Ухвала суду № 138536164, 24.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2026 Справа № 914/934/24

За заявою:Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Львівська обл., с. Давидівпро:скасування заходів забезпечення позовуу справі:№914/934/24за позовом:Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Львівдо відповідача:ІНФОРМАЦІЯ_2 , Львівська обл., с. Давидівпро:визнання права постійного користування земельними ділянками та усунення перешкод у користуванні ними Суддя ОСОБА_1 Секретар ОСОБА_2 .Представники сторін:від позивача:ОСОБА_3 адвокат;від відповідача:ОСОБА_4 адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (надалі Позивач, ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») зверталося до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі Відповідач, Сільська рада) про визнання права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: №4623682400:05:000:0013, №4623682400:05:000:0022, №4623682400:05:000:0023, №4623682400:05:000:0027, №4623682400:05:000:0026, №4623682400:05:000:0784, №4623682400:05:000:0783, №4623682400:06:000:0217, №4623682400:06:000:0216, №4623682400:06:000:0214, №4623682400:06:000:0215, №4623682400:04:000:0038, №4623682400:04:000:0039, №4623682400:04:000:0035, №4623682400:04:000:0034, №4623682400:05:000:0025, №4623682400:05:000:0024, №4623682400:04:000:0036, №4623682400:04:000:0037, №4623682400:04:000:0031, №4623682400:04:000:0030, №4623682400:04:000:0032, №4623682400:04:000:0033, №4623682400:04:000:0029, №4623682400:04:000:0028, усунення перешкод у здійсненні права користування такими земельними ділянками шляхом зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 11.04.2024 суд частково задовольнив заяву ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про забезпечення позову до подання позовної заяви, вжив заходи до забезпечення позову у справі №914/934/24, а саме:

- наклав арешт на земельні ділянки із такими кадастровими номерами: №4623682400:05:000:0013, №4623682400:05:000:0022, №4623682400:05:000:0023, №4623682400:05:000:0027, №4623682400:05:000:0026, №4623682400:05:000:0784, №4623682400:05:000:0783, №4623682400:06:000:0217, №4623682400:06:000:0216, №4623682400:06:000:0214, №4623682400:06:000:0215, №4623682400:04:000:0038, №4623682400:04:000:0039, №4623682400:04:000:0035, №4623682400:04:000:0034, №4623682400:05:000:0025, №4623682400:05:000:0024, №4623682400:04:000:0036, №4623682400:04:000:0037, №4623682400:04:000:0031, №4623682400:04:000:0030, №4623682400:04:000:0032, №4623682400:04:000:0033, №4623682400:04:000:0029, №4623682400:04:000:0028.

- заборонив ІНФОРМАЦІЯ_4 та будь-яким іншим особам здійснювати дії щодо відчуження, передачі в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис, сервітут, іпотеку, тощо), здійснювати поділ чи об`єднання, а також зміну цільового призначення земельних ділянок із такими кадастровими номерами: №4623682400:05:000:0013, №4623682400:05:000:0022, №4623682400:05:000:0023, №4623682400:05:000:0027, №4623682400:05:000:0026, №4623682400:05:000:0784, №4623682400:05:000:0783, №4623682400:06:000:0217, №4623682400:06:000:0216, №4623682400:06:000:0214, №4623682400:06:000:0215, №4623682400:04:000:0038, №4623682400:04:000:0039, №4623682400:04:000:0035, №4623682400:04:000:0034, №4623682400:05:000:0025, №4623682400:05:000:0024, №4623682400:04:000:0036, №4623682400:04:000:0037, №4623682400:04:000:0031, №4623682400:04:000:0030, №4623682400:04:000:0032, №4623682400:04:000:0033, №4623682400:04:000:0029, №4623682400:04:000:0028.

- заборонив компетентним органам та посадовим особам, що здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок із такими кадастровими номерами: №4623682400:05:000:0013, №4623682400:05:000:0022, №4623682400:05:000:0023, №4623682400:05:000:0027, №4623682400:05:000:0026, №4623682400:05:000:0784, №4623682400:05:000:0783, №4623682400:06:000:0217, №4623682400:06:000:0216, №4623682400:06:000:0214, №4623682400:06:000:0215, №4623682400:04:000:0038, №4623682400:04:000:0039, №4623682400:04:000:0035, №4623682400:04:000:0034, №4623682400:05:000:0025, №4623682400:05:000:0024, №4623682400:04:000:0036, №4623682400:04:000:0037, №4623682400:04:000:0031, №4623682400:04:000:0030, №4623682400:04:000:0032, №4623682400:04:000:0033, №4623682400:04:000:0029, №4623682400:04:000:0028.

Надалі, ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » подало до ІНФОРМАЦІЯ_3 позовну заяву до Сільської ради про визнання права постійного користування земельними ділянками, усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2024, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 копії проекту формування ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно із яким за ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » закріплювались земельні ділянки площею 415,2 га за межами населеного пункту с. Черепин, схем розташування земельних ділянок та інших документів щодо формування та реєстрації інших земельних ділянок, наданих у постійне користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Сільської ради.

Подальший процесуальний хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

У підготовчому засіданні 17.07.2026 суд оголосив перерву до 03.08.2026.

Сільська рада подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №914/934/24, вжитих ухвалою від 11.04.2024 (вх. №3336/26 від 17.07.2026).

Ухвалою від 20.07.2026 суд прийняв до розгляду заяву та призначив її розгляд на 24.07.2026.

Представники сторін з`явилися у судове засідання 24.07.2026. Представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви відповідача, а представник відповідача скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 11.04.2024.

Заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову не врахував, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідне майно; накладення арешту на нерухоме майно не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

Позивач заперечив проти задоволення заяви відповідача, письмово обґрунтувавши свою позицію (вх. №20813/26 від 23.07.2026). Він стверджує, що відповідач фактично підміняє поняття «скасування ухвали про забезпечення позову» на «скасування заходів забезпечення позову». Відповідач не довів, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, а також використовує неактуальну судову практику.

Надаючи оцінку доводам відповідача, а також враховуючи заперечення позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 4 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У постанові від 23.04.2025 у справі №910/3427/24 Верховний Суд вказав, що скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.

Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти «скасування заходів забезпечення» господарським судом, який їх встановив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також «скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 31.08.2021 у справі №910/27779/14.

Суд зазначає, що у заяві відповідача про скасування заходів забезпечення позову не наведено жодних аргументів на користь того, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову. Вказане виключає можливість скасування заходів забезпечення позову у порядку статті 145 ГПК України.

Фактично, викладені відповідачем доводи зводяться до незгоди із ухвалою про забезпечення позову та порушення судом при її винесенні норм процесуального права. Відтак, вони можуть бути оцінені судом вищої інстанції у ході розгляду апеляційної скарги на ухвалу від 11.04.2024.

Варто зазначити, що відповідач отримав ухвалу про забезпечення позову 12.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте у встановленому процесуальним законом порядку не оскаржував її до суду апеляційної інстанції.

З урахуванням цього, суд вважає, що відповідач використовує інститут скасування заходів забезпечення позову не за його призначенням, а з метою «перегляду» висновків суду, які викладені в ухвалі від 11.04.2024 у справі №914/934/24, яка набрала законної сили, не оскаржувалася у апеляційному порядку, а тому є обов`язковою до виконання.

Слід звернути увагу на те, що на момент задоволення заяви про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту на земельні ділянки суд врахував, що ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », як правонаступник ДП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », бажало звернутися до суду із позовною заявою до Сільської ради про визнання права постійного користування землею та усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками, які виступають предметом забезпечення, шляхом зобов`язання надати ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в постійне користування та забезпечити державну реєстрацію права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підставами позову позивач визначав обставини невизнання ІНФОРМАЦІЯ_6 його права постійного користування спірними земельними ділянками та вчинення перешкод у користуванні ними. Позивач також зазначав, що належні йому земельні ділянки були сформовані та поділені без його згоди та участі та без внесення відомостей про наявність права постійного користування на них.

Вказане свідчить про безпосередній взаємозв`язок між вжитим заходом забезпечення та предметом і підставами позову, який позивач мав намір подати на момент задоволення заяви про забезпечення позову та який фактично подано ним після цього.

Той факт, що заявлені позовні вимоги за своєю правовою природою є немайновими не перешкоджає можливості накладення судом арешту на майно в порядку вжиття заходів забезпечення позову. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим, за висновком, викладеним у цій постанові, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Крім того, у постанові від 19.12.2024 у справі №910/6192/24 ІНФОРМАЦІЯ_7 дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У цій справі суд дійшов висновку про те, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може зробити неможливим ефективний захист прав або інтересів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за захистом котрих він бажає звернутися до суду, оскільки у випадку реалізації Сільською радою своїх повноважень власника спірних земельних ділянок, для заявника наступлять негативні наслідки, які він не зможе усунути в межах провадження про визнання права постійного користування землею та усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками без нових звернень до суду.

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування заходів забезпечення позову (вх. №3336/26 від 17.07.2026) відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до ІНФОРМАЦІЯ_8 в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду ІНФОРМАЦІЯ_9 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повну ухвалу складено та підписано 28.07.2026.

Суддя ОСОБА_1