Ухвала суду № 138548182, 28.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/4615/26

УХВАЛА

28 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 адвокат Коротинська А.П. звернулася до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою до Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», у якому просить стягнути з Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 кошти за договором № 31287 на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи від 26 червня 2012 року в розмірі 60 000,00 доларів США; стягнути з Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 10 674 734,66 грн. інфляційного збільшення; 2 455 233,58 грн. штрафних санкцій; стягнути з Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 30000 грн.

Згідно ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

На виконання наведених вимог судом 26.05.2025 року скеровано запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивача.

23 липня 2026 року Залізничним районним судом м. Львова отримано відповідь про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також прізвище відповідача, вказане у позовній заяві не відповідає прізвищу, зазначеному у доданих до позову документах.

При цьому, позов пред`явлено до філії Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9), однак, договір № 31287 на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи від 26 червня 2012 року було укладено з АТ «Ощадбанк» (ТВБВ №10013039 ОПЧ Городоцьке ВОБ, адреса: Гайдамаків, 27), а тому позивачу слід вказати підстави звернення із позовом саме до філії Львівського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9) та, таким чином, визначити коло учасників справи.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Однак, сторона позивача не виконала такої вимоги, а саме: позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 7 ст. 175 ЦПК України визначено, що у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Така вимога позивачем також не виконана.

Відповідно до п. 1,10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Поряд з цим, в порушення зазначених вимог, позовна заява, яка містить позовні вимоги майнового характеру, не містить ціни позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 07.02.2022 року у справі №523/4124/21 моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Позивач при зверненні до суду з вимогами про стягнення на її користь депозитного вкладу, штрафних санкції та моральної шкоди вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Слід урахувати, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, передбачає, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вказаних положень за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA418999980313101206000013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа) та долучити оригінал квитанції про сплату такого або надати документи, які підтверджують звільнення останнього від сплати судового збору на підставах, визначених законом.

Відповідно до змісту ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Філії-Львівського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали 5 /п`ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Бориславський Ю. Л.