Ухвала суду № 138543207, 04.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

04 червня 2026 року № 320/13132/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Ковальчука С.М., представника відповідача - Національної поліції України - Замостного О.І., представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області - Кшемінської Ю.І., розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача Ковальчука Степана Миколайовича від 23.04.2026 про зупинення провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, ГУ Національної поліції в Київській області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України «По особовому складу» від 13 вересня 2021 року №241 о/с про звільнення зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 (0009687), заступника начальника управління поліції - начальника кримінальної поліції Броварського районного управління поліції на підставі п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 14 вересня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Департаменту - начальника управління протидії правопорушенням на об`єктах легального обігу наркотиків з 6 липня 2021 року.;

- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення (заробіток) за час вимушеного прогулу.

23.04.2026 позивачем подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/9767/21 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів про призначення на посаду в порядку переведення та звільнення з посади, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом спору у справі №320/9767/21 є законність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.07.2021 №179 о/с, яким його призначено заступником начальника управління поліції - начальником кримінальної поліції Броварського районного управління поліції, тоді як наказ про його звільнення від 13.09.2021 №241 о/с, що оскаржується у цій справі, був прийнятий у зв`язку з невиконанням зазначеного наказу про призначення. На думку позивача, вимоги у справах №320/9767/21 та №320/13132/21 є взаємопов`язаними, а тому розгляд даної справи є неможливим до остаточного вирішення спору щодо правомірності наказу від 12.07.2021 №179 о/с.

Представник позивача у судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у даній справі підтримав та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявленого представником позивача клопотання заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що у вказаних судових справах різний предмет спору, що виключає їх взаємопов`язування чи включення однієї справи у залежність від іншої.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, що розглядається, зокрема факти, які матимуть преюдиційне значення.

Судом встановлено, що предметом спору у справі №320/13132/21 є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та законність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.09.2021 №241 о/с про звільнення його зі служби в поліції.

Натомість у справі №320/9767/21 оскаржуються наказ Національної поліції України від 06.07.2021 №857 о/с та наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.07.2021 №179 о/с щодо переведення позивача та його призначення на іншу посаду.

Отже, вказані справи мають різний предмет спору, різні підстави виникнення спірних правовідносин та стосуються оцінки різних управлінських рішень суб`єктів владних повноважень.

Щодо доводів позивача про те, що задоволення позовних вимог у справі №320/13132/21 можливе виключно за умови задоволення позову у справі №320/9767/21, суд зазначає таке.

Позивач фактично пов`язує законність наказу про звільнення із законністю наказу про переведення та призначення на посаду, вважаючи останній первинним щодо спірних правовідносин.

Разом із тим сам по собі факт наявності іншого судового спору між тими самими сторонами та можливий вплив його результатів на правову позицію сторін не свідчить про існування об`єктивної неможливості розгляду справи у розумінні пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

Суд звертає увагу, що питання наявності чи відсутності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, дотримання процедури проведення службового розслідування, правомірності застосування дисциплінарного стягнення та прийняття наказу про звільнення підлягають самостійному дослідженню і правовій оцінці у межах даної справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Посилання позивача на преюдиційність обставин, які мають бути встановлені у справі №320/9767/21, суд вважає необґрунтованими, оскільки на даний час відсутнє судове рішення, яке б встановлювало протиправність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.07.2021 №179 о/с.

Навпаки, як вбачається із заяви позивача, постановою Верховного Суду від 09.04.2026 рішення судів попередніх інстанцій у справі №320/9767/21 скасовано та справу направлено на новий розгляд. При цьому Верховний Суд не дійшов висновку про незаконність наказів, які оскаржуються у справі №320/9767/21, а лише вказав на необхідність додаткового з`ясування обставин щодо рівнозначності посад та наявності згоди позивача на переведення в іншу місцевість.

Отже, твердження позивача про незаконність наказу від 12.07.2021 №179 о/с є передчасними та ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого результату розгляду справи №320/9767/21.

Крім того, навіть можливе ухвалення рішення на користь позивача у справі №320/9767/21 саме по собі не свідчить про автоматичну незаконність наказу про звільнення, оскільки оцінка правомірності останнього здійснюється з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин та доказів.

Суд також враховує, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі, а тому відсутні підстави вважати, що існує об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення справи №320/9767/21.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до невиправданого затягування її розгляду та порушення принципу розумності строків судового розгляду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено існування передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України підстав для зупинення провадження у справі, а тому подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника позивача Ковальчука Степана Миколайовича від 23.04.2026 про зупинення провадження в адміністративній справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено - 09 червня 2026 року.