Ухвала суду № 138543848, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/12112/25

У Х В А Л А

про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

27 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши у письмовому провадження заяву позивачки про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №380/12112/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 16.12.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, а також з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, з урахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 380/12112/25 без змін.

09.07.2026 позивачка подала заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, у якій просить змінити спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 380/12112/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, встановивши новий спосіб його виконання, а саме шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію, призначеної на виконання рішення суду, в сумі 16637,45 грн, та стягнення на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів заборгованості станом на 07.07.2026 в сумі 52667,46 грн. Свою позицію мотивує тим, що 05.07.2026 виплачено пенсію в розмірі 13001,05 грн замість 16637,45 грн, унаслідок чого заборгованість з дати набрання рішення законної сили збільшилася з 52297,91 грн до 52667,46 грн.

14.07.2026 відповідач подав заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у яких зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 380/12112/25 рішенням ГУ ПФУ у Львівській області проведено з 16.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, а також з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, з урахуванням виплачених сум. Стверджує, що виплата пенсії здійснюється згідно з нормами Закону №1058 та з врахуванням рішень судів щомісяця. Констатує, що на сьогоднішній день порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень не прийнято. З урахуванням наведеного, виплата суми пенсії, нарахованої на виконання рішення суду буде здійснюватися після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.

20.07.2026 позивачка подала додаткові пояснення, у яких наголосила, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки їй не виплачується пенсія в розмірі 16637,45 грн, та не виплачено заборгованість в сумі 52667,46 грн. Крім того звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.

20.07.2026 позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі.

У судове засідання 27.07.2026 сторони не з`явилися; про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку з зазначеним, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд керується таким.

За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Оскільки резолютивна частина судового рішення, яке набрало законної сили, є завершальною та відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому його виконання повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до змісту ч. 1, 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому, зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією на стягнення коштів із державного органу боржника.

Суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 380/12112/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 16.12.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, а також з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115, з урахуванням виплачених сум.

Як вбачається із скріншоту особистого кабінету Пенсійного фонду України позивачки «дані аналітики нарахування та фактичної виплати пенсії містять наступні показники» період з 16.12.2024 - 31.07.2026: відкладена /ретроспективна Державний бюджет України 7587,56 грн; відкладена/ ретроспективна за рахунок коштів солідарної пенсійної системи 34170,70 грн; поточна заборгованість з дати набрання рішенням законної сили, Державний бюджет України 1818,21 грн, поточна заборгованість з дати набрання рішенням законної сили, за рахунок коштів солідарної пенсійної системи 9090,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 52667,46 грн (7587,56 грн +34170,70 грн +1818,21 грн + 9090,00 грн).

Суд звертає увагу, що відповідачем зазначена сума 52667,46 грн не заперечується. Крім того доказів виплати заборгованості, нарахованої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №380/12112/25 матеріали справи не містять.

Відтак, ГУ ПФУ у Львівській області не здійснило виплату на користь позивачки заборгованості по пенсії у розмірі 52667,46 грн, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.

Отже, у розглядуваній справі наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі № 380/12112/25, яке набрало законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при виконанні судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.

З урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд вважає, що заява позивачки про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає задоволення шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 52667,46 грн.

Керуючись ст. 241-243, 248, 378, 294, 295 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Заяву позивачки про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №380/12112/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у сумі 52667 (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 46 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна