Рішення № 138548621, 27.07.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1626/26

Провадження № 2/459/692/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Жураковського А.І

за участю секретаря судового засідання Ганас К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2026представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №6728441 від 28.09.2025 в розмірі 20 185,00 грн, а також понесені судові витрати, які складаються із 2662,40 грн судового збору та 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено вищевказаний кредитний договір, який підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 360 днів з процентною ставкою 0,95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (862,50 грн). ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі шляхом перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 коштів у розмірі 5000,00 грн. У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 20 185,00 грн, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 4322,50 грн, заборгованості за комісією у розмірі 862,50 грн, заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 10000 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6728441 від 28.09.2025.

11.05.2026 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

10.06.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку із першою неявкою відповідача та витребуванням доказів.

22.07.2026 сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судові засідання 10.06.2026, 22.07.2026 не з`явилася, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подала.

На підставі норм ст.ст.280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст. 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Суд встановив, що 28.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6728441, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, строк кредитування 360 днів, розмір процентної ставки 0,95%, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора електронного підпису 652572.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір №6728441 від 28.09.2025 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Одноразовий ідентифікатор: 652572. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 28.09.2025 10:04:06. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно відповіді за вих.№21-5591 від 11.03.2026, АТ «Юнекс банк» підтверджує виконання платіжної інструкції щодо переказу коштів 28.09.2025 в розмірі 5000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_1 .

Факт переказу грошових коштів в розмірі 5000,00 грн на платіжну карту № НОМЕР_3 28.09.2025 також підтверджується випискою по рахунку, виданою АТ КБ «Приватбанк» та відповіддю АТ КБ «Приватбанк» від 18.06.2026 про те, що на імя ОСОБА_1 емітовано в банку платіжну карту № НОМЕР_3 .

Відповідно до розрахункузаборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість відповідача за Договором кредитної лінії (Надійний) №6728441 від 28.09.2025 складає: 20 185,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 4322,50 грн, заборгованість за комісією у розмірі 862,50 грн, заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 10000 грн.

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №6728441 від 28.09.2025.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у форматі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Згідно ст.ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даним в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредитору є належним виконанням.

Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За таких обставин, керуючись п.4 ст.611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч.1,2 ст.623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості: за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 грн, за процентами у розмірі 4322,50 грн, всього на суму 9322,50 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 862,50 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.2.2.8. договору. комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (862,50 грн).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 862,50 грн, встановлена в п.2.2.8. Договору, є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 862,50 грн суперечить положенням ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення пені (неустойки) у розмірі 10000 грн, задоволенню не підлягає, оскільки згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, позов задовольняється частково.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2662,40 грн та 4500 грн відповідно.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, актом приймання передачі справ на надання правничої допомоги, витягом з акту № 10ФП про приймання-передачі надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 25.03.2026.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доведення співмірності їх розміру.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2978,33 грн, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних становлять 1229,64 грн, виходячи з наступного розрахунку 9322,50 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору): 20 185,00 грн. (сума заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь вул.Садова, 31/33) суму заборгованості за кредитним договором №6728441 від 28.09.2025в розмірі 9322,50 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 4322,50 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1229,64 грн судового збору та 2978,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.07.2026.

Суддя: А. І. Жураковський