Рішення № 138536568, 16.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1286/24

Провадження № 2/344/241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря судового засідання Бурянна Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради про скасування рішення комісії, викладене у Акті форми Н-1/НП від 02.07.2020 та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В позові вказано: «…Мій батько, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працював фельдшером з медицини невідкладних станів у комунальному некомерційному підприємстві «Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради (далі - КНП "ЦЕМД ТА МК" ТОР). ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. Згідно iз довідкою форми №l06/11c причиною смерті встановлено поліогранну недостатність. Гфілоксемію внутрішніх органів. COVID-19, гостра распіраторна хвороба, важкий перебіг. Незважаючи на наявні ризики мій батько упродовж березня квітня 2020 року згідно графіків чергувань виконував свої посадові 060B»A3KH, виїзджав на виклики для обслуговування хворих. 11.04.2020 року він захворів і звернувся у КНП «Монастириська ЦРЛ» iз скаргами нa здоров?я та був госпіталізований. У лікарні він перебував з 12.04.2020 року по 29.04.2020 року та йому було встановлено діагноз: гостра распіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2(U07/1). Важкий перебіг. Позагоспітальна двохбічна вірусно-бактеріальна пневмонія IV група С, важкий перебіг. Пневмосклероз (J44/9). Гіпертонічна хвороба 11 ст.2 ст. Гіпертонічне серце (111.0). Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Серцева недостатність 11 А cr.111 функціональний клас (І 25.0). Відповідно до Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання інфекційного походження із смертельним наслідком (форми Н- 1/НП) від 02.07.2020 poкy, проведеного Управлінням Держпраці у Тернопільській області встановлено, що випадок гострого професійного захворювання інфекційного походження iз смертельним наслідком з фельдшером медицини невідкладних станів ОСОБА_2 не пов?язаний з виробництвом та не підпадає під дію п.52 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затверджених постановою КМУ від 17.04.2019 №337. Вважаю, що вказаний акт суперечить обставинам та реальним подіям, що мали місце в період березня - квітня 2020 року у КНП "ЦЕМД TA MK" TOP, є передчасним, поверхневим, складеним без з`ясування всіх обставин тa причин смерті мого батька ОСОБА_2 . Як уже зазначалося вище, мій батько упродовж березня квітня 2020 року виконував свої обов`язки згідно графіків виїздів до хворих, в тому числі інфікованих вірусом COVID-19. На тодішній час м.Монастириська було епіцентром коронавірусної хвороби, однак батько гідно виконував свій обов`язок, перебуваючи в осередку інфекційної хвороби і не залишив місце роботи поки сам вірус не заразив його. Перебуваючи на робочому місці та в машині швидкої допомоги він міг інфікуватися, як під час контакту безпосередньо 3 хворими тa і внаслідок контакту із предметами (двері, носілки, автомобіль, медичні препарати і т.д.). Тобто у своїй професійній діяльності він постійно мав контакт із хворими пацієнтами на COVID-19 та потенційно міг заразитися хворобою він них. Сама лікарня та машина швидкої допомоги є місцем підвищеної небезпеки зараження. Згідно із «Табелем обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за квітень 2020 року» КНП «ЦЕМД та МК» Тернопільської обласної ради мій батько фельдшер ОСОБА_2 06.04.2020 року перебував на роботі (чергуванні) 12 год - день, 12 год ніч. 10.04.2020 року батько позивача захворів і звернувся у КНП «Монастириська ЦРЛ» i3 скаргами на здоров`я тa був госпіталізований. У лікарні він перебував 3 12.04.2020року по 29.04.2020 року та йому було встановлено діагноз: гостра распіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV- о 2(U07/1). Важкий перебіг. Позагоспітальна двохбічна вірусно-бактеріальна пневмонія IV група С, важкий перебіг. Пневмосклероз (J44/9). Гіпертонічна хвороба 11 ст.2 ст. Гіпертонічне серце (111.0). Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Серцева недостатність 11 А ст.111 функціональний клас (І 25.0). В акті спеціального розслідування зазначено, що мій батько будучи вже хворим, з вираженими ознаками гострого захворювання, продовжував ходити на роботу, не звернувся вчасно за медичною допомогою, що свідчить про те, що він не дбав належним чином про своє здоров`я, що не відповідає дійсності.

Тому позивач просив суд скасувати рішення комісії, викладене у Акті розслідування гострого професійного захворювання інфекційного походження із смертельним наслідком (форми Н-1/НП) від 02.07.2020 року та зобов`язати Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести повторне спеціальне розслідування професійного захворювання, що сталося із фельдшером з медицини невідкладних станів у комунальному некомерційному підприємстві «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 з врахуванням встановлених судом обставин справи та скласти акт форми H-1 3 урахуванням висновків суду.

Відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого заперечив позов в тому числі з тих підстав, що відповідно до пункту 14 Порядку № 337 Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок). Міжрегіональне управління наголошує на тому, що строк позовної давності щодо оскарження Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання інфекційного походження із смертельним наслідком від 01.07.2020 (далі Акт) розпочався ще 01.07.2020 (день складення Акту) та завершився 01.07.2023. Оскільки позивачу було відомо про рішення прийняте спеціальною комісією за результатами спеціального розслідування (про що зазначено у Акті) ще в день складання Акту 01.07.2020, то він мав право, враховуючи строк позовної давності звернутися до суду протягом трьох років з моменту складення Акту. Натомість позивач таким правом не скористався, а звернувся до суду тільки у січні 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже не підлягають доказуванню обставини, які визнаються сторонами.

Судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.05.2020 на адресу Управління Держпраці в Тернопільській області (далі Управління) надійшло Повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, що стався 12.04.2020 із фельдшером Монастириської підстанції Бережанської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги КНП «ЦЕМД ТА МК» ТОР ОСОБА_2 .

11.04.2020 фельдшер ОСОБА_2 звернувся у КНП «Монастириська ЦРЛ» із скаргами на здоров`я і був госпіталізований. У лікарні перебував з 12.04.2020 по 29.04.2020, де йому був встановлений наступний діагноз: Гостра респіраторна хвороба COVID 19, спричинена коронавірусом SARS CoV 2 (U07.1). Важкий перебіг. Поза госпітальна двохбічна вірусно-бактеріальна пневмонія IV група. Легенева недостатність (J12/89). Хронічне обструктивне захворювання легень III ст., група С, важкий перебіг. Пневмосклероз (J44/9). Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Гіпертонічне серце (І11.0). Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Серцева недостатність ІІ А ст. ІІІ функціональний клас (І25.0). Відповідно до висновку ЛКК ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Монастириська центральна районна лікарня» з 12.04.2020 по 29.04.2020. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год. 45 хв. хворий помер. Гостра респіраторна хвороба COVID 19, спричинена коронавірусом SARS CoV 2 може бути пов`язана з впливом на потерпілого біологічного шкідливого виробничого фактора патогенного мікроорганізму коронавіруса SARS-CoV-2.

На підставі карти епідеміологічного обстеження №150 від 11.04.2020, виданої ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», комісія вважала, що фельдшер ОСОБА_2 знаходячись на чергуванні в приміщенні пункту постійного базування разом з медичними та іншими працівниками в межах терміну зараження, інфікувався вірусом SARS-CoV-2 від співробітників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і будучи хворим з високою температурою продовжував працювати до 12.04.2020. Також комісією встановлено, що ОСОБА_2 не виконував робіт, на яких можливе виникнення професійного захворювання, не приймав участі у ліквідації епідемії, лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID 19.

Відповідно до довідки про причини смерті ОСОБА_2 серед іншого ними були гостра респіраторна хвороба, гіпоксемія внутрішніх органів Covid19.

Відповідно до Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання інфекційного походження із смертельним наслідком (форми Н- 1/НП) від 02.07.2020, встановлено, що випадок гострого професійного захворювання інфекційного походження iз смертельним наслідком з фельдшером медицини невідкладних станів ОСОБА_2 не пов`язаний з виробництвом та не підпадає під дію п.52 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затверджених постановою КМУ від 17.04.2019 №337.

В позові вказано, що позивач вважає, «…що вказаний акт суперечить обставинам та реальним подіям, що мали місце в період березня - квітня 2020 року у КНП "ЦЕМД TA MK" TOP, є передчасним, поверхневим, складеним без з`ясування всіх обставин тa причин смерті мого батька ОСОБА_2 . Як уже зазначалося вище, мій батько упродовж березня квітня 2020 року виконував свої обов`язки згідно графіків виїздів до хворих, в тому числі інфікованих вірусом COVID-19. На тодішній час Монастириськ був епіцентром коронавірусної хвороби, однак батько гідно виконував свій обов`язок, перебуваючи в осередку інфекційної хвороби і не залишив місце роботи поки сам вірус не заразив його. Перебуваючи на робочому місці та в машині швидкої допомоги він міг інфікуватися, як під час контакту безпосередньо 3 хворими тa і внаслідок контакту із предметами (двері, носілки, автомобіль, медичні препарати і т.д.). Тобто у своїй професійній діяльності він постійно мав контакт із хворими пацієнтами на COVID-19 та потенційно міг заразитися хворобою він них. Сама лікарня та машина швидкої допомоги є місцем підвищеної небезпеки зараження… 10.04.2020 року батько позивача захворів і звернувся у КНП «Монастириська ЦРЛ» iз скаргами на здоров`я тa був госпіталізований. У лікарні він перебував 3 12.04.2020 по 29.04.2020 та йому було встановлено діагноз: гостра распіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2(U07/1). Важкий перебіг. Позагоспітальна двохбічна вірусно-бактеріальна пневмонія IV група С, важкий перебіг. Пневмосклероз (J44/9). Гіпертонічна хвороба 11 ст.2 ст. Гіпертонічне серце (111.0). Ішемічна хвороба серця. Дифузний кардіосклероз. Серцева недостатність 11 А ст.111 функціональний клас (І 25.0)».

Згідно із «Табелем обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за квітень 2020 року» КНП «ЦЕМД та МК» Тернопільської обласної ради батько позивача фельдшер ОСОБА_2 06.04.2020 року перебував на роботі (чергуванні) 12 год - день, 12 год ніч.

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);

одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

- перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; тощо.

Відповідно до пункту 53 Порядку № 337 нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.

Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.

Згідно з пунктом 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 337 роботодавець після одержання обов`язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов`язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.

Рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 25 лютого 2020 року № 521 «Про внесення зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» внесено зміни до переліку особливо небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 липня 1995 року № 133, доповнено його особливо небезпечною хворобою «COVID-19».

Процедура розслідування випадків смерті саме медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 окремо передбачена пунктами 141-1 - 141-14 Порядку № 337.

Визначено, що розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров`я, що надають первинну, екстрену, а також в стаціонарних умовах вторинну (спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - медичні працівники), внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб проводиться комісією з розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до смертельного наслідку (далі - комісія, утвореною керівником закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник.

Керівник закладу охорони здоров`я, в якому працював медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (далі - медичний працівник, що помер внаслідок інфікування), зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання інформації про випадок смерті медичного працівника надати повідомлення згідно з додатком 2 у паперовій формі: територіальному органу Держпраці; робочому органу Фонду; уповноваженому органу управління або наглядовій раді закладу охорони здоров`я (у разі її утворення).

Комісія утворюється у складі голови та членів комісії наказом керівника закладу охорони здоров`я не пізніше наступного робочого дня з дня надсилання повідомлення про настання нещасного випадку.

До складу комісії входять представники закладу охорони здоров`я: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником закладу охорони здоров`я покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);посадова особа, відповідальна за організацію лікувального процесу; представник кадрової служби; представник фінансово-економічної служби; представник юридичної служби; представник первинної організації профспілки, представником якої був медичний працівник, що помер внаслідок інфікування (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

Розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, медичних експертиз для встановлення обставин і причин настання смерті медичного працівника строк проведення розслідування може бути продовжений до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень, але не більше ніж на 10 робочих днів.

Члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи не можуть входити до складу комісії, але мають право отримувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо випадку смерті медичного працівника, надавати відповідні пояснення, бути присутніми на засіданні комісії.

Комісія: проводить засідання, на яких розглядає інформацію про гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, складає протоколи засідання комісії; отримує письмові пояснення від посадових осіб, працівників закладу охорони здоров`я, свідків про обставини виникнення гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає вид події, що спричинила гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає необхідність проведення лабораторних досліджень та медичних експертиз; встановлює осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; розробляє план заходів щодо запобігання гострим професійним захворюванням; з`ясовує обставини та причини настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; визначає пов`язане чи не пов`язане гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, з виробництвом;складає акти за формою Н-1 згідно з додатком 11 та визначає кількість таких актів; розглядає та підписує примірники актів за формою Н-1; передає не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику закладу охорони здоров`я для їх розгляду та затвердження.

Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, пов`язаним чи не пов`язаним з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Голова комісії зобов`язаний до першого засідання комісії листом поінформувати членів сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважених ними представників про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії, у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії.

Голова та члени комісії мають право отримувати усні та письмові пояснення щодо гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводити опитування посадових осіб та інших працівників закладу охорони здоров`я, свідків та інших причетних до цього випадку осіб.

Керівник закладу охорони здоров`я зобов`язаний: створити належні умови для роботи комісії; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень, медичних експертиз тощо; забезпечити належне виконання членами комісій своїх обов`язків, а у разі невиконання - внести відповідні зміни до складу комісії; розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, підготовлені комісією, затвердити примірники актів за формою Н-1; організувати друкування, тиражування та формування протягом одного робочого дня після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію.

Керівник закладу охорони здоров`я повинен надіслати оригінали актів за формою Н-1 протягом двох робочих днів після їх затвердження:

- територіальному органу Держпраці за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;

- робочому органу Фонду за місцем настання випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку;

- членам сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноваженим ними особам.

Іншим особам, які брали участь у розслідуванні гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, надається копія акта.

До матеріалів розслідування належать такі документи: копія повідомлення закладу охорони здоров`я про гостре професійне захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку; копія наказу про утворення комісії; копія наказу про продовження строку проведення розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку (у разі наявності);примірник (копія) акта за формою Н-1;копії листів членам сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноваженим ними особам; протоколи засідання комісії; пояснювальні записки та протоколи опитування посадових осіб та інших працівників закладу охорони здоров`я, свідків та інших причетних осіб; копії документів про забезпечення медичного працівника засобами індивідуального та колективного захисту; копії документів про проходження медичним працівником попереднього та періодичного медичних оглядів; лікарське свідоцтво про смерть за формою, затвердженою МОЗ; результати додаткових лабораторних досліджень та медичних експертиз (у разі їх проведення);запити про надання відповідних висновків і матеріалів та відповіді на них; інші документи, що використані та складені комісією під час проведення розслідування.

Оригінали актів за формою Н-1 разом з іншими матеріалами розслідування зберігаються закладами охорони здоров`я відповідно до строків зберігання, нормативно встановлених типовими та галузевими переліками видів таких документів, затверджених відповідно до законодавства.

Протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 члени сім`ї медичного працівника, що помер внаслідок інфікування, або уповноважені ними особи мають право звернутися до закладу охорони здоров`я щодо призначення повторного розслідування у зв`язку із незгодою з причинами настання гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії, керівником закладу охорони здоров`я призначається повторне розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку.

Повторне розслідування гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, проводиться комісією в іншому складі.

Висновки повторного розслідування випадку гострого професійного захворювання COVID-19, що призвело до смертельного наслідку, можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

У разі коли під час проведення розслідування гострого професійного захворювання комісією, утвореною відповідно до пункту 12 цього Порядку, з`ясовується, що смерть медичного працівника настала внаслідок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб, наказ про утворення цієї комісії визнається таким, що втратив чинність, а матеріали такого розслідування передаються комісії, утвореній відповідно до пункту 141-1 цього Порядку.

Згідно з абзацом четвертим пункту 33 Порядку № 337 комісія зобов`язана вивчити причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Однак, в розділі 5 Акту спеціального розслідування від 02.07.2020 року «Вид події та причини настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання» комісією встановлено, що основною причиною захворювання батька позивача є порушення ним же вимог інструкції з охорони праці, а також те, що він нe дбав про особисте здоров`я.

Будь-якого прямого і релевантного доказу того, що батько позивача нe дбав про особисте здоров`я для перевірки судом суду не надано.

Оскільки згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року, захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), належать до професійних захворювань, тому позивачем доведено його законний інтерес щодо належного обґрунтування не пов`язаності причин захворювання і смерті його батька не свавільно, а у спосіб, що встановлений законом.

Так в п. 8 оскаржуваного акту вказано, що ОСОБА_2 не дбав про особисте здоров?я, будучи хворим не вчасно звернувся в лікарняний заклад, чим порушив вимоги п. 1. Інструкції №2 з охорони праці для медичного персоналу.

По-перше, в п. 8 акту не вказано, який саме для випадку ОСОБА_2 є своєчасним строком звернення за медичною допомогою, оскільки невчасне звернення вказує все ж на звернення за медичною допомогою; коли ОСОБА_2 був інфікований та коли він звернувся за медичною допомогою.

По-друге, в п. 8 оскаржуваного акту вказано, що завідувачка підстанції не організувала належного контролю за виконанням підлеглими інструкції з охорони праці.

Отже однією із причин захворювання ОСОБА_2 визнано порушення правил охорони праці в місці праці ОСОБА_2 .

Крім цього 01.07.2020 надано медичний висновок лікарем профпатологом за вих. № 288, згідно якого за результатами експертної оцінки медичної документації ОСОБА_2 та відповідно до встановленого клінічного діагнозу, враховуючи карту епідеміологічного обстеження можна вважати з певною ймовірністю як випадок гострого професійного захворювання. Лікарем профпатологом рекомендовано комісії провести розслідування випадку гострого респіраторного захворювання відповідно до Порядку № 337.

Зазначений висновок не спростований комісією.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч. 7 ст. 81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов?язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов?язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Разом з цим за усталеною практикою Верховного Суду суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії і робити висновки про те, чи відноситься гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком до такого, що пов`язане з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1 та картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17 (провадження № 61-45421св18), від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17 (провадження № 61-37170св18), від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20 (провадження № 61-15810св21), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21).

Тому у відповідній частині встановлення судом обставин замість комісійного органу та їх обов?язковість для нового розслідування та нового акту позов позбавлений правових підстав.

Крім цього безпосередньо позивачем вказано в позові, що відповідач не проводив службове розслідування, а призначав його і затвердив акт спеціального розслідування, тому відсутні підстави для зобов?язання відповідача провести службове розслідування, оскільки його проведення здійснюється комісією, що створюється з правових підстав в порядку і спосіб, які визначена законом, а не за бажанням позивача доручається обраній ним особі.

Відповідач не подав заяву про застосування позовної давності з правових підстав у порядку, формі, що встановлені законом, але вказав, що позивач не подав суду заяви про поновлення порушеного строку позовної давності.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Окрім того, 11.03.2020р. постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину(п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). 24.02.2022р. Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Таким чином саме на відповідача покладено обов`язок доведення наявності підстав для застосування позовної давності та відмови в позові саме з підстави пропущення строку позовної давності за обставин встановлення судом наявності правових підстав для задоволення позову по суті, але пропуску позивачем позовної давності.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково;

скасувати рішення Акт розслідування гострого професійного захворювання інфекційного походження із смертельним наслідком (форми Н-1/НП) від 02.07.2020 року щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

в іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.