Рішення № 138543647, 27.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 рокусправа № 380/11851/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646), в якому просить:

- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України протиправною щодо ненадання відповіді на запит від 02.12.2025 та запитуваної у ньому інформації;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України у п`ятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили надати відповідь на запит від 02.12.2025 та запитувану у ньому інформацію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 02.12.2025 на офіційну електронну адресу відповідача відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» позивачкою було надіслано запит про надання публічної інформації з проханням надати в електронному (скановану в кольоровому форматі з оригіналу документа) та паперовому вигляді копію наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1/3 від 07 листопада 2015 «Про затвердження положення про Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП». Станом на 09.06.2026 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України не надано відповіді на її запит від 02.12.2025 та запитуваної у ньому інформації. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.06.2026 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору у даній адміністративній справі.

Ухвалою від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є довідки про доставку електронного листа.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що 02.12.2025 на адресу Департаменту патрульної поліції надійшов лист ОСОБА_1 з проханням надати на електронну адресу позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 та за адресою: АДРЕСА_2 в електронному (скановану в кольоровому форматі з оригіналу документа) та паперовому вигляді копію наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1/3 від 07 листопада 2015 «Про затвердження положення про Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП» (зі змінами), посилаючись на Закон України від 13.01.2011 № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації». Зазначає, що 05.12.2025 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надіслало відповідь на запит від 02.05.20205, а саме на адресу позивачки відправлено лист з відповіддю через Укрпошту 05.12.2025 за № R067051742157 (список № 1336рек від 05.12.2025 додається до відзиву) та відправлено на електронну адресу позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 У зв`язку з цим відповідач вважає, що право позивачки на доступ до публічної інформації не було порушено. Відповідь на запит надіслано позивачці в строки, передбачені ч.1 ст.20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та на адреси, які вказала ОСОБА_1 у своєму зверненні. У відповіді на запит вказана і додана вся запитувана позивачкою інформація.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачкою 02.12.2025 надіслано на офіційну електронну адресу відповідача (public@patrol.police.gov.ua) відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит з проханням надати в електронному (скановану з оригіналу документа) та паперовому вигляді копію наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1/3 від 07 листопада 2015 «Про затвердження положення про Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП».

Відповідь на запит та запитувана в ньому інформацію ОСОБА_1 просила надіслати на поштову адресу у термін, визначений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не пізніше п`яти робочих днів з дня його отримання і з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Запит було надіслано електронною поштою 02.12.2025.

Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції 05.12.2025 надіслало відповідь на запит позивачки від 02.12.2025, а саме відправлено лист з відповіддю через Укрпошту 05.12.2025 за № R067051742157 (список № 1336рек від 05.12.2025 додається до відзиву) та відправлено на електронну адресу позивачки o_court@ukr.net, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

До відповіді долучено копії Положення про Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та наказів №1/3 від 07.11.2015 про затвердження Положення про Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції та №2349 від 31.07.2025 про внесення змін до Положення про Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або межах повноважень та інший спосіб - на свій вибір.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно з ч.2 цієї статті до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють, зокрема, інформацією про стан довкілля.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Аналізуючи вищенаведені норми суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтями 21 та 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Статтею 23 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява про надання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити заявника про наслідки розгляду такої заяви.

Суд встановив, що на запит позивачки про надання публічної інформації від 02.12.2025 щодо надання копії наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1/3 від 07 листопада 2015 «Про затвердження положення про Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП», Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в межах компетенції листом від 05.12.2025 надало відповідь, а саме на адресу позивачки відправлено лист з відповіддю через Укрпошту 05.12.2025 за № R067051742157 та відправлено лист на електронну адресу позивачки o_court@ukr.net, що підтверджується скріншотом з електронної пошти.

Таким чином матеріалами справи підтверджується те, що уктурним підрозділом відповідача надано позивачці відповідь на запит у відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запит від 02.12.2025 та запитуваної у ньому інформації.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідач не порушив вимоги частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що позивачка не скористалась своїм правом подання відповіді на відзив та не спростувала доводів відповідача про надання їй відповіді на запит від 02.12.2025 про надання публічної інформації.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан