Рішення № 138538903, 23.07.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/2271/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, за участю секретаря судового засідання Косован А.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості, м. Чернівці

до фізичної особи-підприємця Нагірняка Івана Дмитровича, Чернівецька обл.

про стягнення коштів мікрогранту в сумі 189000,00 грн

представники сторін:

від позивача - Радиш Г.Ю.

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Нагірняка Івана Дмитровича про стягнення частини отриманого мікрогранту в сумі 189000,00 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем умов договору про надання мікрогранту та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу", оскільки неможливо встановити наявність обладнання, придбаного отримувачем за кошти мікрогранту, а саме, круглопильного верстату та деревообробного промислового рейсмусу, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача частину отриманого мікрогранту в сумі 189000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 справу №926/2271/26 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 04.06.2026 позовну заяву Чернівецького обласного центру зайнятості залишено без руху, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення названих в ній недоліків шляхом надання до Господарського суду Чернівецької області документу, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку.

05.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 07.07.2026.

Ухвалою від 07.07.2026 відкладено розгляд справи на 23.07.2026.

В судовому засіданні 23.07.2026 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала від 07.07.2026 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 07.07.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача.

Довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).

Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали суду у даній справі оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу. Право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур) та добросовісністю поведінки, яка не може бути пов`язана із зловживанням процесуальними правами.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представника позивача щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

19.02.2024 фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем (відповідач) подано через електронний портал «ДІЯ» заяву №ХК0811 на отримання гранту на власну справу, відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022р. № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (Порядок).

15.03.2024 Державним центром зайнятості (ДЦЗ) прийнято рішення про надання відповідачу мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (наказ № 47).

29.03.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем та Державним центром зайнятості укладено договір про надання мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання.

Договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладеним лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб`єктом господарювання, щодо якого ДЦЗ приймає рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку.

На виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору (розділ 2 договору).

Пунктом 1, розділу 3 договору передбачено, що розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання.

При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача.

Згідно пункту 2, розділу 3 договору мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком.

Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом.

15.04.2024 на спеціальний рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк» перераховано відповідачу кошти мікрогранту в розмірі 250000,00 грн.

Відповідно до пункту 1, розділу 4 договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) або договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (пункт 4, розділу 4 договору).

Пунктом 5, розділу 4 договору передбачено, що у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору.

Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.

Згідно пункту 8, розділу 4 договору для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи (п. 1 розділу 5 договору).

Мікрогрант надається для покриття напрямів витрат передбачених пунктом 5 Порядку. Конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 Порядку, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється (п. 2, 3 розділу 5 договору).

Згідно п. 1 розділу 6 договору отримувач має право:

1) на реалізацію бізнес-плану за рахунок коштів мікрогранту відповідно до умов Порядку, цього договору;

2) в процесі реалізації бізнес-плану використовувати кошти мікрогранту в строк визначений пунктом 2 розділу ІV цього договору для покриття напрямків витрат, визначених у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу цього договору;

3) звертатись до відповідного регіонального центру зайнятості та Уповноваженого банку для погодження внесення змін до бізнес-плану, у разі виникнення обставин, визначених у розділі IV цього договору;

4) звертатись до ДЦЗ з відповідною заявою щодо зміни цільового призначення коштів мікрогранту, викладеною в довільній формі, з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. До заяви додається бізнес-план в новій редакції, підписаний отримувачем в трьох екземплярах.

Відповідно до п. 2 розділу 6 договору отримувач зобов`язується:

1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором;

2) виконати обов`язкову умову визначену Порядком;

3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу цього договору;

4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку;

5) повернути до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов`язкової умови;

6) повернути кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору;

7) самостійно врегульовувати правовідносини з третіми особами, в тому числі в судовому порядку, які виникатимуть в процесі використання коштів мікрогранту та реалізації бізнес-плану;

8) відповідати за виконання будь-яких інших обов`язків, покладених на нього цим договором та Порядком;

9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави);

10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов`язкових умов;

11) попередити в письмовій формі центр зайнятості за місцем укладення договору про зміну місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності.

Згідно п. 4 розділу 6 договору ДЦЗ має право:

1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку;

2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо;

3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

У разі невиконання отримувачем обов`язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі. У разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогрант за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку (п. 6, 7 розділу 7 договору).

Договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІІ цього договору та діє до повного виконання зобов`язань сторін, передбачених цим договором (п. 1 розділу 14 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем (покупець) та фізичною особою-підприємцем Токарем Юрієм Петровичем (продавець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №1.

Відповідно до п. 1.1., 5.1. договору купівлі-продажу обладнання №1 Продавець продає, а покупець приймає у власність та оплачує обладнання, визначене специфікацією до договору. Загальна вартість обладнання становить 189000,00 грн.

Згідно специфікації №1 до договору купівлі-продажу обладнання №1 найменування товару: круглопильний верстат та деревообробний промисловий рейсмус, загальна сума 189000,00 грн.

Факт оплати та отримання товару відповідачем підтверджується платіжною інструкцією №1 від 23.04.2024 на суму 189000,00 грн та видатковою накладною №22-04/05 від 01.05.2024

Окрім того, 06.06.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Букрембуд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товару (необробленої деревини) №1.

Відповідно до п. 1.1., 4.1.1. договору купівлі-продажу товару (необробленої деревини) №1 продавець зобов`язується продати і передати у власність покупцю необроблену ділову деревину, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах Франко-проміжний склад продавця та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Покупець на умовах оплати перераховує постачальнику суму в розмірі 61000,00 грн., яка зараховується як оплата за поставки чергових партій товару.

Факт оплати та отримання товару відповідачем підтверджується платіжною інструкцією №2 від 06.06.2024 на суму 61000,00 грн та накладною.

Судом встановлено, що в ході моніторингу та контролю за додержанням умов договору про надання мікрогранту, фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості, на підставі наданих отримувачем мікрогранту документів для проведення відповідної перевірки, встановлено, що кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн. використані на цілі, визначені у бізнес-плані, а саме: обладнання (круглопильний верстат та деревообробний промисловий рейсмус) - 189000,00 грн. та сировину (ділова деревина (береза)) - 61000,00 грн., які були в наявності.

Також, відповідачем впродовж шести місяців з дати отримання коштів мікрогранту створено два нових робочих місця та працевлаштовано двох працівників, а саме: ОСОБА_1 , яка працевлаштована 03.06.2024, ОСОБА_2 , який працевлаштований 03.06.2024 та звільнений 30.10.2024.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 , до закінчення дворічного строку з дня його працевлаштування, фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості рекомендовано, відповідно до абзацу 7 пункту 20 Порядку, та абз. 2 п.1 розділу 5 Договору прийняти іншого працівника (Акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 71/м від 22.10.2024).

21.03.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості повторно здійснено перевірку дотримання умов договору мікрогранту та встановлено, що працівники, які працевлаштовані згідно договору про надання мікрогранту, працюють, заробітна плата нараховується, проте, за період з жовтня 2024 по лютий 2025 податки не сплачуються, звітність не подана.

Відповідно до письмового пояснення відповідача, яке міститься в акті № 24/м, у зв`язку із затримкою коштів замовником у останнього не було можливості вчасно сплатити податки за найманих працівників, однак, він зобов`язався їх сплатити до кінця березня 2025 (Акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 24/ м від 21.03.2025).

27.03.2025 за результатами вибіркового технологічного контролю, здійсненого спеціалістами відділу працевлаштування управління організації надання послуг Чернівецького обласного центру зайнятості, засобами єдиної інформаційної аналітичної системи (ЄІАС), виявлено відсутність підтвердження даних в ЄІАС щодо працевлаштування, за направленням центру зайнятості з 29.11.2024 ОСОБА_3 , який працевлаштований у ФОП Нагірняка І.Д. на заміну звільненого працівника ОСОБА_2.

У зв`язку з відсутністю даної інформації в системі ЄІАС та з метою уточнення дати прийняття на роботу ОСОБА_3 , виникла необхідність проведення додаткової перевірки (Наказ Вижницької філії Чернівецького ОЦЗ від 09.04.2025 № 8-25).

10.04.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості направлено рекомендований лист щодо підтвердження дати початку роботи працівника ОСОБА_3 . Даний лист отримано відповідачем 26.04.2025.

З огляду на те, що запитуваної інформації не надано, 17.06.2025 Вижницькою філією Чернівецького обласного центру зайнятості видано наказ № 17-25 про проведення перевірки у відповідача.

10.07.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості здійснено виїзд за місцем ведення господарської діяльності відповідача за адресою АДРЕСА_1 , з метою перевірки достовірності даних, щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_3., однак, не вдалося провести перевірку, оскільки, за вказаною адресою нікого не виявлено, виробництво зачинено, про що складено відповідний акт №4.

20.03.2026 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості здійснено виїзд за місцем ведення господарської діяльності, для перевірки дотримання умов договору мікрогранту та встановлено, що господарська діяльність за даною адресою не здійснюється, ворота на виробництві зачинені на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.

Про зміну місцезнаходження чи зміну місця провадження господарської діяльності та переміщення обладнання відповідно до абзацу 5 пункту 21 Порядку, відповідачем не повідомлялося.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Нагірняк І.Д. свою діяльність не припинив.

Вказані вище факти, які зазначені в Акті перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 20.03.2026 № 37/м, свідчать про порушення абзацу 2 пункту 5 Порядку в частині неможливості встановлення наявності обладнання, придбаного отримувачем за кошти мікрогранту, а саме, круглопильного верстату та деревообробного промислового рейсмусу на суму - 189000,00 грн., яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу.

Чернівецьким обласним центром зайнятості прийнято рішення (Наказ № 147 від 08.04.2026) про повернення частини отриманого мікрогранту в розмірі 189000,00 грн.

16.04.2026 за вих. №1168/24.05-26 відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано повідомлення (претензію) про повернення суми боргу в розмірі 189000,00 грн.

Однак, відповідачем не повернуто частину отриманого мікрогранту в розмірі 189000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, приписи ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (далі - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1)створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2)забезпечення розвитку суб`єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3)стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4)сприяння провадженню суб`єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу "Дія" у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених п.п.10, 11 цього Порядку.

Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб`єкт господарювання протягом п`яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п`яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

Для виконання визначеної абзацом третім цього пункту умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 цього Порядку.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

За положеннями п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідно до абзацу 4 пункту 21 Порядку, у разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.

Згідно абзацу 13 пункту 21 Порядку у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та\або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Судом встановлено, що 29.03.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем та Державним центром зайнятості укладено договір про надання мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання.

15.04.2024 на спеціальний рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк» перераховано відповідачу кошти мікрогранту в розмірі 250000,00 грн.

22.04.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем (покупець) та фізичною особою-підприємцем Токарем Юрієм Петровичем (продавець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №1.

Відповідно до п. 1.1., 5.1. договору купівлі-продажу обладнання №1 Продавець продає, а покупець приймає у власність та оплачує обладнання, визначене специфікацією до договору. Загальна вартість обладнання становить 189000,00 грн.

Згідно специфікації №1 до договору купівлі-продажу обладнання №1 найменування товару: круглопильний верстат та деревообробний промисловий рейсмус, загальна сума 189000,00 грн.

Факт оплати та отримання товару відповідачем підтверджується платіжною інструкцією №1 від 23.04.2024 на суму 189000,00 грн та видатковою накладною №22-04/05 від 01.05.2024.

Окрім того, 06.06.2024 між фізичною особою-підприємцем Нагірняком Іваном Дмитровичем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Букрембуд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товару (необробленої деревини) №1.

Відповідно до п. 1.1., 4.1.1. договору купівлі-продажу товару (необробленої деревини) №1 продавець зобов`язується продати і передати у власність покупцю необроблену ділову деревину, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар на умовах Франко-проміжний склад продавця та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Покупець на умовах оплати перераховує постачальнику суму в розмірі 61000,00 грн., яка зараховується як оплата за поставки чергових партій товару.

Факт оплати та отримання товару відповідачем підтверджується платіжною інструкцією №2 від 06.06.2024 на суму 61000,00 грн та накладною.

В ході моніторингу та контролю за додержанням умов договору про надання мікрогранту, фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості, на підставі наданих отримувачем мікрогранту документів для проведення відповідної перевірки, встановлено, що кошти мікрогранту в сумі 250000,00 грн. використані на цілі, визначені у бізнес-плані, а саме: обладнання (круглопильний верстат та деревообробний промисловий рейсмус) - 189000,00 грн. та сировину (ділова деревина (береза)) - 61000,00 грн., які були в наявності.

Також, відповідачем впродовж шести місяців з дати отримання коштів мікрогранту створено два нових робочих місця та працевлаштовано двох працівників, а саме: ОСОБА_1 , яка працевлаштована 03.06.2024, ОСОБА_2 , який працевлаштований 03.06.2024 та звільнений 30.10.2024.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_2 , до закінчення дворічного строку з дня його працевлаштування, фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості рекомендовано, відповідно до абзацу 7 пункту 20 Порядку, та абз. 2 п.1 розділу 5 Договору прийняти іншого працівника (Акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 71/м від 22.10.2024).

21.03.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості повторно здійснено перевірку дотримання умов договору мікрогранту та встановлено, що працівники, які працевлаштовані згідно договору про надання мікрогранту, працюють, заробітна плата нараховується, проте, за період з жовтня 2024 по лютий 2025 податки не сплачуються, звітність не подана.

Відповідно до письмового пояснення відповідача, яке міститься в акті № 24/м, у зв`язку із затримкою коштів замовником у останнього не було можливості вчасно сплатити податки за найманих працівників, однак, він зобов`язався їх сплатити до кінця березня 2025 (Акт перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 24/ м від 21.03.2025).

27.03.2025 за результатами вибіркового технологічного контролю, здійсненого спеціалістами відділу працевлаштування управління організації надання послуг Чернівецького обласного центру зайнятості, засобами єдиної інформаційної аналітичної системи (ЄІАС), виявлено відсутність підтвердження даних в ЄІАС щодо працевлаштування, за направленням центру зайнятості з 29.11.2024 ОСОБА_3 , який працевлаштований у ФОП Нагірняка І.Д. на заміну звільненого працівника ОСОБА_2.

У зв`язку з відсутністю даної інформації в системі ЄІАС та з метою уточнення дати прийняття на роботу ОСОБА_3., виникла необхідність проведення додаткової перевірки (Наказ Вижницької філії Чернівецького ОЦЗ від 09.04.2025 № 8-25).

10.04.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості направлено рекомендований лист щодо підтвердження дати початку роботи працівника ОСОБА_3 . Даний лист отримано відповідачем 26.04.2025.

З огляду на те, що запитуваної інформації не надано, 17.06.2025 Вижницькою філією Чернівецького обласного центру зайнятості видано наказ № 17-25 про проведення перевірки у відповідача.

10.07.2025 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості здійснено виїзд за місцем ведення господарської діяльності відповідача за адресою АДРЕСА_1 , з метою перевірки достовірності даних, щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_3., однак, не вдалося провести перевірку, оскільки, за вказаною адресою нікого не виявлено, виробництво зачинено, про що складено відповідний акт №4.

20.03.2026 фахівцями Вижницької філії Чернівецького обласного центру зайнятості здійснено виїзд за місцем ведення господарської діяльності, для перевірки дотримання умов договору мікрогранту та встановлено, що господарська діяльність за даною адресою не здійснюється, ворота на виробництві зачинені на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.

Про зміну місцезнаходження чи зміну місця провадження господарської діяльності та переміщення обладнання відповідно до абзацу 5 пункту 21 Порядку, відповідачем не повідомлялося.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Нагірняк І.Д. свою діяльність не припинив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище факти, які зазначені в Акті перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 20.03.2026 №37/м, свідчать про порушення абзацу 2 пункту 5 Порядку в частині неможливості встановлення наявності обладнання, придбаного отримувачем за кошти мікрогранту, а саме, круглопильного верстату та деревообробного промислового рейсмусу на суму - 189000,00 грн., яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань, встановлених Порядком та договором про надання мікрогранту, що має наслідком повернення відповідачем частини отриманої суми мікрогранту в розмірі 189000,00 грн., а відтак, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Руїз Торіха проти Іспанії" вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

На підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову, стягнення з відповідача заборгованості в сумі 189000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 статті 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 3, 4, 20, 46, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Нагірняка Івана Дмитровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (58002, м. Чернівці, вул. Університетська, 31, код ЄДРПОУ 05392708) частину отриманого мікрогранту в розмірі 189000,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», код 00032129 та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026.

Суддя С.О.Миронюк