Рішення № 138543160, 27.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. справа № 300/1969/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Пшика В.Р.,

представниці позивача Федорців О.О.,

представника відповідача Біяна Б.Р.,

представник третьої особи в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація"

про стягнення боргу на суму 3563065,13 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі, також відповідач, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (надалі, також третя особа, ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація") про стягнення в дохід бюджету податкового боргу на суму 3563065,13 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно довідки про суми податкового боргу платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (код ЄДРПОУ 43778591) станом на 24.03.2026 року, за третьою особою обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахованих податкових зобов`язань з:

податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 3104082,04 гривні, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 1964707,85 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 1022917,93 гривень;

пені в розмірі 116456,26 гривень, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

податку на прибуток підприємств у розмірі 229523,88 гривні, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 36465,84 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 85204,89 гривні;

пені в розмірі 107853,15 гривні, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 321,21 гривня, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 221,35 гривня;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 91,35 гривня;

пені в розмірі 8,51 гривень, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 215269,38 гривень, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 203728,89 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 11540,49 гривень;

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 13868,62 гривень, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 13002,42 гривні;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 866,20 гривень.

Позивач зазначає, що ним вживалися заходи щодо погашення заборгованості третьою особою, зокрема, шляхом стягнення грошових коштів з рахунків третьої особи в банківських установах. Однак, оскільки такі заходи не призвели до позитивного результату та не забезпечили погашення боргу, то між позивачем та третьою особою на підставі пункту 87.5 статті 87 Податкового кодексу України укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, за яким дебіторську заборгованість відповідача перед третьою особою було переведено на позивача. Оскільки податковий борг третьої особи перед бюджетом погашений не був, керуючись положеннями пункту 20.1.35 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду із цим позовом задля стягнення в рахунок податкового боргу третьої особи дебіторської заборгованості відповідача. Оскільки позивачем було вжито заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок третьої особи та дотримано процедуру переведення заборгованості з третьої особи на позивача, то просить позов задовольнити (а.с. 1-74).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 76-78). Постановлено провести підготовче засідання по даній справі "27" квітня 2026 о 13:30.

27.04.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач не підтвердив належним чином факт укладення з третьою особою договору переведення права вимоги та вказує на порушення відповідачем вимог процесуального права, оскільки такий договір не було йому надіслано разом із відзивом на позовну заяву. Крім того, відповідач вказує, що однією з основних передумов для укладення договору переведення права вимоги є те, що вжиття контролюючим органом інших заходів щодо стягнення боргу з платника податків не призвело до погашення заборгованості. Відповідач зауважує, що позивач для стягнення боргу мав би вживати заходи щодо стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, однак така обставина не була доведена позивачем належними та достатніми доказами. Поряд з цим, відповідач звертає увагу суду на відсутність у нього узгодженої заборгованості із третьою особою. Зокрема, відповідач зазначає, що відсутнє будь-яке судове рішення чи документ бухгалтерського обліку, який би підтверджував наявність у відповідача перед третьою особою заборгованості, рівній сумі податкового боргу третьої особи, за стягненням якої контролюючий орган звернувся до суду та вказує на наявність у третьої особи заборгованості перед відповідачем, яка підтверджена рішеннями суду. Зазначається про понесення відповідачем витрат на правничу допомогу у зв`язку з підготовкою до розгляду даної справи (а.с. 88-102).

В підготовчому засіданні, яке відбулося 27.04.2026 оголошено перерву у зв`язку з надходженням відповідних клопотань від позивача та відповідача (а.с. 106-108). Підготовче засідання призначене на "18" травня 2026 р. о 10:30.

04.05.2026 до відділу документального забезпечення канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач звертає увагу суду на перелік вжитих позивачем заходів, спрямованих на погашення податкового боргу за рахунок третьої особи. Однак, позивач зауважує, що вжиті ним заходи не призвели до належного результату та не забезпечили стягнення з третьої особи заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим позивач застосував механізм стягнення дебіторської заборгованості. З приводу доводів відповідача про непідтвердження позивачем статусу неузгодженості заборгованості між ним та третьою особою, то позивач звертає увагу суду на те, що між відповідачем та третьою особою було підписано акт приймання-передачі наданих послуг та в подальшому укладено договір про реструктуризацію боргу, що підтверджується долученими до позовної заяви доказами та зазначається, що відповідачем не долучено до відзиву на позовну заяву жодних належних доказів відсутності заборгованості відповідача перед третьою особою. До відповіді на відзив позивачем долучено копії, що стосуються переведення боргу з третьої особи на позивача та докази надсилання даних документів відповідачу через підсистему "Електронний суд" (а.с. 113-132).

12.05.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зокрема, відповідач зазначив, що Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальна справа № 344/4825/26, у межах якої розглядається обвинувачення посадових осіб у створенні злочинної організації з метою штучного завищення собівартості теплової енергії в тарифах на її виробництво, що були затверджені для третьої особи, які в подальшому були застосовані для визначення вартості наданих послуг відповідачу, оплата за якими лягла в основу дебіторської заборгованості, яку просить стягнути позивач. У зв`язку з недостовірністю відомостей бухгалтерського обліку з приводу розміру заборгованості, вважає що для задоволення позову немає належних підстав у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 133-138).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 18.05.2026 по 22.05.2026, у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.

18.05.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи (а.с. 140-144).

Підготовче засідання по даній адміністративній справі, призначене на 18.05.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді по даній справі, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 139). Проведення підготовчого засідання призначено на "10" червня 2026 о 10:30.

В підготовчому засіданні 10.06.2026 судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження у справі та перехід до судового розгляду по суті спору. Заслухавши думку сторін, суд вирішив закрити підготовче провадження у даній справі (а.с. 150-152).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження по справі та перейдено до розгляду справи по суті (а.с. 153-155). Розгляд справи по суті призначено на "08" липня 2026 р. о 10:30 год.

07.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 161-165).

В судовому засіданні, яке відбулося 08.07.2026 оголошено перерву у зв`язку з надходженням відповідних клопотань від позивача та відповідача (а.с. 166-167). Проведення судового засідання призначено на "17" липня 2026 р. о 13:30 год.

16.07.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі. У своїх поясненнях відповідач зауважив, що порядок № 585, затверджений Міністерством фінансів України, який регулює порядок використання дебіторської заборгованості передбачає необхідність надсилання контролюючим органом та платником податків дебітору повідомлення про укладення договору про переведення (уступку) права вимоги. Відповідач вказує, що таке повідомлення йому не надсилалося, що свідчить про недотримання відповідачем процедури укладення договору та є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с. 173-177).

В ході судового засідання під час розгляду справи по суті було досліджено всі наявні письмові докази та заслухано позицію сторін.

Представниця позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у раніше поданих позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, наведених ним у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях.

Щодо клопотання відповідача про невзяття до уваги наданої позивачем копії договору про переведення права вимоги у зв`язку з її ненадсиланням відповідачу, суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Положенням частини 2 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою четвертою статті 162 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем до відповіді на відзив долучено копію договору про переведення (уступку) права вимоги, на неотримання якого посилався відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Факт отримання відповіді на відзив разом із долученими до неї документами відповідачу підтверджується копією квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 6927651 від 01.05.2026.

Зважаючи на те, що всі надані позивачем до суду докази були в наявності у відповідача, суд робить висновок про відсутність підстав для невзяття до уваги наданої суду копії договору про переведення (уступки) боргу, з огляду на що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті спору, встановив наступне.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 28.08.2020 державний реєстратор здійснив державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (реєстраційний номер ОКПП 43778591), про що зробив запис про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу за № 10011910200000174 (а.с. 39-42).

31.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" взяте на податковий облік як платник податків ГУ ДПС в Івано-Франківській області, Івано-Франківська ДПІ за № 091520188872 (а.с. 41).

Згідно довідки про суми податкового боргу платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (код ЄДРПОУ 43778591) станом на 24.03.2026 року, за третьою особою обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою нарахованих податкових зобов`язань з:

податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 3104082,04 гривні, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 1964707,85 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 1022917,93 гривень;

пені в розмірі 116456,26 гривень, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

податку на прибуток підприємств у розмірі 229523,88 гривні, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 36465,84 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 85204,89 гривні;

пені в розмірі 107853,15 гривні, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 321,21 гривня, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 221,35 гривня;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 91,35 гривня;

пені в розмірі 8,51 гривень, яка нарахована на підставі статті 129 Податкового кодексу України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 215269,38 гривень, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 203728,89 гривень;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 11540,49 гривень;

екологічного податку який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 13868,62 гривень, а саме:

основного зобов`язання у розмірі 13002,42 гривні;

фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 866,20 гривень (а.с. 5).

За змістом довідки про банківські рахунки ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація", платник податку має відкриті банківські рахунки у АТ "КБ "Глобус", АТ "Таскомбанк", АТ "Банк кредит Дніпро", АТ "ПУМБ" та казначействі України (а.с. 6).

У зв`язку з непогашенням ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" обліковуваного за ним податкового боргу, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу № 16/4-0919 від 06.05.2025 (а.с. 38).

У подальшому, з огляду на непогашення ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" обліковуваного за ним податкового боргу, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу № 76/4-0919 від 27.11.2025 на суму 3314815,35 грн (а.с. 37).

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "Таскомбанк" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку (а.с. 7-11).

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "ПУМБ" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 12, 27, 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку (а.с. 12-21).

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "КБ "Глобус" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209757,90 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963640,90 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 12, 27, 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку (а.с. 22-27).

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "Банк кредит Дніпро" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку (а.с. 28-35).

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ КБ "ПриватБанк" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 1963640,85 грн, 1134221,84 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку (а.с. 36).

13.10.2023 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір, за яким ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" зобов`язується надати послуги з переробки давальницької сировини (природного газу) у готову продукцію (теплову енергію), а ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги (а.с. 51-56).

31.01.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" підписано акт приймання-передачі наданих послуг, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" має сплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" кошти за послуги з переробки природного газу у теплову енергію в розмірі 15165175,57 грн, з урахуванням ПДВ (а.с. 57-58).

28.02.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" підписано акт приймання-передачі наданих послуг, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" має сплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" кошти за послуги з переробки природного газу у теплову енергію в розмірі 18921191,87 грн, з урахуванням ПДВ (а.с. 59-60).

03.10.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 25-609, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов`язується виплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" заборгованість в розмірі 29191367,43 грн шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами, відповідно до визначеного графіка погашення (а.с. 61).

17.02.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" повідомлення № 2114/6/09-19-13-02-22-06 про проведення перевірки ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" з метою визначення дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав, яка може бути джерелом погашення податкового боргу платника податків. Дане повідомлення було направлено листом № 2125/6/09-19-13-02-06 від 17.02.2026 до електронного кабінету ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" (а.с. 62-64).

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено Акт проведення перевірки щодо визначення заборгованості платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків, в якому зазначено, що у структурі дебіторської заборгованості обліковується заборгованість ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" перед ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація". Констатовано, що строк сплати заборгованості за надані платником податків послуги настав, однак надходжень на погашення такої дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку не зафіксовано. Контролюючим органом констатовано, шо відповідна заборгованість не є предметом судового спору, не перебуває під арештом, не відчужена третім особам, не є безнадійною в розумінні Податкового кодексу України та не припинена шляхом зарахування однорідних вимог. У зв`язку з цим зроблено висновок про можливість визначення даної дебіторської заборгованості як джерело погашення податкового боргу ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" (а.с. 65-70).

На підставі пункту 87.5 статті 87 Податкового кодексу України, між ГУ ДПС в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" 25.02.2026 укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків № 1/09-19-13-02/43778591. За змістом пункту 1.1 договору, платник податків переводить на контролюючий орган право вимоги дебіторської заборгованості, а контролюючий орган набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне такому платнику податків, відповідно до договору № ТГ-000380 (договір 23-679-2 про переробку давальницької сировини) від 13.10.2023, укладеного між платником податків та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго". Відповідно до пункту 1.4 договору, право вимоги засновано на актах наданих послуг № 4 від 31.01.2025 та № 8 від 28.02.2025 з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в межах суми 4565662,75 грн. Положенням пункту 1.5 договору визначено, що зобов`язання дебітора, зазначені у пункті 1.2 договору (основні зобов`язання) можуть бути стягненні за рішенням суду, відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу платника податків (а.с. 49-50).

25.02.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" повідомлення № 2466/6/09-19-13-02-22-06, в якому зазначено, що ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" право грошової вимоги відповідно до договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган від 25.02.2026 № 1/09-19-13-02/43778591. Дане повідомлення було направлено листом № 2504/6/09-19-13-02-06 від 25.02.2026 до електронного кабінету ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 25.02.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет (а.с. 71-73).

У зв`язку з тим, що нараховані грошові зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені) третьою особою добровільно та в повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом для стягнення з відповідача дебіторської заборгованості, наявної перед третьою особою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Виконанням податкового обов`язку відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПКУ є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема:

звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (підпункт 20.1.35 пункт 20.1 стаття 20 ПК України);

звертатися до суду щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган (підпункт 20.1.35-1 пункт 20.1 стаття 20 ПК України).

Згідно з положеннями пункту 87.5 статті 87 ПК України, у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платнику податків про таке надходження в п`ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.

Виходячи з вимог пункту 95.22 статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.

Механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків визначено Порядком використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 585 від 16.06.2017 та зареєстрованим і Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 857/30725 (надалі, також Порядок № 585).

Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Порядку № 585, цей Порядок розроблено відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі Кодекс) і визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу.

Відповідно до пункту 3 Розділу 1 Порядку № 585, у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків. Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.

Положенням абзаців 1, 3 пункту 4 Розділу 2 Порядку № 585 визначено, що у разі згоди платника податків контролюючий орган укладає договір з таким платником податків. У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладання з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.

Згідно з пунктом 6 Розділу 2 Порядку № 585, визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки контролюючим органом дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості. Контролюючий орган повідомляє платника податків про таке надходження у п`ятиденний строк з дня отримання відповідного документа.

Відповідно до пункту 7 Розділу 2 Порядку № 585, платник податків передає контролюючому органу всі документи, що свідчать про право вимоги.

За змістом правила пункту 8 Розділу 2 Порядку № 585, у договорі обов`язково зазначається, що платник податків переводить на контролюючий орган своє право вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до пункту 9 Розділу 2 Порядку № 585, платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про переведення на контролюючий орган права вимоги. Повідомлення про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Розділу 2 Порядку № 585, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Згідно з пунктами 11-13 Розділу 2 Порядку № 585, така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

До моменту стягнення контролюючим органом у судовому порядку такої дебіторської заборгованості платежі продовжують надходити на рахунки платника податків, що має податковий борг.

Надходження за дебіторською заборгованістю негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.

Положеннями пункту 14 Розділу 2 Порядку № 585 визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Таким чином, одним із способів погашення податкового боргу є звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Аналогічний правовий підхід продемонстровано Верховним Судом в постанові від 06.10.2020 у справі № 1.380.2019.006990.

З приводу доводів відповідача про недоведення позивачем вжиття ним всіх можливих заходів задля стягнення податкового боргу з третьої особи, суд зауважує наступне.

Водночас відповідно до положень пункту 87.5 статті 87 ПК України податковий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу платника податків: у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу; у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

За усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 17.10.2024 у справі № 160/517/23, від 05.05.2026 у справі № 160/16772/24, від 05.05.2026 у справі № 440/10382/24, з аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.

В постанові від 05.05.2026 у справі № 440/10382/24 Верховний Суд також зазначив про те, що сукупність вказаних обставин наділяє правом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків такого платника у банках у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, Суд наголошує, що можливість застосування контролюючим органом до платника податків вказаних положень пункту 95.5. статті 95 ПК України стосується конкретно визначеного податкового боргу (з урахуванням конкретної суми такого боргу).

У розвиток вказаного підходу Суд зазначає, що саме вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів в порядку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 ПК України, за умови дотримання всіх вимог щодо його застосування є належним виконанням вимог пункту 87.5 статті 87 ПК України, яке надає йому право на визнання дебіторської заборгованості платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Повертаючись до матеріалів справи, суд зауважує наступне.

У зв`язку з непогашенням ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" обліковуваного за ним податкового боргу, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу № 16/4-0919 від 06.05.2025.

У подальшому, з огляду на непогашення ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" обліковуваного за ним податкового боргу, ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняло рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу № 76/4-0919 від 27.11.2025 на суму 3314815,35 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі № 300/3151/25, позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" про стягнення податкового боргу у розмірі 5671733,94 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (код ЄДРПОУ 43778591) в дохід бюджету податковий борг у загальному розмірі 5671733 (п`ять мільйонів шістсот сімдесят одну тисячу сімсот тридцять три) гривень 94 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "Таскомбанк" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку.

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "ПУМБ" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 12, 27, 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку.

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "КБ "Глобус" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209757,90 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963640,90 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 12, 27, 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку.

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ "Банк кредит Дніпро" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 1209758,00 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 36465,84 грн, 1963641,00 грн, 1134222,00 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку.

В період з 02.01.2026 по 24.03.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області спрямовувало до банківської установи АТ КБ "ПриватБанк" платіжні інструкції щодо стягнення з ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" податкового боргу на суми 203728,90 грн, 221,35 грн, 13002,42 грн, 1963640,85 грн, 1134221,84 грн, однак такі платіжні інструкції були повернуті до контролюючого органу на підставі пункту 69 розділу IV "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг", у зв`язку з відсутністю залишку.

Суд зауважує, що спрямовані платіжні інструкції ґрунтувалися як на рішеннях контролюючого органу, так і рішенні суду. Однак, стягнення коштів не здійснювалося у зв`язку з відсутністю у платника податків коштів на його рахунках у банківських установах. Суд зауважує, що контролюючий орган вживав заходів щодо стягнення коштів з усіх наявних у третьої особи рахунків у банківських установах. Крім того, варто звернути увагу на те, що відповідні заходи вживалися контролюючим органом протягом 3 місяців.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не доведено факту вжиття всіх необхідних заходів задля погашення податкового боргу третьої особи за рахунок грошових коштів платника податків, оскільки в матеріалах справи наявні докази вжиття позивачем заходів щодо стягнення податкового боргу безпосередньо з платника податків ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація".

З приводу зауважень відповідача про те, що заборгованість між ним та третьою особою є неузгодженою, суд зазначає наступне.

13.10.2023 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір, за яким ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" зобов`язується надати послуги з переробки давальницької сировини (природного газу) у готову продукцію (теплову енергію), а ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

31.01.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" підписано акт приймання-передачі наданих послуг, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" має сплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" кошти за послуги з переробки природного газу у теплову енергію в розмірі 15165175,57 грн, з урахуванням ПДВ.

28.02.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" підписано акт приймання-передачі наданих послуг, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" має сплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" кошти за послуги з переробки природного газу у теплову енергію в розмірі 18921191,87 грн, з урахуванням ПДВ.

Суд зауважує, що дані договір та акти були підписані сторонами договору, а підписи уповноважених осіб скріплені печатками відповідача та третьої особи. Таким чином, в суду відсутні підстави для висновку про те, що наявна у відповідача перед третьою особою заборгованість, є неузгодженою. Натомість, відповідач тільки наводить свої заперечення щодо наявності узгодженої заборгованості перед третьою особою, не долучаючи до матеріалів справи будь-які докази неузгодженості наявної між ним та третьою особою заборгованості.

Стосовно факту наявності кримінального провадження щодо посадових осіб відповідача, яке стосується штучного завищення цін на надані третьою особою послуги, то суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено жодним чином, як наявність такого кримінального провадження впливає на факт узгодженості суми заборгованості між ним та третьою особою.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

03.10.2025 між ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 25-609, за яким ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов`язується виплатити на користь ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" заборгованість в розмірі 29191367,43 грн шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами, відповідно до визначеного графіка погашення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено того, що договір про реструктуризацію заборгованості укладено під впливом помилки, обману чи насильства. Згаданий договір про реструктуризацію заборгованості було підписано уповноваженими особами відповідача та третьої особи.

З огляду на це, беручи до уваги законодавчі положення, суд робить висновок про те, що відповідач при укладенні договору про реструктуризацію боргу (який був укладений пізніше, ніж були підписані акти приймання-передачі наданих послуг) фактично визнав обсяг наявної у нього заборгованості перед третьою особою.

У зв`язку з цим, суд відхиляє доводи відповідача про неузгодженість наявного між ним та третьою особою боргу, у зв`язку з непідтвердженням таких доводів відповідача жодними належними та достатніми доказами.

Аналізуючи рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1164/25, якими вимоги відповідача щодо стягнення коштів із третьої особи було задоволено, то суд звертає увагу на неспівмірність суми заборгованості відповідача перед третьою особою та перевищення розміру такої заборгованості у значному обсязі, у зв`язку з чим, наявність у третьої особи заборгованості перед відповідачем не дає підстав для висновку про неможливість стягнення дебіторської заборгованості з відповідача.

Стосовно аргументів відповідача про порушення позивачем та третьою особою порядку повідомлення відповідача про факт укладення договору, суд зауважує наступне.

25.02.2026 ГУ ДПС в Івано-Франківській області направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" повідомлення № 2466/6/09-19-13-02-22-06, в якому зазначено, що ТОВ "Івано-Франківськ теплогенерація" право грошової вимоги відповідно до договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган від 25.02.2026 № 1/09-19-13-02/43778591. Дане повідомлення було направлено листом № 2504/6/09-19-13-02-06 від 25.02.2026 до електронного кабінету ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 25.02.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів в Електронний кабінет.

За змістом пункту 42.4 статті 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом. Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Доказів того, що контролюючий орган не мав права надсилати відповідачу лист про укладення договору переведення права вимоги через електронний кабінет матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що повідомлення, визначене додатком 2 до Порядку № 585 було долучено як додаток до листа контролюючого органу від 25.02.2025.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення платником податків відповідача про укладення договору переведення права вимоги на контролюючий орган, відповідно до норм пункту 9 Порядку № 585.

В той же час, суд зауважує, що Порядком № 585 для контролюючого органу не передбачено повноваження щодо перевірки та контролю факту повідомлення платником податків відповідача про факт укладення договору про переведення права вимоги.

Суд зазначає, що основною метою повідомлення, визначеного додатком 2 Порядку № 585 та пункту 9 Порядку № 585 є інформування відповідача про факт переведення боргу з особи, якій він належить на контролюючий орган для забезпечення здійснення дебітором сплати відповідних коштів саме контролюючому органу, який є фактично уповноваженим на їх отримання.

Суд зауважує, що в нього відсутні підстави для висновку про те, що виконання обов`язку про повідомлення відповідача хоча б однією із сторін договору про переведення права вимоги буде недостатнім для виконання обов`язку щодо інформування про факт укладення такого договору.

З огляду на це, суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає про дотримання позивачем процедури інформування відповідача про факт укладення договору про переведення права вимоги.

Суд зазначає, що негативні наслідки у вигляді відмови у задоволенні позову про стягнення дебіторської заборгованості не можуть покладатися на позивача у випадку недотримання процедури інформування платником податків свого контрагента про факт укладення договору про переведення права вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги вжиття контролюючим органом всіх можливих заходів задля стягнення дебіторської заборгованості за рахунок майна третьої особи та зважаючи на дотримання позивачем процедури перевірки наявності дебіторської заборгованості та укладення договору про переведення (уступку) права вимоги, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат, суд звертає увагу, що позивачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яке, відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнене від сплати судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03346058, вул. Б. Хмельницького, буд. 59-А, м. Івано-Франківськ, 76009) в дохід державного бюджету дебіторську заборгованість, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018), у рахунок погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (код ЄДРПОУ 43778591, вул. Індустріальна, буд. 34/4, м. Івано-Франківськ, 76014) у загальному розмірі 3563065 (три мільйони п`ятсот шістдесят три тисячі шістдесят п`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03346058, вул. Б. Хмельницького, буд. 59-А, м. Івано-Франківськ, 76009);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськ теплогенерація" (код ЄДРПОУ 43778591, вул. Індустріальна, буд. 34/4, м. Івано-Франківськ, 76014).

Суддя Главач І.А.