Ухвала суду № 138547931, 22.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5611/26

Провадження №: 1-кп/336/1262/2026

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

22 липня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

у присутності:

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянув у судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000339 від 18.04.2026, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду міста Запоріжжя перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому (підсудному) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив про те, що ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді номера обслуги другого зенітно- ракетного відділення зенітно ракетного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, 17 квітня 2026 року приблизно о 15:00 год., перебуваючи в парку Авіаторів по вулиці Фелікса Мовчановського у Шевченківському районі міста Запоріжжя, на лавці виявив жіночу сумку без нагляду. Після цього, взявши зазначену сумку до рук, відкрив її, де побачив, що всередині знаходяться мобільний телефон марки «POCO» моделі C75 у корпусі зеленого кольору, обсягом пам`яті 6/128 Gb, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , гаманець сірого кольору, в якому знаходились грошові кошти у сумі 1870 гривень, банківську картку АТ КБ «ПриватБанк», рахунок IBAN: НОМЕР_4 .

В подальшому, без розриву у часі, усвідомлюючи, що вказана річь є чужим майном та має власника, у обвинуваченого виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та він, перебуваючи в зазначеному парку, діючи із прямим умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно, яке на праві власності належить потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: мобільний телефон марки «POCO» моделі C75 у корпусі зеленого кольору, обсягом пам`яті 6/128 Gb, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , вартість якого складає 3750 гривні 00 копійок; грошові кошти у сумі 1870 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел спрямований на викрадення грошових коштів ОСОБА_8 , 17 квітня 2026 року, о 15 годині 08 хвилин, ОСОБА_7 перебуваючи біля торгівельного кіоску, який розташований за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Кругова, будинок № 111 та використовуючи банківську картку потерпілої АТ КБ «ПриватБанк», рахунок IBAN: НОМЕР_4 шляхом здійснення безконтактної платіжних операцій за придбання товарів здійснив 2 (дві) транзакції на загальну суму 525 гривень 00 копійок.

Дії обвинуваченого (підсудного) кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Прокурором зазначено, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, ризик переховування від органів досудового розслідування, ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, а також ризики знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадження, - зазначивши про врахування обставин, передбачених пп.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, при цьому повідомивши, що єдиними дієвим запобіжним заходом для обвинуваченого є тримання під вартою. Також зазначив, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та з урахуванням положень КПК України просив продовжити строк ув`язнення строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 66560,00 гривень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у письмовому клопотанні.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого (підсудного) адвокат ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на практику ЄСПЛ з означених питань та засередивши про те, що на даному етапі кримінального провадження відсутні ризики, зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_10 є військовослужбовцем, - отже виключається можливість переховування від суду, прокурором не зазначено, які саме речі можуть бути знищені та спотворені; щодо впливу на потерпілу та свідків, - то частина свідків та сама потерпіла надала суду пояснення, зокрема свідок ОСОБА_11 пояснив про те, що крадіжку вчинив він; щодо запропонованого прокурором розміру застави, - зазначив про те, що не було враховано матеріальний стан обвинуваченого (підсудного), який фактично не отримує будь-який дохід. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати підзахисному запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із відповідними обов`язками.

Заслухавши пояснення всіх учасників судового провадження та дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, клопотання та заперечення на клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у пп. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України. Згідно вимог ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При в ирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_12 від 28.05.2026р. ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначеною ухвалою слідчого судді було враховано наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 ст.177 КПК України, а саме щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу.

У зв`язку з зазначеним, дослідження питання наявності інших, вказаних прокурором у клопотанні ризиків, не є доцільним.

Мотиви суду та застосовані норми права при ухваленні рішення

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У судовому засіданні доведено, що продовжує існувати ризик переховування від суду, оскільки на даному етапі судового розгляду, обвинуваченим було повідомлено суд про невинуватість у скоєнні злочину (із вказівкою на винуватість іншої особи), тобто фактично відбулася зміна правової позиції сторони захисту, відмінної від позиції, висловленій на стадії досудового розслідування, що може свідчити про намагання підсудного ухилитися від кримінально-правового впливу. Поведінка обвинуваченого (підсудного) в судових засіданнях, на переконання суду, свідчить про схильність особи до порушення процесуальних обов`язків, визначених кримінально-процесуальним законодавством України. Крім того, доводи сторони захисту щодо законності перебування підсудного поза межами військової частини на момент вчинення інкримінованого злочину не підтверджена жодним доказом (сукупністю доказів), - саме на сторону захисту покладається обов`язок в даному випадку довести добросовісність перебування особи поза межами військової служби, оскільки зі набуттям статусу військовослужбовця та проходженням віськової служби, - починають діяти певні обмеження та зобов`язання для особи, в тому числі постійно перебувати у розпорядженні військової частини (командира частини), самі пояснення ОСОБА_5 містять суперечності та неточності з приводу проходження військової служби.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні слід зазначити про те, що, хоча ймовірно зазначений ризик не перестав існувати в силу того, що не всі свідки у кримінальному провадженні були допитані судом, проте, враховуючи, що здебільшого свідки у кримінальному провадженні є знайомими обвинуваченого (в тому число свідок який ще не був допитаний), - не виключається можливість незаконного впливу на свідків та потерпілу. Зазначена ймовірність щодо реалізації зазначеного ризику була продемонстрована поведінкою підсудного протягом розгляду кримінального провадження у судових засіданнях.

Перебування обвинуваченого не в умовах ізоляції може свідчити про можливість реальної реалізації намірів щодо незаконного впливу на свідків та потерпілу. Отже, на переконання суду, зазначений ризик є реальним.

На переконання суду, прокурором було наведені достатні обставини, які виправдовують подальше утримання особи під вартою з урахуванням складності кримінального провадження та тих обставин, що розгляд кримінального провадження розпочато та продовжують існувати визначені ухвалою слідчого судді.

Означені ризики, на переконання суду, на момент розгляду клопотання не перестали існувати, є достатньо вагомими для прийняття рішення щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

При постановлені ухвали, враховує положення ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Водночас, враховуючи підстави та обставини передбачені статтями 177, 178 та статтею 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечать статті 5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2026 року включно.

Визначити заставу, у розмірі достатнім для забезпечення виконання обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень 00 копійок (Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код отримувача (ЄДРПОУ): 26316700, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО банку: 820172, Рахунок (IBAN): UA928201720355289002015001205).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту місця його проживання (м. Запоріжжя) без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби).

Роз`яснити ОСОБА_7 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Копію ухвали негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а також надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для відома та виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 27.07.2026р.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_13