Рішення № 138549275, 17.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4010/26

Провадження № 2/727/1748/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г.М.,

за участі секретаря судового засідання - Берник Ю. Д.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Позика» (код ЄДРПОУ: 39493634; місце знаходження: м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовують заявлені позовні вимоги тим, що 24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №77582188 та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Посилаються на те, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору у зв`язку з чим, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 23800 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 7000 грн.; заборгованість за процентами 16800 грн. Зазначають, що 01.09.2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Позика», уклали Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора за даним договором.

Просять стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №77582188 від 24.12.2021 року в загальному розмірі 23800 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 5500,00 грн.

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.04.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощено позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання. Відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

16.04.2026 року відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позов не визнає в повному обсязі. Вказав, що не надано належних та допустимих доказів, що саме він уклав цей електронний договір, що позивачем були фактично зараховані кошти на його рахунок. Вказав, що відсотки є непропорційно високими в порівнянні із сумою тіла кредиту, умови договору є несправедливі. Відповідач посилався, що в період воєнного стану та у 30-денний строк після нього, споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язання. Зазначив, що сума витрат на адвоката є завищеною та не відповідає критеріям розумності. Просив суд відмовити банку в задоволенні позову в повному обсязі.

24.04.2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.05.2026 року задоволено клопотання представника позивача і витребувано необхідні докази та інформація.

13.05.2026 відповідач надав до суду заяву і контр розрахунок за позовною заявою, де зазначив, що з урахуванням вимог ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» сума заборгованості повинна виглядати таким чином: тіло кредиту - 7000 грн., відсотки за кредитом - 7000,00 грн. Загальна сума 14000,00 грн. Зазначив також, що позивач звернувся із порушенням встановленого законом трирічного строку позовної давності до суду, тому просив суд застосувати строк позовної давності і відмовити у позові повністю. Крім того, посилався на висновок Великої Палата Верховного Суду (справа №444/9519/12), право кредитора нараховувати передбачені договором відсотки припиняється після сплаву визначеного договором строку кредитування. На підставі викладеного просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову. У разі неврахування строків давності - відмовити у стягненні суми, що перевищує 14000,00 грн.

02.06.2026 на електронну адресу суду і на поштову адресу суду надійшла витребувана судом інформація від АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Позика», Міньковська А. В., у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача; позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, контрразрахунок суми заборгованості, а також заяву про застосування строку позовної давності, просив суд взяти до уваги викладені доводи та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; в тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Досліджені судом докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що 24.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір - договір про надання фінансового кредиту № 77582188, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.14-20).

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025, наданою ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» ОСОБА_1 , ідентифікований 2021-12-24 09:44:47. Акцепт оферти Позичальником для укладення договору № 77582188: унікальний ідентифікатор (код підпису) 619102, номер мобільного телефону НОМЕР_10, дата та час підписання 12/24/2021, номер картки НОМЕР_2 (а.с.13).

Відповідно до п. 3.1 Договору кредиту, ТОВ «ФК «Ірбіс» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника 24-12-2021 09:44:47 на суму 700, маска картки № НОМЕР_3 номер транзакції в системі іРау.ua - НОМЕР_4 , призначення платежу: Зачисление 7000 грн. на картку НОМЕР_3 (а.с.27).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 була емітована платіжна картка № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер паспорта НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , номер телефону НОМЕР_8 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 25.05.2026, фінансовий номер НОМЕР_8 .

Згідно з виписки по рахунку за період з 24-12-2021 - 01-01-2022 24.12.2021 зараховано 7000,00 грн.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.21-26).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку у нього утворилась заборгованість за Договором № 77582188 про надання кредиту, в розмірі 23800 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 16800,00 грн. (а.с.28-29).

Так, положеннями ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з вимог статті 526 Цивільного кодексу України) надалі ЦК України) - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з статті 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Позика» 24.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 77582188 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Таким чином, 24.12.2021 року між ТОВ «ФК «Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 77582188 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за Договором №77582188 про надання кредиту, в розмірі 23800,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту -7,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 16800,00 грн.

Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частино третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Кредитор виконав свої зобов`язання по укладеному договору в повному обсязі і перерахував на картку позивачу суму кредиту в повному обсязі 24.12.2021, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.79).

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що «не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами».

Частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з цим, будь-яких доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять та відповідачем не надано, доводи відповідача, що він не укладав даний кредитний договір і не отримував кошти від кредитора повністю спростовані наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Відповідач не погоджується із розрахунком за кредитом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При визначенні розміру заборгованості відповідача суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку довідку-розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (Див. висновки наведені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2024 року справа №760/11927/16, від 09.08.2023 року справа №201/6750/16).

Отже, при перевірці розрахунку заборгованості за договором кредиту, судом встановлено наступне.

Відповідно до положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказаним вище пунктом звільнено позичальника у період дії в Україні воєнного стану (та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування) від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем не нараховувалась неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання.

Що стосується доводів відповідача про сплив строку позовної давності.

Так, частина 1 статті 259 ЦК України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Разом з цим, суд зауважує і на тому, що пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення»Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Окрім цього, пунктом 19 передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

У матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували те, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором, а тому суд уважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23800,00 грн.

Що стосується понесених судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією №7758218 від 03.03.2026 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який у відповідності до вимог ст.141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача на користь позивача (а.с.8).

Згідно з положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» понесено витрати в сумі 5500,00 грн. на професійну правничу допомогу ФОП ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, що підтверджується Актом наданих послуг від 16.02.2026 року (а.с.12, 35-37, 40).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до детального акту наданих послуг, позивачу було надано наступні види правничої допомоги: 0,5 год. - 500 грн., - письмова консультація Клієнта спірних правовідносин; 1 год.-1500 грн. - правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Позика»; 2 год.- 3000 грн. - складання позовної заяви; 0,5 год. - 500 грн. - формування додатків до позовної заяви. Разом - 5500 грн..

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаними вище доказами підтверджено надання ФОП ОСОБА_2 послуг з професійної правничої допомоги позивачу ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» на підставі договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані позивачем на підтвердження отримання правничої допомоги, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5500,00 гривень є доведеним та обґрунтованим, а також таким, що підтверджується поданими доказами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Положеннями статей 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

На підставі та керуючись ч. 1 ст. 526, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1-ч. 2 ст. 259, ст. 263-265, ст. 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ПОЗИКА»; код ЄДРПОУ:39493634; місце знаходження: м. Київ вул.. С. Петлюри, буд. 21/1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_9 в ПуАТ КБ Акорд Банк, МФО380634) заборгованість за кредитним договором № 77582188 від 24.12.2021 року в розмірі 23800 грн., яка складається : суми 7000 грн. - заборгованості за тілом кредиту та суми 16800 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ПОЗИКА»; код ЄДРПОУ:39493634; місце знаходження: м. Київ вул.. С. Петлюри, буд. 21/1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_9 в ПуАТ КБ Акорд Банк, МФО380634) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662.40 грн.та витрати на правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а особами які не були присутні при проголошенні вступної і резолютивної частини мають право на оскарження в той же термін з дня складання повного тексту судового рішення.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 27.07.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.