Рішення № 138537251, 28.07.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/676/26

№ провадження 2/624/475/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

селище Кегичівка 28 липня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/676/26,

найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження та місце проживання:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»),

представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

суть вимог: про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в особі представника Паладич А.О. звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором: № 5128440 від 24 листопада 2024 року у розмірі 49844,90 грн, за договором № 7733152 від 21 грудня 2024 року в сумі 7680,00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5128440 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26 серпня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-33/25 від 26 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5128440 складає: 49844,90 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №5128440 від 24 листопада 2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 14998,98 грн; заборгованість по відсотках - 29595,92 грн; пеня, штраф - 5250,00 грн; комісія - 0,00 грн; загальна заборгованість - 49844,90 грн.

21 грудня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7733152 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-16/25 від 27 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №7733152 складає: 7680,00 грн;

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №7733152 від 21 грудня 2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн; заборгованість за процентами за кредитом 0,00 грн; заборгованість за комісією за надання кредиту 0,00 грн; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 1960,00 грн; заборгованість за штрафом 3720,00 грн; загальна заборгованість 7680,00 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

02 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28 липня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, одночасно з позовом надав заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідачка суду не повідомила. Відзив на позов до суду від відповідачки не надходив.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Матеріалами справи встановлено, що 24 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5128440 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями із використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19394 24 листопада 2024 року о 13:28:57 ОСОБА_1 .

Відповідно до умов кредитного договору № 5128440 від 24 листопада 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 360 днів на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надано для споживчих потреб у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідача. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком платежів кожні 20 днів. Тип процентної ставки є фіксованим. Стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом, а за умови виконання позичальником вимог програми лояльності могла застосовуватися знижена процентна ставка 0,01 % за кожен день користування кредитом.

Судом також досліджено паспорт споживчого кредиту від 24 листопада 2024 року, який містить інформацію про основні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок та строки його повернення. Вказаний паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 24 листопада 2024 року о 13 год. 27 хв. 45 сек. електронним підписом одноразовим ідентифікатором 28214. Крім того, 24 листопада 2024 року о 13 год. 28 хв. відповідач підписала Додаток № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5128440, який є його невід`ємною частиною та містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки та графік платежів. Зазначений додаток також підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19394 що підтверджує її ознайомлення з істотними умовами кредитування та погодження з ними до укладення кредитного договору.

Відповідно розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5128440 від 24 листопада 2024 року станом на 26 серпня 2025 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 49844,90 грн, з яких: 14998,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 29595,92 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 5250,00 грн штрафні санкції. Із зазначеного розрахунку також вбачається рух коштів за кредитним договором, зокрема надання кредитних коштів, нарахування процентів, здійснені відповідачем платежі та залишок непогашеної заборгованості станом на 26 серпня 2025 року.

На підтвердження факту видачі кредитних коштів судом досліджено лист ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до якого ТОВ «ПЕЙТЕК», яке є фінансовою установою та надавачем платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, повідомило, що на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03 січня 2024 року, укладеного з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», 24 листопада 2024 року успішно здійснено переказ грошових коштів у сумі 15000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , зазначену відповідачем при оформленні кредиту. З листа також вбачається, що транзакцію виконано 24 листопада 2024 року о 13 год 30 хв 11 сек., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» 44521f85-d472-482d-8b8b-c56f4e99f50e, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 51284401732447808, призначення платежу зарахування на картку, ЕПЗ 5168755466332521. Зазначений документ підтверджує факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

26 серпня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-33/25 від 26 серпня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5128440 складає: 49844,90 грн.

21 грудня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7733152 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язується надати Позичальнику кредит у гривні в сумі 2000,00 грн. на строк, визначений Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається строком на 345 днів. За Договором нараховуються комісії у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: комісія за надання кредиту становить 500,00 грн. та нараховується за ставкою 25.00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 6160,00 грн. та нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, що за весь строк кредитування складають 0,00 грн. Додатково умовами Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш 2 днів.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується платіжним дорученням №144905373 від 21 грудня 2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №7733152 від 21 грудня 2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн; заборгованість за процентами за кредитом 0,00 грн; заборгованість за комісією за надання кредиту 0,00 грн; заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 1960,00 грн; заборгованість за штрафом 3720,00 грн; загальна заборгованість 7680,00 грн.

27 червня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим Договором факторингу.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-16/25 від 27 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №7733152 складає: 7680,00 грн;

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до змісту принципу диспозитивності цивільного судочинства, що закріплений у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, при вирішенні спору між сторонами суд обмежується змістом позовних вимог, які складають предмет позову, та надає оцінку обставинам спірних правовідносин в контексті аргументів сторін, якими вони обґрунтовують свою процесуальну позицію.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 у справі № 129/1033/13).

Отже слід виснувати, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов`язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої позивачем заборгованості за кредитом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено вище, матеріали справи містять належні докази того, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , а також ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів, погодивши розмір кредиту, порядок і строки його повернення, порядок та строки сплати процентів, комісій, а також відповідальність за порушення зобов`язань. Кредитні договори були укладені в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразових ідентифікаторів відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», а кредитодавцями виконано свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів у повному обсязі.

Судом також встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 5128440 від 24 листопада 2024 року перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 01.02-33/25 від 26 серпня 2025 року, а право вимоги за кредитним договором № 7733152 від 21 грудня 2024 року на підставі договору факторингу № 01.02-16/25 від 27 червня 2025 року, що підтверджується договорами факторингу, витягами з реєстрів боржників та доказами сплати фінансування за договорами факторингу.

З огляду на вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5128440 від 24 листопада 2024 року та кредитним договором № 7733152 від 21 грудня 2024 року.

Разом з тим, суд не може погодитися з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Таким чином, Цивільний кодекс України передбачає звільнення боржника від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення, яке виникло в період воєнного стану.

З огляду на викладене, заявлені до стягнення штраф у розмірі 5250,00 грн за кредитним договором № 5128440 та штраф у розмірі 3720,00 грн за кредитним договором № 7733152 нараховані позивачем у період дії воєнного стану, а тому стягненню не підлягають, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Водночас, суд зауважує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не спростував розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитним зобов`язанням.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (84,41%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнта відповідного розміру ставки судового збору 0,8, що становить 2662,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2247,30 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» в особі представника Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 5128440 від 24 листопада 2024 року у розмірі 44594 (сорок чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн 90 коп; за кредитним договором № 7733152 від 21 грудня 2024 року у розмірі 3960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС»), місцезнаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221,

представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст