Ухвала суду № 138543488, 27.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 року Київ Справа № 320/29036/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вказаною позовною заявою:

- Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 287 424, 36 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири гривні 36 коп.) - витрати, пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Подана позовна заява вимогам зазначених статей не відповідає, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Ураховуючи правову позицію висловлену Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 року у справі № 560/1389/20 та від 21.12.2021 у справі № 420/9694/20, спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12.12.2018). При цьому, вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі Порядок №964).

За п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг.

Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Згідно з п. п. 4, 5 Порядку №964 витрати відшкодовуються в повному розмірі:

курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;

особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 і підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - за весь період навчання.

Витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу:

курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання;

курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.

Пунктом 6 Порядку №964 встановлено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок №419).

За п. 2.1. Порядку №419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на:

грошове забезпечення;

продовольче забезпечення;

речове забезпечення;

медичне забезпечення;

перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад;

оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Пунктом 2.1.2. Порядку №419 встановлено, що витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.

Згідно з п. 2.3. Порядку №419 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Застосовуючи вказані положення законодавства до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №160/19633/23.

З матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що Наказом ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 17.04.2026 № 672-OC з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через небажання продовжувати навчання) статті 25 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» з 17.04.2026.

Вимогою № 10/4725-26-Вих від 16.04.2026 повідомлено відповідача про необхідність відшкодувати витрати, що пов`язані з утриманням його у Національній академії на загальну суму 287 424, 36 грн. та надано час в термін до 24 квітня 2026 року включно на добровільне відшкодування витрат

Проте відповідач у наданий термін витрати пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував.

Також 17.04.2026 відповідач на вимозі від 16.04.2026 №10/4725-26-Вих власноручно зазначив, що: «Вимогу № 10/4725-26-Вих від 16.04.2026 отримав, кошти зазначені у вимозі відшкодувати відмовляюсь».

Оскільки відповідач 17.04.2026 отримав вимогу № 10/4725-26-Вих від 16.04.2026 та власноруч зазначив про відмову від добровільного відшкодування витрат, при цьому кінцевий строк для їх добровільної сплати був визначений до 24.04.2026 (включно), суд дійшов висновку, що перебіг місячного строку звернення до суду розпочався 25.04.2026 та закінчився 25.05.2026.

Разом із тим, позивач звернувся до суду лише 03.07.2026, тобто після спливу встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, позивач, у позовній заяві не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали йому подати адміністративний позов у межах строків, передбачених законодавством. Тобто позивач не обґрунтував, чому не зміг звернутися до суду вчасно, а також не подав відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних причин для пропуску строку.

За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали, шляхом:

- заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин (якщо такі були) та доказів на їх підтвердження.

Керуючись статтями 122, 123, 160-162, 169, 171, 241-243, 248, 256, 294 КАС, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву- залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, для усунення вказаних недоліків.

Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, така буде повернута позивачу.

4. Копію ухвали надіслати (надати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Сас Є.В.