Рішення № 138538882, 06.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Черкаси Справа № 925/290/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Акціонерного товариства "Черкасиобленерго", м.Черкаси, вул.Гоголя,285

до Приватного акціонерного товариства "Азот", м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру,72

про стягнення 700544,86 грн заборгованості за договором,

без участі повноважних представників сторін.

Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Азот" із вимогами про стягнення 700544,86 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 24.05.2005 №524-213/24, зокрема:

130465,53 грн 3% річних,

207109,16 грн інфляційних втрат,

362970,17 грн пені,

а також про відшкодування судових витрат.

Проведення підготовчого засідання призначено судом на 09.04.2026.

В справу позивачем подано розгорнуте пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2026, з додатковими доказами взаємовідносин сторін вх.суду №7807/26 від 07.05.2026;

від відповідача надійшло пояснення щодо виконання/невиконання рішень Господарського суду Черкаської області у відносинах ПрАТ "Азот" та АТ "Черкасиобленерго" вх.суду №7931/26 від 08.05.2026.

Проведення підготовчого засідання 09.04.2026 відкладено на 29.04.2026 у зв`язку з оголошеною масованою повітряною тривогою в Черкаському регіоні.

29.04.2026 проведення підготовчого засідання відкладено на 13.05.2026.

13.05.2026 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 18.06.2026.

18.06.2026 суд перейшов до ухвалення судового рішення з його проголошенням 06.07.2026.

За результатами судового розгляду судом 06.07.2026 приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України - без їх проголошення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії від 24.05.2005 №524-213/24. Позивач АТ "Черкасиобленерго" є оператором системи розподілу (ОСР) електричної енергії кінцевим споживачам в межах Черкаської області.

ПрАТ "Азот" в силу вимог діючого законодавства на ринку споживання електричної енергії в Україні з 01.01.2019 приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що був розміщений оператором мереж АТ "Черкасиобленерго" у відкритому доступі на своєму сайті.

В договорі перелічені додатки, які є його невід`ємною частиною - п.12.8 публічного договору надання послуг з розподілу електроенергії

Додатком №11 до договору є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії - з додатками.

Пунктом 1.1. додатку 11 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії визначено таке: ОСР надає споживачу послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Оскільки ПрАТ "Азот" протягом червня 2024 року - серпня 2025 року не виконувало своїх зобов`язань з оплати послуг з розподілу перетікання реактивної електроенергії (додаток №11) перед АТ "Черкасиобленерго", останнє звернулось в Господарський суд Черкаської області з позовом до ПрАТ "Азот" про стягнення заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 у справі №925/773/25 позов АТ "Черкасиобленерго" на суму 11716881,16 грн задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ПрАТ "Азот" 9798337,49 грн основної заборгованості, 368109,56 грн інфляційних втрат, 154716,46 грн - 3% річних, 1395717,65 грн пені та 175753,22 грн судового збору.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 відповідачем не оскаржувалось.

Інфляційні втрати розраховані за період з 23.07.2024 до 17.06.2025.

3% річних розраховані позивачем за період з 23.07.2024 до 22.09.2025.

Суд повторно не оцінює взаємовідносини сторін, встановлені та перевірені судом при прийняття рішення у спорі між тими ж сторонами з тих ж підстав - приписи ст.75 ГПК України.

Позивач звернувся 05.03.2026 в Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення 130465,53 грн 3% річних за період з 23.09.2025 по 03.03.2026; 207109,16 грн інфляційних втрат за період з 18.06.2025 по 03.03.2026; 362970,17 грн пені за період з березня по серпень 2025 року, та судових витрат.

Представник позивача вимоги підтримує та наполягає на задоволенні позову. Вказує період нарахування санкцій за договором з березня 2025 року, що підтверджено рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/773/25, та проведене донарахування санкцій відповідачеві за невиконання рішення суду в наступний період - з вересня 2025 року. Вказує на системне невиконання Господарського суду Черкаської області рішень по стягненню заборгованості з ПрАТ "Азот". Представник вказав, що ним подані всі докази на обґрунтування вимоги.

Представник відповідача заперечує позовні вимоги та вказує на наявність зустрічних зобов`язань по внесенню плати за послугу перетікання реактивної енергії та переплату відповідача за дану послугу, що підтверджено рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1214/18, що категорично не визнає позивач і його борг перед відповідачем в кільканадцять разів перевищує суму боргу у даній справі відповідача перед позивачем. Представник відповідача заявляє, що ним у справу подані всі докази на обґрунтування заперечень проти позову.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи пояснення позивача та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Суд відзначає, що у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).

Сторони на момент виконання спірного договору (2023-2026 роки) є суб`єктами господарювання на енергетичному ринку України та супутніх послуг, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач правомірно звернувся в Господарський суд Черкаської області за суб`єктним складом та наявністю господарських відносин між сторонами - за наступний період стягнення.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 130465,53 грн 3% річних за період з 23.09.2025 по 03.03.2026; 207109,16 грн інфляційних втрат за період з 18.06.2025 по 03.03.2026; 362970,17 грн пені за період з березня по серпень 2025 року - за послідуючий період прострочення/невиконання грошового зобов`язання після рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 у справі №925/773/25.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України). Сам договір не поставлений сторонами під сумнів.

Договір відповідає приписам гл.63 Цивільного кодексу України - послуга. Загальні положення. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (чинний на період спірних відносин).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли господарські правовідносини постачання та споживання активної електроенергії та перетікання реактивної електричної енергії - на підставі договору.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

Згідно із Господарським кодексом України:

ст.193. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлена відсутність доказів виконання відповідачем рішення Господарського суду від 11.11.2025 у справі №925/773/25 за позовом АТ "Черкасиобленерго" на суму 11716881,16 грн, яким присуджено до стягнення з ПрАТ "Азот" 9798337,49 грн основної заборгованості, 368109,56 грн інфляційних втрат, 154716,46 грн - 3% річних, 1395717,65 грн пені та 175753,22 грн судового збору.

Суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 130465,53 грн 3% річних за період з 23.09.2025 по 03.03.2026; 207109,16 грн інфляційних втрат за період з 18.06.2025 по 03.03.2026 - як відповідальність за невиконання грошового зобов`язання з посиланням на норми ст.625 ЦК України; розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

Вимога підлягає до задоволення. Математичний розрахунок позивача не спростований відповідачем у належний спосіб.

Щодо вимоги про стягнення пені. Позивач з посиланням на положення додатку 4 "Порядок розрахунків" та відповідальність перед ОСР за невиконання грошового зобов`язання у виді нарахування та стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, приписи ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 362970,17 грн пені за період з березня по серпень 2025 року. Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді пені укладено в письмовому виді.

Судом перевірено математичний розрахунок позивача за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Суд не погоджується з підходом позивача щодо нарахування та стягнення такого розміру пені з відповідача за прострочення грошового зобов`язання по внесенню плати за перетікання реактивної енергії, оскільки Суд враховує законодавче право суду на зменшення розміру пені, яка є надмірною у порівнянні з сумами стягнення 3% річних (130465,53 грн ) та інфляційних втрат (207109,16 грн) за цей же період.

За частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України суд може зменшити розмір пені та інших видів неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, за наявності інших важливих обставин (інтересів сторін, майнового стану боржника, поведінки сторін тощо). Це виключне дискреційне право суду.

Суд враховує статус відповідача як містоутворюючого підприємства, важливість його системної роботи у забезпеченні агровиробників України мінеральними добривами, віднесенням підприємства до категорії критично важливих для забезпечення життєдіяльності населення у особливий період, збитковості діяльності підприємства в межах 2615062000 грн за результатами 2025 року, а також відсутності доказів спричинення істотних збитків позивачеві внаслідок непогашення заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії у спірному періоді.

Суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача від 25.05.2026 (вх.суду №8914/26 від 25.05.2026) та зменшити розмір пені на 50% - до 181485,09 грн. В решті вимог позивачеві належить відмовити з мотивів безпідставності та необґрунтованості.

Підсумовуючи викладене з оцінкою поданих доказів в їх сукупності, суд переконаний, що у суду наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на первинних належних доказах грошової заборгованості відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Обґрунтування належності способу захисту у спірних правовідносинах

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем доведено порушення свого права відповідачем, тому позов належить задовольнити частково, в сумі: 130465,53 грн - 3% річних, 207109,16 грн інфляційних втрат та 181485,09 грн пені. В решті вимог позивачеві належить відмовити з мотивів безпідставності, необґрунтованості та недоведеності.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст.9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позовних вимог покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог - 7785,90 грн. Решту судового збору покласти на позивача та не стягувати.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Азот" (18030, м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру, 72, код ЄДРПОУ 00203826, номер рахунку в банку невідомий) на користь Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя,285, код ЄДРПОУ 22800735, номер рахунку в банку невідомий)

130465,53 грн - 3% річних, 207109,16 грн інфляційних втрат, 181485,09 грн пені та 7785,90 грн судового збору.

1.2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 27.07.2026.

Суддя Г.М.Скиба