Рішення № 138548323, 04.05.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/183/26 Провадження № 2/450/1133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про предмет спору: стягнення шкоди в порядку регресу, -

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 04.03.2019 у справі №463/1581/16-к ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.

Вироком встановлено, що ОСОБА_1 , будучи матеріально відповідальною особою АТ «Ощадбанк», привласнила грошові кошти фізичних осіб, які призначалися для внесення на депозитні рахунки Банку. Зокрема, нею привласнено грошові кошти потерпілого ОСОБА_2 у сумі 11 500,00 грн.

10.02.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2025 у справі №463/1336/25 позов задоволено частково та стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 11 500,00 грн. У зазначеній справі ОСОБА_1 брала участь як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, не заперечувала проти встановлених судом обставин та не оскаржувала судове рішення.

Постанова Львівського апеляційного суду набрала законної сили та є обов`язковою до виконання.

На виконання зазначеної постанови 06.01.2026 АТ «Ощадбанк» у повному обсязі виплатило ОСОБА_2 11 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (МО) №2134579258914 від 06.01.2026. Відображення зазначеної виплати в бухгалтерському обліку Банку підтверджується платіжними інструкціями (МО) №2134548726914 та №2134547108414 від 06.01.2026.

Таким чином, АТ «Ощадбанк» відшкодувало потерпілому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1 .

Вина відповідача у завданні шкоди, обставини її заподіяння та розмір шкоди встановлені вироком Личаківського районного суду м. Львова від 04.03.2019 у справі №463/1581/16-к та постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2025 у справі №463/1336/25, а тому відповідно до вимог процесуального законодавства не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, після відшкодування шкоди потерпілому до АТ «Ощадбанк» перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Сума регресної вимоги становить 11 500,00 грн, що відповідає сумі, стягнутій з АТ «Ощадбанк» постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2025 у справі №463/1336/25 та фактично сплаченій Банком потерпілому.

До звернення до суду відповідач добровільно не відшкодувала Банку зазначені кошти, не зверталася з пропозиціями щодо досудового врегулювання спору та не здійснила повного чи часткового погашення заборгованості.

З врахуванням викладеного, позивач АТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 , клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 01 квітня 2000 року прийнята на роботу в Львівське міське відділення Ощадного банку №6319 на посаду завідуючої філії 092 01 квітня 2000 року, про що видано наказ №454 від 01 квітня 2000 року.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 17 травня 2004 року, займаючи посаду завідувача ТВБВ №6319/092 взяла на себе повну матеріальну відповідальність на незабезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих їй на зберігання (оброблення).

Наказом №648-к від 07 травня 2014 року філії Львівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» звільнено з посади завідувача ТВБВ №10013/0332 територіально відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 м. Львів (І-типу) філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» 07 травня 2014 року з роботи у зв?язку з втратою довір?я, згідно п.2 ст.41 КЗпП України.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 04 березня 2019 року у справі №463/1581/16-к, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4.3 ст. 191, ч.4 ст. 191 КК України та призначено покарання за ч.3 ст. 191 КК України

Цивільні позови ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське обласне управління АТ «Ошадбанк» було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» матеріальну шкоду в розмірі 2 050 822,53 грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське обласне управління АТ «Ошадбанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було залишено без розгляду.

Як вбачається з описової частини вищевказаного вироку, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 2000 року до 17.02.2014 року, обіймаючи посаду завідувача ТВБВ № 10013/0332 територіально відокремленого безбалансового відділення №10013/0289 м.Львів (І-типу) філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», розташованого за адресою м. Львів вул. Медової Печери 39, будучи наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів -заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, тобто вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 191 КК України; -заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах, тобто вчинила кримінальні правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 191 КК України; -заволоділа чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто вчинила кримінальне правопорушення (злочин).

Згідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20.06.2026 в справі 463/1336/25 за позовом ОСОБА_2 до АТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення вирішено: стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 суму внесеного вкладу - 11500 грн, інфляційні втрати за період з 07.11.2013 по 10.02.2025 в сумі 41151 грн. 99 коп. та три відсотки річних за період з 07.11.2013 по 10.02.2025 в сумі 3885 грн. 74 коп., а всього 56537 грн. 73 коп.; стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2025 ухвалено рішення у справі 463/1336/25, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до АТ «ОщадБанк» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_2 в розмірі 11.500 гривень

Згідно платіжної інструкції (МО) №2134579258914 (№2134579258914) від 06 січня 2026 року, АТ «Ощадбанк» перерахувало на рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 11 500 гривень 00 копійок.

Згідно ч.1 ст.3 КЗпП України, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов`язку працівників покрити повністю або частково матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини.

Згідно ст.132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Положеннями ст.134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

При цьому, за статтею 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди. Право зворотної вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Судом встановлено, що підставою даного позову є заподіяння відповідачем ОСОБА_1 внаслідок вчинення, під час перебування у трудових відносинах з позивачем АТ «Державний ощадний банк України» та виконання своїх трудових обов`язків, кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.,3,4, ст.191, матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 при цьому позивач АТ «Державний ощадний банк України» виконавши обов`язок перед потерпілими щодо відшкодування заподіяної шкоди на підставі норм ЦК України, отримало право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо такого відшкодування в тому самому обсязі, в якому таке право має особа, безпосередньо якій таку шкоду було завдано.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції (МО)№67 від 13 січня 2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 3328,00 гривень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 3328,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4, 5, 13, 76-82, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», (ЄДРПОУ 00032129) матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 11500,00 грн.(одинадцять тисяч п?ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», (ЄДРПОУ 00032129) судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 04.05.2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна,12-Г, код ЄДРПОУ 00032129.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 АДРЕСА_1

СуддяН. Б. Добош