Рішення № 138545842, 20.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2740/26

Пр. № 2/333/3113/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Наумова І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", діючи через свого представника Міньковську А.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 95536616 від 20.12.2021 р. в розмірі 15300 грн., судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн 00 коп., посилаючись на наступне.

20.12.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514), як Кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали електронний кредитний договір № 95536616, на підставі якого останньому видані кредитні кошти у розмірі 4500,00 грн., зі строком їх повернення до 20.03.2022 р., та сплатою відсотків у розмірі 3% за кожен день користування кредитними коштами.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» і ТОВ «ФК «ПОЗИКА», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги від первісного кредитора за вищевказаним кредитним договором до позивача відносно позичальника ОСОБА_1 .

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків не виконав, внаслідок чого утворилась наступна кредитна заборгованість у розмірі 15300 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4500 грн.; заборгованість за відсотками становить 10800 грн.

Дана заборгованість до теперішнього часу не погашена, в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися за захистом свої прав до суду.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, останнім встановлений строк для надання заяв по суті спору.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2026 року частково задоволено клопотання позивача та витребувано докази у справі, а саме, з АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ: 14282829), інформація щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банківської картки № НОМЕР_2 ; виписка про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 20.12.2021 р.-21.12.2021 р.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки місце його проживання зареєстроване на території м. Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яка є тимчасово окупованою рф територією України. На обліку як внутрішньо переміщена особа відповідач не перебуває. Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи..

Суд, враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 280, 281 ЦПК України, 20.07.2026 р. постановив протокольну ухвалу про заочний розгляд даної справи, а саме: у відсутність відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. .

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.12.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514), як Кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальник, уклали електронний кредитний договір № 95536616, який підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (електронний примірний договору доданий позивачем до позову).

Відповідно до п. 3.1, 3.2. кредитного договору, а цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 4500 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. 3.2. Графік (порядок та умови надання кредиту).

За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

Відповідно п. 4.2 кредитного договору, Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 20.03.2022 року (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Кредитодавецем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» виконані його зобов`язання та надані позичальнику ОСОБА_1 на його картковий рахунок обумовлені договором кредитні кошти на суму 4500,00 грн., що підтверджується довідкою платіжного провайдера "iPay.ua" Сервіс онлайн та інформацією, наданою АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" на виконання вищевказаної ухвали суду.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладений Договір факторингу № 01092025/1, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 95536616 від 20.12.2021, від первісного кредитора ТОВ «ФК «ІРБІС» до позивача у справі. Дані обставини підтверджується наданою позивачем копію договору факторингу з додатками до ньому, витягом реєстру боржників.

Відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості становить 15300 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4500 грн.; заборгованість за відсотками становить 10800 грн.

У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У розумінні ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання внаслідок чого виникла вищевказана кредитна заборгованість, яка до теперішнього часу непогашена, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 2662,4 грн.

Позивачем заявлено про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру, понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви, які надавалися адвокатом Горобей Р.Г., долучено: Договір про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, Додаткову угоду № 88378463 від 16 лютого 2026 року, Акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року з описом виконаних робіт на загальну суму 5500 грн.

Судові витрати складаються також з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням категорії справи, її малозначності, систематичності надання адвокатом правничих послуг в аналогічних справах, що вбачається з судової практики по справам за позовами ТОВ «ФК «ПОЗИКА», заявленої суми заборгованості, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правничі послуги неспівмірний зі складністю справи, тому заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст., 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, , 280-283, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ: 39493634), заборгованість за кредитним договором № 95536616 від 20.12.2021 року у розмірі 15300 грн.,із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4500 грн.; заборгованість за відсотками становить 10800 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ: 39493634) судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн 00 коп.

В іншій частині заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова