Рішення № 138536010, 28.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1094/26

Суддя О.В. Конюх, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд»,

м. Жашків Уманського району Черкаської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоссум Трейд»,

с. Петропавлівська Борщагівка Київської області

про стягнення 200 000,00 грн.,

без виклику представників;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.06.2026 позов ТОВ «Дамар Агротрейд» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Фоссум Трейд» на користь ТОВ «Дамар Агротрейд» 200 000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 2662,40 грн. судового збору.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Дамар Агротрейд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 42 000,00 судових витрат на професійну правничу допомогу.

До вказаних заяв додано

ордер серії АІ №2176799 від 15.04.2026

свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10628/10 від 20.06.2022;

договір про надання правничої допомоги №14/04/26-2 від 14.04.2026;

акт приймання-передачі наданих послуг від 29.06.2026;

додаткову угоду №1 від 29.06.2026.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні 29.06.2026 позивач до судових дебатів вказав, що докази понесених судових витрат буде подано суду в порядку та у строк, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026 прийнято до розгляду заяву представника ТОВ «Дамар Агротрейд» від 02.07.2026 про ухвалення додаткового рішення. Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання додаткових пояснень, заперечень щодо поданої заяви до 27.07.2026.

Станом на 28.07.2026 пояснень, заперечень щодо поданої заяви до суду не надходило.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем за первісним позовом судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

14.04.2026 між адвокатом Лушкіним Миколою Юрійовичем та ТОВ «Дамар Агротрейд» (клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги №14/04/26-2, за умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Клієнт оплатити адвокатові надані ним послуги, в межах судової справи за позовом клієнта до ТОВ «Фоссум Трейд» про стягнення безпідставно набутих коштів у суді першої інстанції (п.2.1);

- за результатами надання послуг сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих послуг, який є підтвердженням факту належного надання послуг адвокатом та їх прийняття клієнтом (п.4.1);

- оплата здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (п.4.4);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 12 календарних місяців (п.6.1).

29.06.2026 між сторонами укладена Додаткова угода №1 до Договору, в якій сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) адвоката за надану відповідно до Договору професійну правничу допомогу в межах судової справи за позовом Клієнта до ТОВ «Фоссум Трейд» встановлюється в фіксованому розмірі 42 000,00 грн.

29.06.2026 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого клієнт підтверджує, що на виконання умов Договору адвокат належним чином надав клієнтові професійну правничу допомогу в межах судової справи за позовом клієнта до ТОВ «Фоссум Трейд» про стягнення безпідставно набутих коштів у суді першої інстанції.

Пунктом 2 сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) адвоката за надану відповідно до Договору професійну правничу допомогу в межах судової справи за позовом Клієнта до ТОВ «Фоссум Трейд» встановлюється в фіксованому розмірі 42 000,00 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 №922/1964/21 зробила правовий висновок, що фіксований розмір гонорару адвоката означає, що у разі настання визначених договором про надання правової допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Суд звертає увагу норма ч.3 ст. 126 ГПК України, запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

А тому, відсутність детального опису робіт в даному випадку не може бути безумовною підставою для відмови у стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Разом із тим, здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.

Принцип невтручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом передбачає відсутність у суду повноважень будь-яким чином безпосередньо впливати на сторін договору та на укладення як договору в цілому, так і щодо його окремих положень. Також суд не наділений повноваженнями втручатися у розрахунки між клієнтом та його адвокатом, не є стороною договірних відносин.

Разом з тим, здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додаткова постанова КГС ВС від 19.05.2026 у справі №902/749/25).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (постанова КГС ВС від 02.12.2025 у справі №910/18250/16 (910/33/24).

Відповідно до частини 6 статті 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн. Натомість, подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, позивач жодним чином не обґрунтував, що призвело до збільшення таких витрат, а також не довів, що він не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що представником позивача подало лише позовну заяву з додатками та заяву від 06.05.2026 на виконання ухвали суду. Заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (постанова ОП КГС ВС від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22).

Також, представник позивача був присутній на двох судових засідання (18.05.2026 та 29.06.2026), а не на трьох, як зазначено у заяві про ухвалення додаткового рішення.

Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у співвідношенні із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, суд встановив, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію розумної необхідності.

Суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правову допомогу в сумі 15 000,00 грн., та покладає на відповідача відшкодування позивачу вказаних витрат повністю.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоссум Трейд» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, буд. 1В, ідентифікаційний код 43716467)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дамар Агротрейд» (19201, Черкаська область, Уманський район, м. Жашків, вул. Захисників України, буд. 6, офіс 1, ідентифікаційний код 43677004)

15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх