Рішення № 138549645, 28.07.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/1029/26

Провадження № 2/499/666/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 липня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 11 червня 2026 року з Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою Паладич Аліни Олександрівни (далі також представник), яка подана до суду 04 травня 2026 року, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі також позивач) до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 35824 гривні 20 копійок та судові витрати в загальному розмірі 2662 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).

1.2. Відповідач не подав відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини свого неприбуття суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 17 червня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

Іванівський районний суд Одеської області 20 липня 2026 року відклав розгляд справи через неприбуття відповідача.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 липня 2026 року постановив розглянути справу заочно.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. 16 липня 2024 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (далі також ТОВ «Селфі кредит») уклали Договір № 1634332 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити відсотки за користування ним (а.с. 8-10, далі також Договір 1).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3900 гривень (пункт 1.2 Договору1).

Строк кредиту 360 днів (пункт 1.3 Договору 1).

Стандартна процентна ставка складає 1,5 відсотків від суми кредиту (підпункт 1.5.1 пункту 1.5 Договору 1).

30 червня 2025 року, ТОВ «Селфі кредит» та позивач уклали договір факторингу відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також Договір факторингу).

Розрахунок заборгованості за Договором 1 свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 15124 гривні 20 копійок, яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 3900 гривень; процентами 9886 гривень 50 копійок; пенею 1337 гривень 70 копійок.

4.2. 16 липня року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» (далі також ТОВ «Слон кредит») уклали Договір № 1715752 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та сплатити відсотки за користування ним (а.с. 28-30, далі також Договір 2).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 гривень (пункт 1.3 Договору 2).

Строк кредиту 360 днів (пункт 1.4 Договору 2).

Стандартна процентна ставка складає 1,50 відсотків від суми кредиту (підпункт 1.5.1 пункту 1.5 Договору 1).

15 липня 2025 року ТОВ «Слон кредит» та позивач уклали договір факторингу відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також Договір факторингу).

Розрахунок заборгованості за Договором 2 свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 20700 гривень, яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 3000 гривень; процентами 16200 гривень; пенею 1500 гривень.

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Зміст частини 1 статті 205, частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України (далі ЦК), пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 3, частини 12 статті 11, частини 1 статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» свідчить, що кредитний договір укладається виключно в письмовій або електронній формі, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

Зважаючи на положення статей 509, 525, 526, 530, 628, 638 ЦК одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належно, відповідно до умов договору визначених на розсуд сторін, погоджених ними та в строк, встановлений договором.

Приписи частини 1 статті 610, частини 1 статті 612, частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049, частини 2 статті 1050, частини 1 статті 1054 ЦК визначають, що в разі порушення зобов`язання або виконання з порушенням умов визначених його змістом, позикодавець має право вимагати повернення частини позики і на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, кредит у такій самій сумі) або частину позики та сплатити проценти в строк, й у порядку, що встановлені договором.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК).

5.2. Абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» регламентує, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно пункту 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

5.3. Частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайтах ТОВ «Слон кредит», ТОВ «Селфі кредит», підписання ним Договорів 1, 2, підтверджує, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання грошових коштів (кредиту).

Отже, підписанням Договорів 1, 2 відповідач підтвердив прийняття відповідних умов кредитування у встановленій формі.

Тож суд констатує, що ТОВ «Слон кредит», ТОВ «Селфі кредит» та відповідач уклали Договори 1, 2 в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

6.2. Суд зазначає, що відповідно до Договорів факторингу відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, відступлення право вимоги за кредитним договором, зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.

6.3. Відповідач взяті на себе зобов`язання належно не виконував, через що має перед позивачем заборгованість за: Договором 1 у розмірі 15124 гривні 20 копійок; Договором 2 у розмірі 20700 гривень; а всього за цими договорами в загальному розмірі 35824 гривні 20 копійок, яка складається із сум наведених у розрахунках.

Відповідач заперечень щодо позову не надав, а суд самостійно не може поставити під сумнів, що умови Договору 1, 2, які діяли на час підписання не були зрозумілі відповідачу і не доведені до його відома, включаючи й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та порядку їх нарахування, зважаючи на розміри наведені в розрахунку.

6.4. Тож, зважаючи на приписи норм зазначених у підпунктах 5.1, 5.2. пункту 5 мотивувальної частини цього рішення, після підписання Договорів 1, 2, та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених Договором, повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

6.5. Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушив права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

6.6. Водночас суд вважає, що, норма пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК є імперативною, тому вимога щодо стягнення з відповідача пені за Договором 1 в розмірі 1337 гривень 70 копійок та пені за Договором 2 в розмірі 1500 гривень визнається необґрунтованою та не може бути задоволена.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

8.2. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2451 гривня 51 копійка, зважаючи на такий розрахунок: 2662 гривні 40 копійок (сума сплаченого судового збору) х 32986 гривень 50 копійок (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 35824 гривні 20 копійок (розмір заявлених вимог).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (місцезнаходження: будинок 6, бульвару Вацлава Гавела, міста Київ, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість у загальному розмірі 32986 гривень (тридцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 50 копійок.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судові витрати в загальному розмірі 2451 гривня 51 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду, відповідачем у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а позивачем у загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст заочного рішення складений 28 липня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК