Ухвала суду № 138547399, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1952/26

Провадження № 1-кс/638/836/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Харків

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши відкритому у судовому засіданні в режмі відеоконференції клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за 12026221200000010 від 03.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

Надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за 12026221200000010 від 03.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною п`ятою статті 407 КК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що 03.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною п`ятою статті 407 КК України. Підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрюваний та захисник просили не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, натомість просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши учасників провадження, розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем, перебуваючи на посаді гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС - 100915А. В порушення статей 17, 65 Конституції України, статей Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, статей 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без дозволу командування, в умовах воєнного стану, за відсутності законних підстав та поважних причин не з`явився до розташування ІНФОРМАЦІЯ_3 з постійним місцем дислокації в АДРЕСА_1 та з 23.08.2025 по 30.01.2026 перебував поза службою, проводячи час на власний розсуд. Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України, а саме у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Також, з клопотання вбачається, що 28.12.2025, о 17 год. 02 хв., знаходячись в магазині «Єва» за адресою: м. Харків, просп. Людвіга Свободи, 48-А, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна у період дії воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, враховуючи період воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», маючи злочинний намір, діючи з прямим умислом, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в торговій залі магазину «Єва», що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Людвіга Свободи, 48-А, підійшов до стелажу із товарами, серед яких була парфумерія, та взяв звідти дві упаковки, а саме: парфумована вода жіноча «Trussardi Donna» 100 мл у кількості 1 шт. та туалетна вода чоловіча «Versace Eros» 100 мл у кількості 1 шт. Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку, розпорядившись викраденими майном на власний розсуд та спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду у розмірі 2322,00 грн. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №CE-19/121-26/502-ТВ від 13.01.2026 за парфумовану воду жіночу «Trussardi Donna» 100 мл у кількості 1 шт. та у розмірі 3733,60 грн відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №CE-19/121-26/501-ТВ від 14.01.2026 за туалетну воду чоловічу «Versace Eros» 100 мл у кількості 1 шт. Загальна сума збитків складає 6055,60 грн. Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, тобто у таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

03.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, та частиною п`ятою статті 407 КК України, а саме нез`явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно із частиною першою статті 133, пункту 9 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України ) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.

Згідно статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами частини п`ятої статті 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка від 08.01.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом огляду предмета від 12.01.2026, висновком експерта від 13.01.2026 №СЕ-19/121-26/502-ТВ; висновком експерта від 14.01.2026 № СЕ-19/121-26/501-ТВ; витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.05.2025 №10; наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.08.2025 №98; довідкою гарнізонної військово-лікарняної комісії від 30.12.2024 №11567, службовою характеристикою ОСОБА_4 , що видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.2026; протоколом допиту свідка від 29.01.2026; протоколом допиту свідка від 23.01.2026.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Надаючи оцінку наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, наявністю яких обґрунтоване клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені пунктами 1 та 5 частини першої статті 177 КПК України, є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 КПК України враховуючи те, що злочини у вчинення яких підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до статті 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що останні може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачені статтею 2 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_4 схильний до продовження вчинення кримінального правопорушення (пункт 5 частини першої статті 177 КПК України), також є обґрунтованим, оскільки останній не має постійного джерела доходів, може вчиняти корисливі злочини, а також підозрюється у вчиненні злочинів під час іспитового строку.

З врахуванням, інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, існування ризиків на які посилається прокурор, оцінюючи сукупність таких обставин, як вагомість наявних доказів на підтвердження причетності ОСОБА_4 до інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочинів, а саме покарання у виді позбавлення волі за частиною четвертою статті 185 КК України - від 5 до 8 років та частиною п`ятою статті 407 КК України - від 5 до 10 років, перебування ОСОБА_4 у розшуку та його поведінку, враховуючи обізнаність про це, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах вказаного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Доказів, які б підтвердили неможливість застосування до підозрюваного за станом здоров`я чи з інших підстав такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, стороною захисту не надано, а слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до статті 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави та зазначити обов`язки, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199680,00 грн, що, на думку, є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи відомості, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, а також буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Керуючись статтями 176-178, 182, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 24.09.2026.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680,00 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яку може бути внесено як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою на такі реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати до слідчого ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області із встановленою ним періодичністю чи за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області з групи слідчих у цьому кримінальному провадженні негайно повідомити близького родича або члена сім`ї підозрюваного ОСОБА_4 про його тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 28.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1