Рішення № 138535999, 28.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1428/26

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕШ ГРУП»

про стягнення 61 607, 63 грн

Без виклику часників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕШ ГРУП» про стягнення 61 607, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних по господарській операції за договором поставки № К006548 від 09.11.2022 позивач позбавлений права включити суму ПДВ у розмірі 61 607, 63 грн до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, тобто позивачем понесені збитки, що виникли з вини відповідача, які позивач просить стягнути з відповідача. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 61 607, 63 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2026 було відкрито провадження у справі № 911/1428/26. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНЕШ ГРУП» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.05.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08670, Київська обл., Васильківський р-н, с. Тростинка, вул. Ярослава Мудрого, буд. 20.

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 15.06.2026 із відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАНЕШ ГРУП» (далі постачальник, відповідач) укладено договір поставки № К006548 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві продукцію згідно зі специфікацією, яка після її укладення є невід`ємною частиною даного договору (додатком до договору). Найменування, асортимент, обсяг (кількість), ціна, рік випуску, технічні та інші вимоги до товару визначаються у додатку до даного договору.

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 договору, покупець зобов`язується прийняти товар, що поставляється, і оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Умови цього договору викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2020 року), які застосовуються із урахуванням особливостей. пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, якість і комплектність товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам додатку до даного договору, чинним в Україні ДСТУ, ГОСТ, ТУ чи іншим стандартам для відповідного виду товару.

За змістом пп. 3.1, 3.2 договору, ціна за одиницю товару зафіксована у специфікації у гривнях. До ціни товару включена вартість тари, упакування і маркування, а також транспортування товару до місця поставки.

Загальна сума договору складає 133 363, 20 грн, в тому числі ПДВ 22 227, 20 грн та коригується шляхом зазначення про це у наступних додатках (п. 3.3 договору).

У пункті 4.1 договору вказано, що оплата товару здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Сторонами у п. 4.2 договору погоджено, що розрахунки між покупцем та постачальником за даним договором здійснюються у наступному порядку:

4.2.1. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50 % вартості замовленого товару протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником, 50 % по факту виготовлення та надання письмового повідомлення покупцю, як що інше не зазначено в специфікаціях.

4.2.2. У випадку одержання передоплати та неможливості виконати свої зобов`язання, постачальник повертає покупцю одержані грошові кошти не пізніше 3-х банківських днів з моменту виявлення такої обставини. При порушенні зазначеного строку на суму неповернених коштів нараховуються індекс інфляції та штрафна санкція у розмірі 10 % від суми неповернених коштів.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що постачальник зобов`язується надавати покупцю податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи. та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк не пізніше визначеного Податковим кодексом України. Покупець для реєстрації та обміну податковими накладними використовує програмний комплекс «M.E.Doс IS».

За умовами пп. 5.1, 5.2 договору, товар поставляється в терміни, зазначені у специфікації. Поставка здійснюється на умовах доставки товару покупцю згідно з базисом поставки DDP м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 3.

Поставка супроводжується наступними відвантажувальними документами. що передаються покупцю разом з товаром: - видаткова накладна; - документ про відповідність, якщо товар підлягає підтвердженню відповідності; - паспорт або сертифікат якості підприємства-виробника та/або експлуатаційні документи, що входять до комплекту постачання виробників; - сертифікат про походження товару, якщо товар містить імпортну складову (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.6 договору, зобов`язання постачальника вважаються виконаними з моменту підписання видаткової накладної покупцем. Зобов`язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати та прийняття поставленого товару.

Товар вважається прийнятим покупцем від постачальника після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Кількість товару, що постачається, перевіряється покупцем при прийманні товару у місці доставки (п. 6.1 договору).

У пункті 8.6 договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення постачальником граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, який дозволяє включення до податкового кредиту покупця суми ПДВ, та/або порушення терміну надання покупцю податкової накладної в електронному вигляді згідно пункту 4.3 договору, покупець має право нарахувати постачальнику штраф у розмірі суми ПДВ за відповідною податковою накладною, а постачальник зобов`язується на вимогу покупця сплатити зазначений штраф протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня направлення постачальнику відповідної вимоги покупця. У випадку, якщо фіскальними/податковими органами (шляхом складання податкового повідомлення-рішення, акта перевірки, довідки, внесення коригувань до облікової картки покупця як платника податку, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит покупця з ПДВ по податковим накладним постачальника, зменшені витрати покупця на вартість товарів, одержаних від постачальника, донараховані покупцю податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані штрафні санкції за порушення податкового законодавства чи судом буде прийнято рішення про стягнення на користь держави доходу, отриманого в результаті операції, що визнана недійсною/нікчемною, та це буде пов`язано з: неналежним веденням постачальником бухгалтерського та/або податкового обліку, несвоєчасним, неналежним чином, не в повному обсязі поданням в податкові органи обов`язкової податкової звітності, незнаходженням постачальника або його контрагентів за місцем державної реєстрації; господарськими відносинами постачальника та/або його контрагентів з підприємствами, які мають ознаки фіктивності тощо постачальник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення йому покупцем відповідної претензії оплатити штрафну санкцію в розмірі, що дорівнює сумі, на яку покупцю зменшено податковий кредит з ПДВ, зменшені витрати, донараховані податки, збори, стягнено на користь держави інші платежі.

Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, і діє до 09.11.2025, а в частині здійснення розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійних зобов`язань до їх повного виконання.

Згідно з п. 12.3 договору, повідомлення, які надсилаються при виконанні умов Договору, мають бути вчинені у письмовій формі і вважатимуться переданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом, або доставлені іншим способом, погодженим сторонами.

09.11.2022 між сторонами укладено додаток № 1 до договору (специфікація), в якій сторони узгодили найменування, асортимент, обсяг (кількість), ціну, рік випуску, технічні та інші вимоги до товару, що поставляється за договором, а саме:

1. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 360 м, ціна без ПДВ 120, 80 грн, вартість без ПДВ 43 488, 00 грн; заводське замовлення РУ50001/1Г-04;

2. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 360 м, ціна без ПДВ 120, 80 грн, вартість без ПДВ 43 488, 00 грн; заводське замовлення РУ50001/2К-04;

3. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 182 м, ціна без ПДВ 120, 80 грн, вартість без ПДВ 21 985, 60 грн; заводське замовлення Т25366/1Г-67;

4. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 18 м, ціна без ПДВ 120, 80 грн, вартість без ПДВ 2 174, 40 грн; заводське замовлення кратність.

Відповідно до змісту додатку № 1, загальна вартість товару, що поставляється за специфікацією, становить 133 363, 20 грн, у тому числі ПДВ 20 % 22 227, 20 грн.

Згідно з пп. 1, 2 додатку № 1, умови поставки товару та ціни вказані на умовах поставки DDP м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3. Термін поставки товару становить 30 календарний день від дати отримання попередньої оплати у розмірі 50 %. Дострокова поставка дозволяється.

У пункті 3 додатку № 1 передбачено наступні умови оплати: 50 % попередня оплата; 50 % по факту отримання покупцем від постачальника листа про готовність товару до відвантаження.

20.01.2023 між сторонами укладено додаток № 2 до договору (специфікація), за змістом якого постачальник зобов`язується здійснити поставку у власність покупця товару на нижче вказаних умовах:

1. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 1255,9 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 179 091, 34 грн; заводське замовлення А333764/4К-67; Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т2 в кількості 1255,9 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 179 091, 34 грн; заводське замовлення А333764/5К-67; Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т3 в кількості 379,95 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 54 180, 87 грн; заводське замовлення Т92008/4К-67; Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т4 в кількості 379,95 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 54 180, 87 грн; заводське замовлення Т92008/5К-67; Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т5 в кількості 203 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 28 947, 80 грн; заводське замовлення Т63408/1Г-04; Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т6 в кількості 265 м, ціна без ПДВ 142,60 грн, вартість без ПДВ 37 789, 00 грн; заводське замовлення Т63409/1К-04;

2. Металорукав нерж. Р3-Н-50 УХЛ1, Т1 в кількості 20 м, ціна без ПДВ 395, 83 грн, вартість без ПДВ 7 916, 60 грн; заводське замовлення А333764/4К-67; Металорукав нерж. Р3-Н-50 УХЛ1, Т1 в кількості 20 м, ціна без ПДВ 395, 83 грн, вартість без ПДВ 7 916, 60 грн; заводське замовлення А333764/5К-67.

Відповідно до змісту додатку № 2, загальна вартість товару, що поставляється за специфікацією, становить 658 988, 64 грн, у тому числі ПДВ 20 % 109 831, 44 грн.

Згідно з пп. 1, 2 додатку № 2, умови поставки товару та ціни вказані на умовах поставки DDP м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 3, згідно з Інкотермс-2010. Термін поставки товару становить 30 календарний день від дати отримання попередньої оплати у розмірі 50 %. Дострокова поставка дозволяється.

У пункті 3 додатку № 2 передбачено наступні умови оплати: 50 % попередня оплата; 50 % по факту отримання покупцем від постачальника листа про готовність товару до відвантаження.

27.01.2023 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни в розділу 14 договору. Інші умови залились без змін.

16.01.2023, відповідач на виконання умов договору виставив позивачу рахунок № 19 від 16.01.2023 на оплату товару металорукаву нерж. Р3-Н-3, УХЛ1, Т1, в кількості 3545 м на загальну суму 533 664, 30 грн, у тому числі ПДВ 88 944, 05 грн.

Позивач, на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку № 19 від 16.01.2023, перерахував на користь відповідача передплату за товар у розмірі 533 566, 42 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 356 від 22.02.2023 на суму 164 018, 52 грн із призначенням платежу: «передплата за металорукав зг.рах.ф. 19 від 16.01.2023, дог. К006548 від 09.11.2022, сп.2, у т.ч. ПДВ 20% = 27 336,42 грн», № 1542 від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн із призначенням платежу: «передплата за металорукав Дог К006548 від 09.11.22 сп. 2, рах 19 від 16.01.23, у т.ч. ПДВ 20% = 23 386,40 грн» та № 421 від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн із призначенням платежу: «передплата за металлорукав зг. рах. 19 від 16.01.23, дог. К006548 від 09.11.22 сп.2, ПДВ 20% - 38 204, 92 грн».

25.05.2023 між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору, пунктом 1 якої таблицю додатку № 2 (специфікація) від 20.01.2023 до договору поставки викладено у наступній редакції: 1. Металорукав нерж. Р3-Н-20 УХЛ1, Т1 в кількості 3545 м, ціна без ПДВ 125, 45 грн, вартість без ПДВ 444 720, 25 грн. Загальна вартість становить 533 664, 30 грн, у тому числі ПДВ 20 % 88 944, 05 грн.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2, загальна ціна договору з урахуванням цієї додаткової угоди складає 1 029 396, 60 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Інші умови договору залишені без змін.

26.05.2023 відповідач, на виконання умов договору, поставив на користь позивача обумовлений товар металорукаву нерж. Р3-Н-3, УХЛ1, Т1 в кількості 3545 м на загальну суму 533 664, 30 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 75 від 26.05.2023 на суму 533 664, 30 грн, у тому числі ПДВ 88 944, 05 грн, яка підписана представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Як зазначив позивач, за результатом здійсненої позивачем оплати 22.02.2023 на суму 164 018, 52 грн відповідач зареєстрував податкову накладну на суму ПДВ 27 336, 42 грн.

Разом з тим, за ствердженням позивача, відповідач не здійснив реєстрацію податкових накладних за результатом двох отриманих оплат на загальну суму ПДВ 61 591, 32 грн, а саме: на суму ПДВ 20 % у розмірі 23 386, 40 грн за результатом здійсненої позивачем оплати від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн та на суму на суму ПДВ 20 % у розмірі 38 204, 92 грн за результатом здійсненої позивачем оплати від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання п. 4.3 договору, за результатом здійсненої позивачем оплати від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн склав податкову накладну № 7 від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн (у т. ч. ПДВ 23 386, 40 грн) та за результатом здійсненої позивачем оплати від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн склав податкову накладну № 14 від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн (у т. ч. ПДВ 38 204, 92 грн).

Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 було зупинено, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 та від 14.06.2023 відповідно.

Так, зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку користування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 та від 14.06.2023 вбачається, що документи доставлено до ДПС України.

Однак, зі змісту вказаних вище квитанцій вбачається, що їх реєстрація зупинена. Зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 24.03.2023 № 7 та податкової накладної від 22.05.2023 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, як зазначив позивач, відповідач не зареєстрував податкову накладну на частину поставленого товару, як різницю між сумою накладних по передоплаті на суму 533 566, 42 грн і загальною вартістю поставленого товару по видатковій накладній № 75 від 26.05.2023 на суму 533 664, 30 грн, в сумі 97,88 грн, у тому числі ПДВ 16,31 грн (533664,30 грн - 533566,42 грн = 97,88 грн).

На підтвердження зупинення реєстрації податкових накладних № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 та відсутність інших зареєстрованих податкових накладних, позивачем долучено до матеріалів роздруківку з Електронного кабінету платника з сайту Державної податкової служби України щодо відповідача (код ЄДРПОУ 44153854) за період з 24.03.2023 по 11.05.2023, зі змісту якої вбачається наявність двох складених відповідачем податкових накладних № 7 від 24.03.2023 на суму операції 140 318, 40 грн (сума ПДВ 23 386, 40 грн) та № 14 від 22.05.2023 на суму операції 229 229, 50 грн (сума ПДВ 38 204, 92 грн), реєстрація яких зупинена.

Інших документів, окрім двох вказаних вище податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Електронний кабінет платника ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» за період з 24.03.2023 по 11.05.2026 за пошуковим запитом по коду ТОВ «КАНЕШ ГРУП» (44153854) не містить.

Таким чином, за ствердженням позивача, загальна сума ПДВ, на яку не здійснено реєстрацію податкових накладних складає 61 607, 63 грн, виходячи із розрахунку: 23386,40 + 38204,92 + 16,31 = 61 607, 63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2024 позивач, у зв`язку із невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних та керуючись пп. 4.3, 8.6 договору, звернувся до відповідача із вимогою № 1/05-р-728 від 09.01.2024 щодо нарахування штрафу, якою просив відповідача у п`ятиденний строк від дня отримання вимоги перерахувати на рахунок позивача 61 591, 32 грн штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0505146899948 від 10.01.2024. Однак, зазначена вимога повернулась на адресу позивача без відповіді та задоволення.

У подальшому, 25.12.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1/26-119 від 24.12.2024 про відшкодування збитків на 61 591, 32 грн по договору № К006548 від 19.11.2022 у зв`язку із невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних. На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив копію опису вкладення до цінного листа за № 0505223294671 від 25.12.2024 та рекомендованого повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення. Однак, зазначена вимога також повернулась на адресу позивача без відповіді та задоволення.

Позивач наголосив на тому, що від того, чи здійснив ТОВ «КАНЕШ ГРУП» всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН фактично залежить виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ. Позивач зауважив, що в силу податкового законодавства граничний строк подання пояснень по накладній № 7 від 24.03.2023 закінчився 23.03.2024, а по накладній № 14 від 22.05.2023 21.05.2024. крім того, як зазначив позивач, навіть з урахуванням приписів підп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким перебіг строків було зупинено до 01.08.2023, граничні строки для подання пояснень по обом податковим накладним закінчились 31.07.2024. Оскільки, як зазначив позивач, ТОВ «КАНЕШ ГРУП» в зазначений період часу не подав письмових пояснень і копій документів для реєстрації податкових накладних, про що свідчить інформація з Єдиного реєстру податкових накладних, а також не оскаржив дії контролюючого органу, як свідчать портал судової влади і Єдиний реєстр судових рішень, позивач вважає, що він остаточно втратив право на податковий кредит в розмірі ПДВ по зупиненим податковим накладним.

За ствердженням позивача, виходячи з вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право позивача на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту безпосередньо залежить від дій відповідача щодо реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та такий обов`язок не може бути виконаний позивачем замість відповідача.

Додатково позивач зазначив, що відповідно до даних реєстру платників ПДВ, платнику податків ТОВ «КАНЕШ ГРУП» на підставі рішення контролюючого органу було анульовано реєстрацію платника ПДВ з 13.06.2025 у зв`язку із вiдсутнiстю поставок та ненадання декларацій, наголосивши на тому, що відповідно до норм Податкового кодексу України особа, реєстрацію якої анульовано, позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, і не може складати податкові накладні.

Як зазначив позивач, реєстрація податкових накладних дає право замовнику на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, у той час як відсутність факту реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права позивачу на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення свого податкового зобов`язання звітного періоду зі сплати податку на додану вартість на суму 61 607, 63 грн.

Оскільки, як зазначив позивач, загальна сума ПДВ, що мала бути зазначена в податкових накладних, які відповідач мав зареєструвати за фактом здійснення позивачем передоплати та поставки товару складає 61 607, 63 грн, ця сума є збитками позивача, оскільки в цьому розмірі позивач як покупець не отримав податковий кредит.

З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 61 607, 63 грн збитків, що спричинені невиконанням відповідачем зобов`язань, передбачених договором та Податковим кодексом України, в частині складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами здійснених позивачем оплат та здійсненої поставки відповідно до спірної видаткової накладної та позбавлення позивача права на отримання податкового кредиту на суму 61 607, 63 грн.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № К006548 від 09.11.2022, усі додаткові угоди та додатки до нього як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Статтею 623 ЦК України зазначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 ЦК України кореспондує положенням ст. 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред`являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Також у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.

Позивач повинен довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд встановив вище, що позивач, на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку № 19 від 16.01.2023, перерахував на користь відповідача передплату за товар у розмірі 533 566, 42 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями, а саме:

- № 356 від 22.02.2023 на суму 164 018, 52 грн із призначенням платежу: «передплата за металорукав зг.рах.ф. 19 від 16.01.2023, дог. К006548 від 09.11.2022, сп.2, у т.ч. ПДВ 20% = 27 336,42 грн»,

- № 1542 від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн із призначенням платежу: «передплата за металорукав Дог К006548 від 09.11.22 сп. 2, рах 19 від 16.01.23, у т.ч. ПДВ 20% = 23 386,40 грн»,

- № 421 від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн із призначенням платежу: «передплата за металлорукав зг. рах. 19 від 16.01.23, дог. К006548 від 09.11.22 сп.2, у т.ч. ПДВ 20% - 38 204, 92 грн».

Загальна сума ПДВ відповідно до платіжних інструкцій склала 88 927, 74 грн.

26.05.2023 відповідач, на виконання умов договору, поставив на користь позивача товар на загальну суму 533 664, 30 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 75 від 26.05.2023 на суму 533 664, 30 грн, у тому числі ПДВ 88 944, 05 грн, яка підписана сторонами та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Як зазначив позивач, за результатом здійсненої позивачем оплати 22.02.2023 на суму 164 018, 52 грн відповідач зареєстрував податкову накладну на суму ПДВ 27 336, 42 грн.

Однак, позивач зазначає, що відповідач не здійснив реєстрацію податкових накладних за результатом двох отриманих оплат на загальну суму ПДВ 61 591, 32 грн за результатом здійсненої позивачем оплати від 24.03.2023 та за результатом здійсненої позивачем оплати від 22.05.2023.

Крім того, як зазначив позивач, відповідач не зареєстрував податкову накладну на частину поставленого товару, як різницю між сумою накладних по передоплаті на суму 533 566, 42 грн і загальною вартістю поставленого товару по видатковій накладній № 75 від 26.05.2023 на суму 533 664, 30 грн, в сумі 97,88 грн, у тому числі ПДВ 16,31 грн (533664,30 грн - 533566,42 грн = 97,88 грн).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Поряд з цим, за змістом підп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуг».

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Поряд з цим, стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21. Звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом (наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).

Аналіз наведених вище норм законодавства дає покупцю товарів (робіт, послуг) право на повернення податкового кредиту лише у разі наявності зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН продавцем таких товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку № 19 від 16.01.2023, перерахував на користь відповідача передплату за товар у розмірі 533 566, 42 грн, у т. ч. ПДВ на суму 88 927, 74 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Крім того, 26.05.2023 відповідач поставив на користь позивача товар на загальну суму 533 664, 30 грн, у т.ч. ПДВ 88 944, 05 грн, що підтверджується копією видаткової накладної № 75 від 26.05.2023.

При цьому, суд враховує, що вартість поставленого товару становить на 97, 88 грн (у т.ч. ПДВ 16,31 грн) більше, ніж здійснена позивачем оплата згідно зазначених вище платіжних інструкцій.

Як зазначив позивач, за результатом здійсненої позивачем оплати 22.02.2023 на суму 164 018, 52 грн відповідач зареєстрував податкову накладну на суму ПДВ 27 336, 42 грн. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Разом з тим, відповідач не здійснив реєстрацію податкових накладних за результатом двох отриманих оплат на загальну суму ПДВ 61 591, 32 грн, а саме: на суму ПДВ 20 % у розмірі 23 386, 40 грн за результатом здійсненої позивачем оплати від 24.03.2023 та на суму на суму ПДВ 20 % у розмірі 38 204, 92 грн за результатом здійсненої позивачем оплати від 22.05.2023.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання п. 4.3 договору, за результатом здійсненої позивачем оплати від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн склав податкову накладну № 7 від 24.03.2023 на суму 140 318, 40 грн (у т. ч. ПДВ 23 386, 40 грн) та за результатом здійсненої позивачем оплати від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн склав податкову накладну № 14 від 22.05.2023 на суму 229 229, 50 грн (у т. ч. ПДВ 38 204, 92 грн).

Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 було зупинено, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 та від 14.06.2023 відповідно.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку користування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2023 та від 14.06.2023 вбачається, що документи доставлено до ДПС України.

Однак, зі змісту вказаних вище квитанцій вбачається, що їх реєстрація зупинена. Зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 24.03.2023 № 7 та податкової накладної від 22.05.2023 № 14 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складені та подані платником податку, який відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з п. 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Пунктом 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

За умовами п. 25 Порядку № 1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Приписами п. 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).

Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 (в редакції чинній на момент подання податкових накладних) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 наведено рекомендований перелік документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520 (на момент подання накладної на реєстрацію), платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Пунктами 10-11 Порядку (станом на момент подання податкових накладних на реєстрацію), Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складено податкові накладні № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

В подальшому, 18.04.2023 та 14.06.2023 податковим органом реєстрацію податкових накладних № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, а зі змісту квитанцій від 18.04.2023 та від 14.06.2023 вбачається, що відповідачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В той же час, приписами п. 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Обов`язок платника податків щодо подання указаних пояснень відсутній.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, відповідач надавав пояснення та копії документів контролюючому органу, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023. При цьому, квитанції про зупинення реєстрації були відправлені відповідачеві в електронній формі у текстовому форматі в автоматичному режимі, як це вказано в п. 10 Порядку № 1165.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що відповідач оскаржив рішення ДПС про зупинення реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку з метою відновлення реєстрації податкової накладної. В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які відомості щодо оскарження відповідачем в судовому порядку рішень контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що відповідач не здійснив всіх можливих, залежних від нього та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної № 7 від 24.03.2023 на суму податкового зобов`язання 23 386, 40 грн та податкової накладної № 14 від 22.05.2023 на суму податкового зобов`язання 38 204, 92 грн.

Станом на дату розгляду даної справи податкова накладна № 7 від 24.03.2023 та податкова накладна №№ 14 від 22.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані. Протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, суд встановив вище, що вартість поставленого товару згідно видаткової накладної № 75 від 26.05.2023 становить на 97, 88 грн (у т.ч. ПДВ 16,31 грн) більше, ніж здійснена позивачем оплата згідно зазначених вище платіжних інструкцій.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункт 201.1. статті 201 ПК України).

Отже, відповідно до вказаних вище положень Податкового кодексу України, відповідач був зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою зарахування коштів та датою поставки товару за видатковою накладною на суму різниці між сплаченими позивачем коштами та вартістю товару, що становить 97, 88 грн (у т.ч. ПДВ 16,31 грн).

Однак відповідач, всупереч умовам договору та Податковому кодексу України, не зареєстрував податкову накладну на частину поставленого товару, як різницю між загальною сумою накладних по передоплаті і загальною вартістю поставленого товару по видатковій накладній № 75 від 26.05.2023 в сумі 97,88 грн, у т.ч. ПДВ 16,31 грн (533664,30 грн - 533566,42 грн = 97,88 грн). Протилежного матеріали справи не містять.

На підтвердження зупинення реєстрації податкових накладних № 7 від 24.03.2023 та № 14 від 22.05.2023 та відсутність інших зареєстрованих податкових накладних позивачем долучено до матеріалів роздруківку з Електронного кабінету платника з сайту Державної податкової служби України щодо відповідача (код ЄДРПОУ 44153854) за період з 24.03.2023 по 11.05.2023, зі змісту якої вбачається наявність двох складених відповідачем податкових накладних № 7 від 24.03.2023 на суму операції 140 318, 40 грн (сума ПДВ 23 386, 40 грн) та № 14 від 22.05.2023 на суму операції 229 229, 50 грн (сума ПДВ 38 204, 92 грн), реєстрація яких зупинена.

Інших документів, окрім двох вказаних вище податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Електронний кабінет платника ПрАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» за період з 24.03.2023 по 11.05.2026 за пошуковим запитом по коду ТОВ «КАНЕШ ГРУП» (44153854) не містить.

Таким чином, суд встановив, що загальна сума ПДВ, на яку не здійснено реєстрацію податкових накладних, складає 61 607, 63 грн, виходячи із розрахунку: 23386,40 + 38204,92 + 16,31 = 61 607, 63 грн.

При цьому, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом абзаців першого, третього, п`ятого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.

Зважаючи на ту обставину, що процедура реєстрації податкових накладних № 7 від 24.03.2023 на суму податкового зобов`язання 23 386, 40 грн та № 14 від 22.05.2023 на суму податкового зобов`язання 38 204, 92 грн не відбулась та доказів такої реєстрації на момент подачі позову суду не надано, а також з огляду на відсутність реєстрації податкової накладної на частину поставленого товару в сумі 97,88 грн (у т.ч. ПДВ 16,31 грн) як різниця між сумою накладних по передоплаті і загальною вартістю поставленого товару по видатковій накладній, внаслідок цього позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, що є протиправною поведінкою відповідача.

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем обов`язку, передбаченого Податковим кодексом України, в частині реєстрації податкових накладних за результатом здійснених позивачем оплат та поставки товару за видатковою накладною № 75 від 26.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Протилежного матеріали справи не містять.

Суд зазначає про наявність тривалого порушення відповідачем податкового зобов`язання, оскільки починаючи з дати перерахування позивачем грошових коштів за товар та дати підписання між сторонами видаткової накладної № 75 від 26.05.2023 до дати звернення позивачем до суду із даним позовом (15.05.2026) пройшло близько 3 років.

Наведене свідчить про порушення відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за процедурою та в терміни згідно чинного законодавства, передбачених пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 61 607, 63 грн.

При цьому, відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних обставин, що унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань та/або вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів, спрямованих на недопущення порушення таких зобов`язань.

В матеріалах справи відсутні докази спростування наведеного вище. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту складання та реєстрації у встановленому порядку податкових накладних в ЄРПН щодо перерахування позивачем грошових коштів за товар та поставки позивачу товару за видатковою накладною.

Як було зазначено судом вище, відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

З урахуванням того, що відповідачем не виконано зобов`язання в частині складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН за процедурою та в терміни згідно чинного законодавства, позивач не отримав податковий кредит, що завдало останньому збитки в розмірі 61 607, 63 грн, що є сумою ПДВ згідно здійснених відповідачем оплат від 24.03.2023 та від 22.05.2023, а також сумою ПДВ згідно видаткової накладної № 75 від 26.05.2023, що становить різницю між сплаченими позивачем коштами та вартістю товару в розмірі 97, 88 грн (у т.ч. ПДВ 16,31 грн).

Бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені ним реєстрації податкових накладних, призвела до неможливості позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, чим позивачу заподіяно збитків. Розмір збитків підтверджується наявними в матеріалах копіями платіжних інструкцій та видатковою накладною. Тобто, у спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкових накладних у строки, визначені законодавством, результатом протиправної поведінки відповідача є втрата позивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 61 607, 63 грн та втрата права на зменшення зобов`язання з ПДВ на цю ж суму.

При цьому, хоча обов`язок зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 по справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Крім того, Верховий Суд у зазначеній вище постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зазначив, виходячи з того, що відповідач у порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, дійшов висновку про доведеність усіх елементів складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків у вигляді суми ПДВ, на яку позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань не мав змоги отримати податковий кредит, отже зменшити суму зобов`язань із сплати ПДВ.

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, де зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Враховуючи викладене вище, у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача, що полягає у нездійсненні реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач зазнав збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту в розмірі 61 607, 63 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 607, 63 грн збитків є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність усі елементи складу господарського правопорушення, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 61 607, 63 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Суд наголошує на тому, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662, 40 грн судового збору.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЕШ ГРУП» (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, буд. 20, с. Тростинка, Васильківський р-н, Київська обл., 08670; код ЄДРПОУ 44153854) на користь Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР» (місцезнаходження: Дніпровське шосе, буд. 3, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69065; код ЄДРПОУ 00213428) 61 607, 63 грн збитків та 2 662, 40 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.07.2026.

Суддя Л.В. Сокуренко