні місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до звіту вих. №71445 від 28.08.2024 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_6 станом на 25.07.2024 року складає з урахуванням ПДВ 119603,57 грн.

Відповідно до поліса № 218010203 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ТДВ «СК «КРЕДО» та ОСОБА_1 , строк дії договору з 00:00 21.11.2023 року по 20.11.2024 року включно, страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складає 320000 грн., за шкоду, заподіяну майну 160000 грн.

25.07.2024 року позивачем на адресу відповідачки було скеровано вимогу про сплату грошових коштів в порядку суброгації на суму 38482 грн. 97 коп., яка залишена останньою без уваги.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо наявних між сторонами спірних правовідносин, зокрема доказів відшкодування відповідачем завданих позивачу матеріальних збитків, матеріали цивільної справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача розміру нарахованих останнім матеріальних збитків у розмірі 38482 грн. 97 коп.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, застосовані судом під час ухвалення рішення у даній справі.

В силу ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Тобто, у відносинах з відшкодування шкоди, що виникла зі взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідальність будується на загальних умовах за принципом вини. В такому разі особою, яка зобов`язана відшкодувати завдану шкоду, є та особа, безпосередні дії якої призвели до виникнення в іншої особи збитків, і вина якої доведена.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 роз`яснено, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Так, у даній справі судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із позовом про стягнення сплаченого страхового відшкодування потерпілій особі за договором добровільного страхування внаслідок скоєння відповідачем ДТП у розмірі 38482 грн. 97 коп.

При цьому, як встановлено судом, відповідальність власника ТЗ «KIA К5», д/н НОМЕР_5 - ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» за полісом № 218010203 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яке, в свою чергу, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.01.2025 року у справі №908/2989/24 відшкодувало позивачу збитки у розмірі 116403,57 грн.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 позивач наголошує, що оскільки загальна сума збитку вартість відновлювального ремонту, завдана автомобілю «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_4 складає 154886,54 грн., що по суті виплачено страхувальнику позивачем, а сума відшкодованого збитку ТДВ «СК «КРЕДО» 116403,57 грн., відповідач має відшкодувати позивачу 38482 грн. 97 коп.

При цьому, як встановлено судом, та вбачається із звіту №71445 від 28.08.2024 року, складеного Суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, ремонтної калькуляції системи AUDATEX №2110882376 від 28.08.2024 року, Протоколу огляду колісного транспортного засобу від 06.08.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Polo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 183 027,15грн., а матеріального збитку 119603, 57 грн.

Одночасно із цим, як встановлено судом у даній справі, позивачем, на підставі страхового акта № 21108823760 від 28.08.2024 року, страхувальнику сплачено вартість відновлювального ремонту не за вказаним вище Звітом, а за рахунком-фактурою ТОВ "Автомобільний Дім" (Одеса) №АдСЧТ02868 від 28.08.2024 року, за яким вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_4 склала 154886,54 грн.

Тобто, у даному разі, підстави того, що у зв`язку з перевищенням фактичного розміру майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, над сумою виплаченого страхового відшкодування, обов`язок з відшкодування різниці покладається на відповідача як винну особу позивачем доведено належними та допустимими доказами. Відтак, відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманою позивачем страховою виплатою від страховика винної особи, що становить 38482 грн. 97 коп.

Подібні висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 30.10.2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21.02.2020 року у справі № 755/5374/18, від 22.04.2020 року у справі № 756/2632/17, від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19.

При цьому, доводи відповідачки, викладені нею у відзиві на позов судом до уваги не приймаються, оскільки такі твердження не знайшли свого відображення під час розгляду даної справи.

Відтак, у даному разі, зважаючи на встановлені судом обставини, суд виснує про підставність позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про стягнення з неї на свою користь страхового відшкодування у розмірі 38482 грн. 97 коп., з огляду на що, такі позовні вимоги потребують задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи те, що у даній справі суд прийшов до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення матеріальних збитків із ОСОБА_1 у визначеному позивачем розмірі, судові витрати у розмірі 3328 грн. слід віднести на рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 6, 10, 12, 141, 229, 263, 265, 273, 279, 280 282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 В, ЄДРПОУ:20033533) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 В, ЄДРПОУ:20033533) матеріальні збитки у розмірі 38482 грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складання повного додаткового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6 В, ЄДРПОУ:20033533);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя: Н.О. Шевчук