Ухвала суду № 138546215, 28.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4149/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення суду у справі №440/4149/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 (суддя Канигіна Т.С.) у справі №440/4149/24 вищезазначений позов задоволено. Суд визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 27.02.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат. Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 ОСОБА_1 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набрало законної сили 24.02.2025.

Виконавчі листи у справі №440/4149/24 видано 06.03.2025.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 за заявою ОСОБА_1 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

22.12.2025 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшов звіт про виконання рішення суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

Ухвалою суду від 07.01.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 та встановлено новий строк для подання звіту.

07.04.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт, який ухвалою суду від 14.04.2026 був прийнятий із встановленням нового строку.

10.07.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов черговий звіт від 09.07.2026 про виконання судового рішення, в якому представник, як і раніше, повідомляє про неможливість виконання рішення суду, оскільки Військова частина НОМЕР_1 здійснює виконання рішення суду у межах бюджетних асигнувань, а також має на виконанні інші рішення суду. Станом на дату подання даного звіту відсутня можливість виконання рішення, оскільки тривалий час відсутні кошти за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

На підтвердження зазначених обставин представник надав виписку з рахунку за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" від 10.07.2026.

Водночас представник відповідача не заперечує власного обов`язку з виконання судового рішення та зазначає, що Військовою частиною вживаються реальні заходи щодо ініціювання питання виділення необхідних коштів для виплати заборгованості та реальних потреб у коштах на кожний місяць шляхом подання відповідних заяв-розрахунків на виконання рішення у справі №440/4149/24.

На підтвердження повідомленого надав копії основних заявок-розрахунків від 02.04.2026 №602/1871, від 13.04.2026 №602/2081, від 07.05.2026 №602/2571, від 05.06.2026 №602/3081, від 06.07.2026 №602/3663, де у додатку 2 прописано замовлення коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 у справі №440/4149/24.

14.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких позивач просить накласти на суб`єкта владних повноважень в особі командира в/ч НОМЕР_1 штраф в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У запереченнях, що надійшли до суду 27.07.2026 представник відповідача повторює, що Військовою частиною НОМЕР_1 , як розпорядником коштів нижчого рівня, постійно вживаються реальні заходи щодо ініціювання питання виділення необхідних коштів для виплати заборгованостей за рішенням суду та реальних потреб у коштах на кожний місяць шляхом подання відповідних заявок-розрахунків на виконання рішення. Крім того, 18.03.2026 за вих. №602/1562 Військовою частиною НОМЕР_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено інформацію щодо кількості судових рішень, які набрали законної сили, а 01.05.2026 за вих.№602/2440 було направлено клопотання про проведення перевірки розрахунків суми коштів необхідних для виконання судових рішень.

Тож із наданих представником відповідача письмових пояснень суд встановив факт неповного виконання рішення суду, оскільки виплату заборгованості на користь позивача досі не здійснено.

Вирішуючи питання про прийняття звіту, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3822 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3823 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч. 2 ст. 3823 КАС України).

Застосовуючи вищевикладені положення процесуального закону до обставин у цій справі, суд зазначає наступне.

Зміст звіту свідчить про факт часткового виконання рішення суду, так як відповідачем ще не здійснено виплату заборгованості на виконання рішення суду. Вказані обставини не залежать від волі Військової частини НОМЕР_1 , яка не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки отримує грошові асигнування з державного бюджету.

З огляду на з`ясовані обставини суд констатує, що на день розгляду даного звіту відповідачем наведено обґрунтовані мотиви, які доводять існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також факт вжиття з боку боржника належних заходів для реального виконання рішення суду, які мали б забезпечити своєчасне і повне його виконання. Однак відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі Військової частини НОМЕР_1 , що й зумовлює несвоєчасне виконання рішення суду.

Згідно з ч. 11 ст. 3823 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу.

За таких обставин суд приймає звіт з одночасним встановленням нового строку на подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання боржником повідомлення про цю ухвалу.

Вирішуючи клопотання про накладення штрафу на командира Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, суд виходить з такого.

У своєму клопотанні заявник зазначає, що надані відповідачем докази не свідчать про виконання судового рішення, оскільки такими можуть бути лише фінансові документи про виплату належного позивачу грошового забезпечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Згідно з п. п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

За приписами частин першої-другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а висловив позицію, згідно якої невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судовою рішення без поважних причин.

Отже, суд вважає, що подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету па фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України не залежать.

Як свідчить зміст звіту Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 09.07.2026, останній містить пояснення з приводу об`єктивної неможливості здійснити виплату заборгованості за відсутності бюджетного фінансування. Водночас кошти на погашення заборгованості за судовими рішеннями виділяються та виплачуються у міру фактичної спроможності.

Відтак доводи ОСОБА_1 щодо наявності підстав для накладення штрафу не знайшли свого підтвердження.

Керуючись статтями 248, 256, 382-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Є.Б. Супрун