Рішення № 138543600, 24.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9055/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 07.12.2025 №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву від 07.12.2025 та прийняти мотивоване рішення відповідно до законодавства України;

- зобов`язати відповідача при розгляді заяви врахувати дату первинного звернення 07.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.12.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подала звернення №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889, у якому висловила волю на призначення державної допомоги при народженні дитини, народженої за межами України, та долучила документи, потрібні для розгляду, зокрема свідоцтво про народження дитини, апостиль, переклад і заяву. Вказала, що станом на час подання позову рішення за заявою не прийнято, заява по суті не розглянута, адміністративна процедура не завершена, а у відповідях відповідача повідомлялося про пересилання заяви між підрозділами, вчинення дій щодо реєстрації заяви та рекомендувалося повторно подати заяву. Зазначила, що визначальним є зміст звернення, а не його формальна назва, і що форму «заяви-клопотання» було обрано вимушено через відсутність на вебпорталі окремої опції для подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини після вибору Львівської області. Просить позов задовольнити повністю.

11.05.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що під час подання звернення через вебпортал 07.12.2025 окремої електронної форми заяви про призначення допомоги при народженні дитини для Львівської області у переліку доступних послуг не було, наявними були лише форми «скарга» та «заява-клопотання», у зв`язку з чим обрано доступну форму «заява-клопотання» з долученням усіх необхідних документів. До пояснень долучено лист Пенсійного фонду України від 08.05.2026 №2800-030302-8/33835 та скріншоти вебпорталу Пенсійного фонду України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що подані ОСОБА_1 звернення через вебпортал електронних послуг розглядалися в порядку Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян», оскільки не було долучено заяву встановленого Порядком №1751 зразка. Вказав, що для призначення допомоги при народженні дитини заявнику рекомендовано звернутися до органу Пенсійного фонду України у визначений Порядком №1751 спосіб із заявою, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Зазначив, що згідно з підсистемою Звернення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери станом на 11.05.2026 звернення ОСОБА_1 за призначенням допомоги при народженні дитини не зареєстровано, а призначення та виплата соціальних допомог є дискреційним повноваженням Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим суд не вправі підміняти собою орган державної влади. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 11.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, задеклароване (зареєстроване) місце проживання якої: АДРЕСА_1 , і яка фактично перебуває за межами України, а саме у Королівстві Нідерланди.

10.12.2024 у м.Амерсфорт, Королівство Нідерланди, народилася дитина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Амерсфорт, з апостилем та нотаріально засвідченим перекладом на українську мову. Довідкою Посольства України в Королівстві Нідерланди від 04.12.2025 №61219/19-536/2-654 підтверджено, що дитина є громадянином України з 10.12.2024.

07.12.2025 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подала звернення №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889, у темі якого зазначено прохання призначити державну фінансову допомогу при народженні дитини, народженої за межами України, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», та долучено документи: заяву, переклад свідоцтва про народження, заяву перекладача з апостилем, свідоцтво про народження, апостиль, реквізити для оплати, картку платника податків, паспорт заявника та відомості про місце реєстрації.

Листом від 22.12.2025 №32813-35212/З-52/8-1300/25 відповідач повідомив позивача, що її звернення щодо призначення допомоги при народженні дитини скеровано у відділ обслуговування громадян №9 (сервісний центр) для реєстрації, та зазначив, що звернення розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян».

09.01.2026 позивач подала звернення №ВЕБ-13001-Ф-С-26-016638, у якому просила надати інформацію щодо розгляду первинної заяви та повідомити про потребу у додаткових документах.

Листом від 26.01.2026 №3622-1726/З-02/8-1300/26 відповідач повідомив, що згідно з даними Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивач не перебуває на обліку як одержувач допомоги при народженні дитини і що Головним управлінням вчиняються дії для реєстрації її заяви.

02.02.2026 позивач подала звернення №ВЕБ-13001-Ф-С-26-076337 з проханням повідомити причину, з якої її заява не зареєстрована, структурний підрозділ, що здійснює реєстрацію, та орієнтовний строк завершення реєстрації і початку розгляду.

У відповідь листом від 17.02.2026 №8567-7254/З-02/8-1300/26 відповідач виклав загальний порядок і способи подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини та повторно зазначив, що позивач не перебуває на обліку як одержувач такої допомоги.

18.02.2026 позивач подала скаргу №ВЕБ-28000-Ф-С-26-115635, а 20.02.2026 доповнення до скарги №ВЕБ-28000-Ф-С-26-118168 на бездіяльність щодо нерозгляду заяви, у яких зазначила, що форму «заяви-клопотання» обрано вимушено через відсутність на вебпорталі окремої опції для подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини після вибору Львівської області, а за змістом та доданими документами звернення від 07.12.2025 є заявою про призначення допомоги при народженні дитини незалежно від його формальної назви.

12.04.2026 позивач подала скаргу №ВЕБ-13001-Ф-С-26-229291 на бездіяльність щодо нерозгляду та незавершення адміністративної процедури.

Листом від 28.04.2026 №22975-23616/З-02/8-1300/26 відповідач повторно повідомив, що подані звернення розглядалися в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки не долучено заяву встановленого Порядком №1751 зразка, і рекомендував звернутися до відділу обслуговування громадян та подати заяву встановленого взірця.

25.04.2026 позивач подала заяву №ВЕБ-13001-Ф-С-26-258147 про долучення до матеріалів заяви додаткового документа довідки про належність дитини до громадянства України, зазначивши, що рішення за поданою заявою не прийнято, а про потребу у додаткових документах її не повідомляли.

Листом від 08.05.2026 №2800-030302-8/33835 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що звернення розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки заяву подано не у визначений спосіб, а із заявою про призначення допомоги при народженні дитини у визначений строк позивач не звернулася.

Наведеними у цій справі скріншотами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України підтверджується, що у переліку доступних електронних послуг наявні, зокрема, послуги «Заяви про призначення окремих державних соціальних допомог», «Заява про призначення грошових виплат деяким категоріям громадян» та «Звернення (питання, пропозиція, скарга, клопотання)», при цьому перелік видів державних соціальних допомог, доступних для подання заяви в електронній формі, окремої позиції щодо допомоги при народженні дитини не містить.

Станом на час розгляду справи рішення про призначення допомоги при народженні дитини або про відмову в її призначенні за зверненням позивача від 07.12.2025 відповідачем не прийнято.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо нерозгляду заяви та неприйняття за нею рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Змістом спірних правовідносин є відповідність оскаржуваної бездіяльності суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади реалізації громадянами права на звернення визначені Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі Закон №393/96-ВР).

Відповідно до ст.1 Закону №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст.3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Статтею 7 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Відповідно до ст.15 Закону №393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно зі ст.19 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів до відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів.

Статтею 20 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначені Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (далі Порядок №1751, у редакції, чинній на 07.12.2025).

Відповідно до п.2 Порядку №1751, державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами.

Згідно з п.10 Порядку №1751, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання, за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Пунктом 11 Порядку №1751 визначено, що для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: 1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу); 3) номер банківського рахунку для зарахування коштів; 4) документи, що підтверджують народження дитини, якщо вона народилася за кордоном. Жінки, які мають задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, з перекладом на українську мову. Вірність перекладу

Ключовим питанням, яке постало перед судом у цій справі, є те, чи мала місце протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення позивача від 07.12.2025 та прийняття за ним рішення по суті.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень є триваючою пасивною поведінкою, яка полягає у невчиненні дії, яку такий суб`єкт зобов`язаний був і міг вчинити. Для висновку про наявність чи відсутність протиправної бездіяльності суд має встановити, який обов`язок покладено на суб`єкта владних повноважень, чи виконано цей обов`язок і в який спосіб.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Як підтверджено матеріалами справи, 07.12.2025 позивач подала через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернення №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889, зміст якого містив чітке волевиявлення на призначення державної допомоги при народженні дитини та до якого було долучено документи, потрібні для розгляду такого питання, зокрема свідоцтво про народження дитини з апостилем та нотаріально засвідченим перекладом. Отже, за своїм змістом це звернення є заявою (клопотанням) у розумінні ст.3 Закону №393/96-ВР, спрямованою на реалізацію права позивача та її дитини на соціальний захист.

Правова природа звернення визначається його змістом, а не формальною назвою. Зазначення позивачем звернення як «заяви-клопотання» не змінює його дійсного змісту та не звільняє відповідача від обов`язку розглянути порушене у зверненні питання по суті. Відповідно до ст.15 та ст.19 Закону №393/96-ВР, орган, до повноважень якого належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язаний об`єктивно і вчасно їх розглянути, перевірити викладені у них факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і повідомити громадянина про наслідки розгляду та суть прийнятого рішення.

Верховний Суд у своїй практиці виснував, що не будь-яка відповідь на звернення може свідчити про розгляд такого звернення в розумінні Закону №393/96-ВР, оскільки його розгляд як результат діяльності суб`єкта, якому адресовано звернення, повинен відповідати ст.15 цього Закону, тобто завершуватися прийняттям рішення відповідно до чинного законодавства та повідомленням про наслідки розгляду.

Зі змісту наданих відповідачем відповідей від 22.12.2025, 26.01.2026, 17.02.2026 та 28.04.2026 слідує, що жодною з них питання, порушене у зверненні від 07.12.2025, по суті не вирішено. У цих відповідях відповідач повідомляв про скерування звернення для реєстрації, про вчинення дій щодо реєстрації заяви, наводив загальний порядок і способи подання заяви та рекомендував повторно звернутися із заявою встановленого зразка. Рішення про призначення допомоги при народженні дитини або про відмову в її призначенні за зверненням від 07.12.2025 відповідачем не прийнято.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач не розглянув звернення позивача по суті у спосіб, визначений ст.ст.15, 19, 20 Закону №393/96-ВР.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що звернення розглядалися виключно в порядку Закону №393/96-ВР, оскільки не було долучено заяву встановленого Порядком №1751 зразка. Розгляд звернення в порядку Закону №393/96-ВР не звільняє відповідача від обов`язку прийняти за результатами такого розгляду рішення відповідно до чинного законодавства. Якщо ж відповідач вважав, що для призначення допомоги подано не всі документи або документи подано не за встановленою формою, він, діючи добросовісно та розсудливо у розумінні ч.2 ст.2 КАС України, не був позбавлений можливості повідомити позивача про конкретний перелік документів, які потрібно подати додатково, чи про необхідність оформлення заяви за встановленою формою із роз`ясненням порядку такого оформлення. Натомість відповідач обмежився загальними рекомендаціями повторно подати заяву, що за встановлених у справі обставин не є належним розглядом звернення.

Суд враховує, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, на що вказав Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а. Дитина позивача є громадянином України, а тому має такі ж конституційні права на соціальний захист, як і інші громадяни України; законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання допомоги при народженні дитини, за ознакою місця народження дитини чи місця перебування її батьків.

Суд також зауважує, що на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у переліку доступних електронних послуг окремої опції для подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини не передбачено, підтвердженням чого є надані скріншоти вебпорталу. Недоліки функціонування електронного сервісу суб`єкта владних повноважень не можуть покладатися на заявника та обмежувати реалізацію його права на розгляд звернення, поданого добросовісно та в межах доступних технічних можливостей.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді по суті звернення позивача від 07.12.2025 №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889 та неприйнятті за ним рішення відповідно до законодавства. А тому позовна вимога про визнання такої бездіяльності протиправною є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву від 07.12.2025 та прийняти мотивоване рішення відповідно до законодавства, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, спосіб захисту порушеного права обирається судом з урахуванням того, чи виконано особою всі визначені законом умови для отримання позитивного рішення та чи наділений суб`єкт владних повноважень правом діяти на власний розсуд при прийнятті рішення.

Позивач заявила вимогу про зобов`язання відповідача саме розглянути її заяву та прийняти за нею мотивоване рішення, а не про зобов`язання призначити допомогу. За встановлених у справі обставин відповідач розгляду звернення по суті не завершив та рішення про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні не приймав, а тому оцінка дотримання позивачем усіх умов для призначення допомоги, зокрема щодо форми заяви та повноти документів, належить до повноважень відповідача і не може бути здійснена судом замість нього.

Відтак, зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути звернення по суті та прийняти за ним рішення відповідно до законодавства є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який не є втручанням у дискрецію відповідача, оскільки не визначає наперед змісту рішення, яке має прийняти відповідач.

Отже, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача розглянути звернення позивача від 07.12.2025 №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889 та прийняти за ним мотивоване рішення відповідно до законодавства України.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача при розгляді заяви врахувати дату первинного звернення 07.12.2025, суд зазначає таке.

Питання про те, яку дату слід вважати датою звернення за призначенням допомоги, є питанням, яке має вирішити відповідач при розгляді звернення по суті із застосуванням норм, що регулюють спірні правовідносини, зокрема п.10 Порядку №1751 щодо строку звернення. Оскільки відповідач розгляду звернення по суті не завершив та відповідної оцінки ще не надав, вирішення судом наперед питання про дату звернення означало б підміну судом суб`єкта владних повноважень у здійсненні його повноважень. Судовому захисту, відповідно до ст.5 КАС України, підлягають порушені права та інтереси особи, тоді як розгляд цього питання є передчасним. За таких обставин позовна вимога про зобов`язання відповідача врахувати дату первинного звернення задоволенню не підлягає у зв`язку з її передчасністю.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку в частині правомірності нерозгляду звернення позивача по суті відповідач не виконав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 07.12.2025 №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889 та неприйняття за ним рішення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) розглянути звернення ОСОБА_1 (задеклароване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 07.12.2025 №ВЕБ-13001-Ф-С-25-315889 та прийняти за ним мотивоване рішення відповідно до законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (задеклароване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.