Рішення № 138544343, 27.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36556/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт, в якому позивач просить суд:

припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 19.05.2023 № ОД 051230518558 «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.05.2023 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення № ОД 051230518558 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А», замовником будівництва є ТОВ «ЮНА-2019».

Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135, проведено комісійне обстеження нового будівництва житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Саксаганського, 2-А (кадастровий № 5110136900:43:007:0035) щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Розглянувши наявні матеріали встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий № 5110136900:43:007:0035), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою складає - 334 кв.м.

Відповідно до п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м. для індивідуальної житлової забудови.

Таким чином, будівництво здійснюється з порушенням вимог п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо граничного розміру площі земельної ділянки, яка становить 334 кв.м, що є меншим ніж 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови.

Ухвалою суду від 01 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08 січня 2024 року та 04 березня 2024 через підсистему «Електронний суд» до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідачем здійснюється будівництво на підставі дозвільних документів, а саме: схеми намірів забудови реєстраційний номер NВ01:1597-2261-0792-9700 від 13.05.2023, повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОД 051230518558, яке зареєстровано позивачем 19 травня 2023 року, тобто у відповідача наявний повний пакет дозвільних документів, які дозволяють здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Саксаганського, 2-А.

Водночас, відповідач, маючи намір забудови земельної ділянки індивідуальним двоповерховим житловим будинком садибного типу, площею до 500 кв.м. ТОВ «ЮНА-2019» неодноразово зверталося до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (Департамент) із відповідними завами про видачу будівельних паспортів, що є основним дозвільним документом для забудови вищезазначених ділянок, проте Департамент містобудування та архітектури Одеської міської ради відмовляв у видачі будівельних паспортів. Проте, позивач сам додає до позову схему забудови реєстраційний номер, яка на період дії воєнного стану в Україні є документом тотожним будівельному паспорту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2022 року №722 "Деякі питання здійснення дозвільних і реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану". Дійсно, пункт 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» передбачає граничний розмір земельних ділянок, але дослівно там вказано наступне: «Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови».

Відповідач вважає, що ця норма ДБН не може застосовуватися до спірних правовідносин та на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, власником яких є ТОВ «ЮНА-2019», оскільки ТОВ «ЮНА-2019», що є замовником даного будівництва є юридичною особою, а не фізичною особою (громадянином, на кого чітко вказує дана норма ДБН). Земельні ділянки ТОВ «ЮНА-2019» за адресою вул. Саксаганського 2-А в м. Одесі, не надавалися підприємству, а були ним придбані.

У зв`язку із неодноразовими незаконними відмовами Департаменту містобудування у видачі Відповідачу будівельних паспортів із посиланням на цю норму ДБН ТОВ «ЮНА-2019», свого часу звернулося із запитом до Мінрегіону із метою висвітлення та надання роз`яснення даної ситуації щодо площі земельної ділянки при забудові. Листом № 7/14.4.1/13703-22 від 14 грудня 2022 року Мінрегіон на запит ТОВ «ЮНА-2019» щодо застосування положень пункту 6.1.32 державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі -ДБH Б.2.2- 12:2019) при оформленні будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на вул. Саксаганського 2-А в м. Одесі повідомило, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБH 5.2.2- 12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок, застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя.

Також відповідач зазначає, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради в той же час видав десятки інших будівельних паспортів на забудову земельних ділянок, меншої площі ніж 500 кв.м., тому вважає позов дискримінаційним по відношенню до товариства.

11 березня 2024 через підсистему «Електронний суд» до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він зазначив, що є хибним твердження відповідача про те, що наявність схеми намірів забудови та повідомлення про початок виконання будівельних робіт є беззаперечним доказом відсутності порушень містобудівного законодавства з боку забудовника.

08 січня 2024 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-2019" надійшли клопотання про залишення позову без розгляду, залучення третьої особи, а також про виклик та допит свідків.

Ухвалою суду від 09 лютого 2024 року клопотання представника позивача та представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 04.03.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 04 березня 2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та призначено підготовче судове засідання на 11 березня 2024 року о 11.00 год.

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено.

Також в судовому засіданні 27 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення спеціаліста та задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків, та призначено підготовче судове засідання на 09 квітня 2024 року о 11 год.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого провадження у справі до тридцяти днів.

Підготовче судове засідання призначено на 30 квітня 2024 року о 10 год. 00 хв.

30 квітня 2024 року представником відповідача до суду подано клопотання про зупинення провадження по справі для подачі до суду витребуваних судом додаткових доказів, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Ухвалою суду від 01 травня 2024 року клопотання представника відповідача задоволено та зупинено провадження у справі.

Від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують походження (поділ) земельної ділянки, що належить відповідачу.

В судове засідання, призначене на 21.07.2026 на 11:30 учасники справи в судовому засіданні участі не приймали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено відповідно до вимог КАС України.

Представником відповідача подано заяву вирішення питання щодо поновлення провадження у справі та закриття підготовчого провадження без участі представника відповідача. Також просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Повістка на 21.07.2026 року доставлена в електронний кабінет користувача ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 07.07.2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Ухвалою суду від 27.07.2026 провадження у справі поновлено та закрито підготовче провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110136900:43:007:0035), площею 0,0334 га (334 кв.м.).

19.05.2023 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєстровано повідомлення № ОД 051230518558 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 .

Архітектором ОСОБА_2 виготовлена схема намірів забудови земельної ділянки від 13.05.2023 реєстраційний номер NВ01:1597-2261-0792-9700 на нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110136900:43:007:0035), з намірами забудови двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 199,69 кв.м., габаритними розмірами 8.50х13.41 м.

Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не видавався.

27 вересня 2023 року за результатами обстеження складено Акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

За результатами обстеження встановлено: під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено факт здійснення будівельних робіт з нового будівництва житлового будинку, а саме: влаштовано монолітний бетонний фундамент, що підтверджується фотофіксацією.

Також, встановлено, що площа земельної ділянки (кадастровий номер: 5110136900:43:007:0035), на якій заплановано будівництво двоповерхового індивідуального житлового будинку з мансардою, складає - 334 кв.м.

ТОВ «ЮНА-2019» на підставі іпотечного договору від 19.05.2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер: 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказана земельна ділянка була раніше надана іншій фізичній особі, а 07.06.2021 перестала існувати, оскільки була розподілена на 17 окремих земельних ділянок (16 ділянок під будівництво житлових будинків, 1- ділянка- для улаштування проїзду), які наново сформовані шляхом присвоєння окремих кадастрових номерів, в тому числі 511013690043:007:0035, відомості про що внесено до Державного земельного кадастру.

При цьому, формування нової земельної ділянки здійснювалось без урахування вимог діючих будівельних норм БН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудову територій», які набрали чинності 01.10.2019 року, у т.ч. в частині граничного розміру площі ділянки.

За результатами обстеження на місці встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0035 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Саксаганського, 2-А, передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».

Оскільки будівництво відбувається з порушенням вимог державних будівельних норм, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, якого встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №135 від 29.03.2018 затверджений Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування (далі - Порядок №135) (зі змінами).

Порядок №135 визначає організаційні засади взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань виявлення фактів самочинного будівництва та вжиття відповідних заходів реагування на такі факти.

Відповідно до п. 2 Порядку №135, виявлення фактів самочинного будівництва здійснюється із повідомлень про відповідні факти, які надходять від фізичних та юридичних осіб, або безпосередньо виконавчими органами Одеської міської ради, комунальними підприємствами, установами, закладами та організаціями Одеської міської ради, органами самоорганізації населення та іншими, визначеними законодавством України та цим Порядком суб`єктами, які в межах наданих повноважень здійснюють постійний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові території м. Одеси або здійснюють інші повноваження, в ході реалізації яких можуть бути виявлені факти самочинного будівництва, в тому числі і управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Щодо встановленого під час обстеження порушення ТОВ ЮНА -2019 п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, суд зазначає наступне.

ТОВ ЮНА-2019 є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Саксаганського, 2-А, кадастровий номер 5110136900:43:007:0035, площею 0,0334 га. (334 кв.м.), що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності.

Як встановлено під час комісійного обстеження та не заперечується відповідачем, ТОВ ЮНА-2019 здійснює будівництво житлового будинку на вказаній земельній ділянці на підставі:

схеми забудови від 13.05.2023 реєстраційний номер NВ01:1597-2261-0792-9700;

повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051230518558, яке зареєстровано позивачем 19.05.2023 року.

За положеннями частин 2-4 статті 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Стаття 375 Цивільного кодексу України (далі ЦК) гарантує право власника на забудову земельної ділянки. Так, за положеннями ч. 1 цієї статті, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

замовник будівництва (далі - замовник) це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 2 статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно ч. 3 ст. 27 цього Закону, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 3 ст. 27 Закону).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640, було затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі Порядок № 103), який розроблений відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За положеннями пунктів 1.2-1.6 Порядку № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно п. 2.1 Порядку № 103, будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 12 -1 Закону України Про правовий режим воєнного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану від 24 червня 2022 р. №722.

Відповідно до п.1 ч.1 Постанови №722 встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України Про охорону культурної спадщини, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.

Таким чином, видання будівельного паспорту на забудову спірної земельної ділянки не носить обов`язкового характеру, за умови видання інших дозвільних документів, яким в даному випадку є схема намірів забудови від 13.05.2023 реєстраційний номер NВ01:1597-2261-0792-9700;

Також суд зазначає, що пунктами 1.1 та 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104, визначено, що ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні. Також визначено, що ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

В свою чергу, згідно п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.

Примітка 1. До площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель.

Примітка 2. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що право власника на забудову на земельній ділянці, що перебуває у власності, здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Судом встановлено, що в даному випадку ТОВ «ЮНА-2019» набуло право власності на земельну ділянку площею 0,5642 га, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яку згодом розділило на шістнадцять окремих земельних ділянок, з присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру.

При цьому, відповідний поділ здійснений без зміни цільового призначення земельної ділянки та він не є предметом цього спору.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0035, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться відповідно до Генерального плану м. Одеси в зоні Ж-1 (зона садибної забудови), яка згідно Плану зонування території міста Одеси призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. За цільовим призначенням вказана земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В свою чергу ескізом намірів забудови земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:43:007:0035 передбачено нове будівництво житлового будинку площею забудови 85,55 м2, що відповідає умовам використання земельної ділянки, визначеним зазначеною вище містобудівною документацією та цільовим призначенням земельної ділянки.

Разом з тим, аналіз пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 свідчить про те, що він встановлює граничні розміри площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва. Тобто приписи зазначеного пункту ДБН Б.2.2-12:2019 в частині мінімальних розмірів площі земельних ділянок обов`язково враховуються при наданні земельних ділянок громадянам для нового індивідуального житлового будівництва за рішенням уповноваженого на те органу. При цьому, за змістом зазначеної норми земельна ділянка, яка підлягає передачі громадянину для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій.

В свою чергу порядок передачі громадянам у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) регламентується нормами Земельного кодексу України та передбачає певну визначену законом процедуру, яка не стосується в даному випадку позивача.

Крім того, листом Міністерства розвитку громад та територій України №7/14.4.1/13703-22 від 14 грудня 2022 року на запит ТОВ ЮНА-2019 щодо застосування положень пункту 6.1.32 державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій (далі -ДБH Б.2.2- 12:2019) при оформленні будівельних паспортів забудови земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 , повідомлено, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБH 5.2.2- 12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок. Застосування цієї норми при здійсненні забудови раніше сформованих земельних ділянок відповідного цільового призначення не має достатнього нормативного підґрунтя.

З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок громадянам та не стосуються вже сформованих земельних ділянок.

У даній справі мова йде про забудову позивачем як юридичною особою вже належної товариству земельної ділянки, а тому норми пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 застосуванню в даному випадку не підлягають.

В свою чергу положення ДБН Б.2.2-12:2019 не містять жодних положень щодо обмежень розмірів земельної ділянки, на якій планується забудова, тобто вказаними ДБН не визначено ні мінімальних, ні максимальних розмірів земельних ділянок, які можуть підлягати забудові та недотримання яких унеможливлює забудову земельної ділянки.

За положеннями ДБН Б.2.2-12:2019 є певні вимоги до розміщення будівельного об`єкта на земельній ділянці, зокрема, вимоги до відстаней, відступів, меж, які підлягають обов`язковому дотриманню при забудові земельної ділянки і саме ці вимоги впливають на можливість такої забудови.

Як зазначив позивач, за результатами обстеження на місці, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 51110136900:43:007:0035 за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Саксаганського, 2-А здійснюється з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані норми ДБН регулюють граничний розмір площі земельної ділянки, при наданні земельних ділянок громадянам та відповідно вказані норми ДБН не регулюють спірні правовідносини та при обстеженні об`єкта містобудування було помилково встановлено порушення ТОВ ЮНА -2019 п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.

При цьому на переконання суду такий спосіб захисту порушеного права як подання позову про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, в якому не встановлено недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, не передбачений Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI). Згаданий Закон передбачає зовсім інші підстави та порядок звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, який викладений у частині сьомій статті 36 та частині другій статті 39-1. Виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для припинення права на виконання будівельних робіт, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Таким чином, суд вважає, що суб`єкт владних повноважень не довів наявності ознак самочинного будівництва щодо спірного об`єкту, а як наслідок не довів існування підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації Управлінням ДАБК ОМР повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД051230518558.

Тотожні спори щодо забудови ТОВ «ЮНА-2019» суміжних земельних ділянок вирішено аналогічним чином у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2025 року (справа № 420/36843/23), від 24 квітня 2025 року (справа № 420/36799/23), від 09 квітня 2025 року (справа № 420/36842/23), від 25 квітня 2025 року (справа № 420/36803/23).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не було надано доказів існування визначених положеннями Закону № 3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації Управлінням 19.05.2023 поданого ТОВ "ЮНА-2019" повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 51230518558 «Нове будівництво житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А» та відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» про припинення права на виконання будівельних робіт - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Марин

.