Ухвала суду № 138540562, 23.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5321/26

провадження номер 1-кп/758/1511/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застування запобіжного заходу

23 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100070000156 від 04.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Сміла, Черкаської області, який офіційно не працевлаштований, не одружений, офіційні відомості про перебування дітей на утриманні відсутні, з повною загальною середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 21.10.2021 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання 4 років 5 місяців позбавлення волі, 23.04.2024 року звільнений на підставі ст.81 КК України з невідбутим строком: 1рік, 1 місяць, 24 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

01 квітня 2026 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов складений слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 затверджений прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 обвинувальний акт з додатками стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 01.04.2026 року визначено головуючого суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13 квітня 2026 року.

У судове засідання, призначене о 10 год 00 хв 13.04.2026, обвинувачений ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження або про повідомлень поважність причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило. У зв`язку із чим, судове засідання відкладене до 04.05.2026 року.

У судове засідання, призначене о 12 год 00 хв 04.05.2026 обвинувачений ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження або про повідомлень поважність причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 04 травня 2026 року доручено Подільському УП ГУНП у м.Києві, здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_5 на 13 травня 2026 року.

У судове засідання, призначене 13.05.2026 року, обвинувачений ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження або про повідомлень поважність причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило. Відповідно до рапорту о/у СКП Подільського УП ГУНП у місті Києві лейтенанта ОСОБА_7 опитано сусідів ОСОБА_5 , які зазначили, що протягом тривалого часу останнього за місцем його мешкання, місце перебування не відоме.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.05.2026 року доручено Подільському УП ГУНП у м.Києві здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_5 у судове засідання 03 червня 2026 року.

У судове засідання, призначене 03.06.2026 року, обвинувачений ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження або про повідомлень поважність причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило. Привід не виконано.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03.06.2026 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 з метою його приводу до Подільського районного суду міста Києва для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшого розгляду кримінального провадження. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100070000156 від 04.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зупинене до розшуку обвинуваченого.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 23.07.2026 року відновлене судове провадження у вказаному кримінальному провадженні, оскільки за результатом здійснення оперативно-розшукових заходів 23.07.2026 року обвинувачений ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 191 КПК України та цього ж дня доставлений до суду під супроводом службових осіб СВКП Подільського ГУНП у м.Києві.

У клопотанні про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що обвинувачений може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду, крім того ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тому в разі обрання стосовно нього більш м`яких запобіжних заходів, вони дадуть змогу переховуватись, що не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтовується можливістю використання ОСОБА_5 знайомств, зв`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань, які суперечитимуть зібраними у справі, враховуючи безпосередність отримання доказів судом;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовується тим, що наявність зазначених вище ризиків впливу ОСОБА_5 на свідків шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом вмовлянь, а такий вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України;

менш суворі запобіжні заходи, такі як: особисте зобов`язання, застава та домашній арешт, не зможуть зашкодити обвинуваченому уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб`єктивному відношенні обвинуваченого до необхідності виконання покладених на нього обов`язків, а особисту поруку, з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру, застосувати неможливо;

відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України ОСОБА_5 , будучи раніше судимою особою, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, підпадає під категорію осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_8 та представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 у судове засідання не з`явились. Представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 , надала письмову заяву про розгляд клопотання прокурора про застування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та проведення підготовчого судового засідання без їх участі. Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу підтримала думку прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави. Зазначив, що з моменту надходження обвинувального акта до суду ОСОБА_5 не отримував належним чином повідомлення про дату, час та місце розгляду кримінального провадження у суді. Мобільний телефон він втратив три місяці тому, отже не міг отримувати смс - повідомлення. Крім того зазначив, що має дружні відносити із сусідами, постійно мешкає за вказаною адресою разом із бабусею, яка перевіряє пошту. Водночас сусіди не могли зазначити, що ОСОБА_5 тривалий час не мешкає за адресою, як про це зазначено у рапорті на виконання приводу, а тому дані відомості є хибними. Також зауважив, що стосовно ОСОБА_5 застосовано адміністративний нагляд, тому його регулярно перевіряють працівники поліції. Крім того, ОСОБА_5 визнає свою вину у даному кримінальному правопорушенні, а тому у нього відсутній мотив переховуватися від суду чи впливати на свідків, з огляду на що заявлені ризики є необґрунтованими.

Обвинувачений просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про застування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, зазначив, що не отримував повідомлення про виклик до суду, не переховувався, зазначив, що в подальшому буде з`являтися до суду. Зауважив, що для розгляду питання про встановлення адміністративного нагляду, його координувала працівник поліції, тому він з`являвся у судові засідання. Офіційно не працевлаштований, неофіційно працює в Агромат вантажником, мешкає із бабусею, має дитину, яка проживає разом із тещою.

Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю, суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначені ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, раніше судимий за корисливі кримінальні правопорушення. На час розгляду клопотання у суду відсутні відомості про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований, соціально-корисною працею не займається, у зв`язку з ухиленням від суду перебував у національному розшуку в межах даного кримінального провадження, та саме через здійснення оперативно-розшукових заходів забезпечена участь останнього у судовому засіданні.

Вказані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчить про існування ризику переховування від суду.

Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовки до судового розгляду, жодні докази не досліджувалися, допит потерпілої особи та свідків не проводився, а тому на переконання суду наявний ризик впливу на свідків задля схиляння їх надати показання на користь обвинуваченого.

Твердження захисника про визнання вини ОСОБА_5 не може бути беззаперечною підставою для обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки на даній стадії судового провадження судовий розгляд на розпочався, обвинувачений не допитаний, порядок та об`єм дослідження доказів не визначений. Більш того, ОСОБА_5 вже порушені покладеніна нього КПК України обов`язки обвинуваченого, оскільки останній низку разів не з`являвся до суду та був оголошений у розшук. Крім того, визнання вини останнім не знижує ступінь ймовірності існування ризику переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, за підстав наведених вище.

Посилання сторони захисту, що обвинувачений не отримував повідомлень про дату, час та місце розгляду справи, є неспроможними, оскільки судом поряд із надсиланням смс- повідомлення на номер телефону обвинуваченого, неодноразово направлялись судові повістки засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» на адресу місця мешкання ОСОБА_5 , які повернуті, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою.

Також суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним про наявність стосовно нього обвинувального акту, який направлений до суду, тобто щодо нього здійснюється судове провадження, та той факт, що одним з видів повідомлення є надсилання судових повісток на мобільний телефон, після втрати свого мобільного телефону він жодним чином не повідомив суд про неможливість такого виду повідомлення, зокрема не надіслав відповідних клопотань на адресу суду або не з`явився особисто, задля повідомлення суттєвих змін, тобто не виконав покладені на нього КПК України обов`язки обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено, а застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти доведеним ризикам, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності, в тому числі до реальної міри покарання, переховувався від суду в даному кримінальному провадженні, суд вважає необхідним обрати запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

Вирішуючи питання про визначення застави та її розміру, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Враховуючи практику Європейського союзу з прав людини, суд вважає, що для забезпечення перетворенню застави на завуальований спосіб тримання особи під вартою, необхідно встановити та довести фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи та активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням , а й інші обставини визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи.

Так, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений мешкає разом із бабусею, офіційного джерела доходу немає, інших родичів, які б надавали йому матеріальну допомогу не має.

Разом з цим, органом обвинувачення не доведено, що визначення застави, у тому розмірі, який заявлений прокурором буде помірним та релевантним у забезпеченні стримувальної ролі застави, як запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Таким чином суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням обставин та ризиків, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбаченим кримінально процесуальним законодавством України.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 197, 315, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 вересня 2026 року включно в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок для внесення застави (ЄДРПОУ 26268059; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; МФО 820172; Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду;

2. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні на строк до 06 серпня 2026 року до 14 години 00 хвилин.

На ухвалу суду безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником, протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали складено у межах встановленого ч. 2 ст. 376 КПК України строку 27.07.2026 року.

Суддя: ОСОБА_1