Рішення № 138540312, 28.07.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8311/26

Справа №754/6424/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" про стягнення грошових коштів у зв`язку з невиконанням умов договору,ціна позову 35000,00 грн

Стислий виклад позиції сторін

06.04.2026 ОСОБА_1 (надалі - Позивач) подав до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" (надалі - Відповідач) про стягнення грошових коштів у зв`язку з невиконанням умов договору, у якому просив:

1) стягнути з Відповідача на користь Позивача основну суму боргу у розмірі 20 000, 00 грн;

2) стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн;

3) стягнути з Відповідача на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 23.05.2025 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 2305202512 про надання юридичних послуг. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі та сплатив Відповідачу 20 000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, послуги не надав. Підготовлену Відповідачем позовну заяву суд залишив без руху та згодом повернув без розгляду. На надіслану Позивачем письмову претензію про повернення коштів Відповідач не відреагував.

Відповідач правом подання відзиву не скористався, був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, 01.05.2026 Відповідач отримав копію позовної заяви та ухвалу про відкриття провадження в електронній формі у підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Також 20.05.2026 Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження та позовна заява з додатками засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R068097854843.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

23.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" та ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № 2305202512.

Згідно з пунктом 1.2. Договору юридичні послуги за цим договором складають: Надання правової допомоги Замовнику в досудовому та судовому порядку, а саме підготовка та подання необхідних процесуальних документів до органів та установ будь-якої форми власності з метою перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 1.3. Договору надання виконавцем юридичних послуг за цим Договором складається з двох послідовних етапів:

І етап - вивчення наданих Замовником матеріалів, документів та відомостей, розробка тактики ведення справи, планування роботи з усіма сторонами наявного спору: Замовником, судом, підприємствами, установами, організаціями, державними органами та іншими особами, моделюючи різні варіанти розвитку ситуації, вивчення судової практики з вирішення аналогічних чи подібних спорів, оцінка існуючих доказів, узгодження дат, часу та місця проведення зустрічей;

ІІ етап - безпосереднє представництво інтересів Замовника по предмету, вказаному у пункті 1.2. Договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість юридичних послуг згідно з пунктом 1.2. становить 20 000,00 грн і сплачується Замовником шляхом внесення коштів у касу Виконавця або шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Виконавця.

На виконання умов договору Позивач сплатив Відповідачу суму коштів у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера № 3 від 23 травня 2025 року.

28.05.2025 Позивач та Відповідач підписали акт приймання-передачі за договором № 2305202512 від 23.05.2025.

Відповідно до цього акту Відповідачем надано, а Позивачем прийнято послуги з правового аналізу ситуації на підставі наданих матеріалів, підбору нормативно-правових актів, необхідних для вирішення справи, а також розроблення плану і стратегії подальших дій. Загальна вартість наданих послуг становить 8 000 грн.

В акті вказано, що послуги надані в повному обсязі, Замовник претензій щодо їх надання не має, а умови договору виконані повністю та фактично.

17.10.2025 Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/50021/25 постановив ухвалу, якою залишив позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху та надав строк для усунення недоліків у десятиденний строк з дня отримання ухвали.

Ця ухвала мотивована тим, що що предметом адміністративного спору, зокрема, є розмір нарахування пенсії позивача за період з 21.03.2024, однак до суду останній звернувся лише 07.10.2025, а отже, із пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченими статтею 122 КАС України. Водночас Позивач не додав до позовної заяви вмотивованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.

24.02.2026 Київський окружний адміністративний суд у справі № 320/50021/25 постановив ухвалу, якою повернув цю позовну заяву Позивачу, оскільки не було виконано вимоги ухвали суду від 17 жовтня 2025 року.

30 березня 2026 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією про повернення коштів у зв`язку з невиконанням умов договору. Він просив протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї претензії повернути його грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується претензією про повернення коштів у зв`язку з невиконанням умов договору від 30 березня 2026 року № 03/01-В.Ф.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України)

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України)

Після укладення договору та правового аналізу ситуації Позивача, Відповідач прийняв зобов`язання щодо підготовки та подання позовної заяви, отже він був обізнаний з предметом спору, фактичними обставинами, зокрема, щодо перерахунку пенсії за період з 21 березня 2024 року.

Тому Відповідач як виконавець послуги, який володів необхідними відомостями щодо предмета спору та здійснював підготовку процесуальних документів, повинен був передбачити дотримання строків звернення до суду і у разі пропуску такого строку, підготувати і подати разом із позовною заявою заяву про поновлення строку.

Відповідач не підготував заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що стало підставою для залишення позовної заяви без руху. Надалі вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 320/50021/25 не були виконані, що стало підставою для повернення позовної заяви.

Отже Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання у частині підготовки та подання позовної заяви.

Суд встановив, що загальна вартість послуг за договором становила 20 000,00 грн, які Позивач сплатив Відповідачу в повному обсязі.

Водночас надання послуг було розділено на два етапи, з яких перший етап (вивчення матеріалів, правовий аналіз, розробка стратегії) Відповідач виконав.

Вартість послуг за першим етапом склала 8 000,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі від 28.05.2025, який Позивач підписав особисто без жодних зауважень чи претензій.

Доводи Позивача про те, що зазначені в акті послуги не були предметом договору, Суд відхиляє, так як вони прямо передбачені пунктом 1.3. Договору як складова першого етапу надання послуг. У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, зобов`язання на суму 8 000,00 грн Відповідач виконав належним чином, а Позивач ці послуги прийняв. Натомість послуги за другим етапом (безпосереднє представництво та подання процесуальних документів до суду), які охоплюються рештою вартості договору в розмірі 12 000,00 грн, Відповідач надав неналежно.

Зважаючи на те, що Відповідач належним чином виконав лише частину послуг на суму 8 000,00 грн, утримання ним решти сплачених коштів за послуги, які фактично не були надані належним чином, є безпідставним порушенням прав Позивача.

З огляду на викладене, Суд висновує, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованими частково, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн (20 000,00 грн загальної вартості договору мінус 8 000,00 грн за фактично надані та прийняті послуги).

щодо стягнення моральної шкоди

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Компенсація моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору може бути стягнута на підставі статті 23 ЦК України навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено та не містять таких вказівок норми ЦК України чи іншого закону, що регулюють відповідний вид договору (ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18)).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди.

Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав".

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20)).

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань Позивач був позбавлений очікуваного результату наданих послуг.

Позивач був змушений витрачати додатковий час та зусилля для захисту своїх порушених прав, що спричинило йому душевні переживання.

Суд вважає вимогу про відшкодування моральної шкоди обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 5 000,00 грн з урахуванням критеріїв розумності та справедливості

щодо компенсації витрат на правову допомогу

25 березня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАВОВА ДОПОМОГА УКРАЇНИ та Позивачем укладено договір про надання правової допомоги/юридичних послуг № 25032609.

Відповідно до пункту 1.1., 1.2 Договору виконавець зобов`язується за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу згідно переліку, а саме: скласти проект позовної заяви до суду.

Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість послуг згідно переліку, зазначеного у п. 1.2. цього договору, становить 10 000,00 грн.

На підтвердження сплати коштів Позивач надав Суду № 2.589710881.1 від 25 березня 2026 року на суму 15 000,00 грн, призначення платежу - сплата за юридичні послуги.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу врегульовано у статті 137 ЦПК України. Зокрема, у частині першій цієї статті визначено визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Поняття "надання професійної правничої допомоги" не тотожне поняттю "представництво особи в суді". Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. Представництво інтересів у суді за своєю правовою природою є послугами, що полягають у наданні правової допомоги, і такі витрати не відносяться до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Матеріали справи не містять доказів того, що юридичні послуги за договором № 25032609 від 25.03.2026 надавалися Позивачу адвокатом.

Зважаючи на викладене, надані ТОВ "ПРАВОВА ДОПОМОГА УКРАЇНА" послуги зі складення проекту позовної заяви є юридичними послугами, проте не є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розумінні судових витрат, що підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи.

З огляду на це, у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн слід відмовити повністю.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Загальний розмір судового збору за подання цього позову становить 3 328,00 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги частково на загальну суму 17 000,00 грн (12 000,00 грн основної суми боргу та 5 000,00 грн моральної шкоди), що становить 68 відсотків від загальної ціни позову, яка становить 25 000,00 грн (заявлено 20 000,00 грн боргу та 5 000,00 грн моральної шкоди).

Вимога про стягнення витрат на правову допомогу є процесуальними витратами, а не частиною ціни позову, тому не враховується при розрахунку пропорції.

Зважаючи на викладене, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в дохід держави пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 263,04 грн (68 % від 3 328,00 грн).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" про стягнення грошових коштів у зв`язку з невиконанням умов договору, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" на користь ОСОБА_1 основну суму боргу у розмірі 12 000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" в дохід держави судовий збір у розмірі 2 263,04 грн.

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач (Боржник) Товариство з обмеженою відповідальністю "АМАДЕО ПРАВО" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 4А; код ЄДРПОУ 444467302).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 28.07.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО