Рішення № 138535660, 09.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2026Справа № 911/3243/25

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос"доАкціонерного товариства "Гарантований покупець"простягнення 46 476 897,75 грн Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Петрук Б.В. Представники сторін:

від позивача: Дідківський М.М.;

від відповідача: Кулибаба В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 911/3243/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" (далі також - позивач, ТОВ "Нікополь-Еліос") до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі також відповідач, ДП «Гарантований покупець») про стягнення 46 476 897, 75 грн, з яких 37 064 296, 81 грн основного боргу, 2 290 070, 70 грн 3 % річних та 7 122 530, 24 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу електроенергії № 1578/01/20 від 01.07.2020 в частині проведення оплати за продану позивачем за «зеленим» тарифом електричну енергію в період з 2021 по 2025 роки.

28.11.2025 відповідач подав відзив, а 08.12.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Крім того, 11.12.2025 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, а позивач 26.01.2026 надав додаткові пояснення щодо надіслання акту звірки розрахунків.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 05.03.2026.

Зважаючи на першу поважну неявку представника позивача в судове засідання з розгляду справи по суті 05.03.2026, суд керуючись ст.ст. 202, 216 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву до 16.04.2026.

18.03.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 2 039 490, 69 грн.

03.04.2026 відповідач надав докази оплати суми боргу в розмірі 1 017 562, 52 грн та просив закрити провадження в цій частині.

Судові засідання, призначені на 16.04.2026 та на 28.05.2026 не відбулися. Відповідними ухвалами суд повідомив сторін про призначення справи до розгляду на 25.06.2026.

Крім того, 15.05.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну відповідача правонаступником. А 18.06.2026 АТ Гарантований покупець» звернулося до суду із заявою про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення боргу на суму 1 010 832, 07 грн.

Ухвалою від 25.06.2026 суд задовольнив клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про заміну учасника справи правонаступником та замінив первісного відповідача у справі № 911/3243/25 з Державного підприємства «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (код ЄДРПОУ 43068454).

Після вирішення клопотання про заміну правонаступником, у судовому засіданні 25.06.2026 суд заслухав вступне слово, після чого перейшов до стадії дослідження доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.06.2026 наголосив, що у матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія договору № 1578/01/20 від 01.07.2020 за яким заявлено до стягнення заборгованість.

У судовому засіданні 25.06.2026 було оголошено технічну перерву.

Судом було заслухано доводи представника позивача щодо ненадання копії договору разом із позовною заявою.

У судовому засіданні 25.06.2026 оголошено перерву до 09.07.2026 на стадії дослідження доказів.

06.07.2026 від позивача надійшло клопотання про прийняття та дослідження доказу, поданого з пропуском строку з поважних причин. У вказаному клопотання позивач просив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів - договору купівлі-продажу електричної енергії № 1578/01/20 від 01.07.2020, Додаткової угоди № 787/01/21 від 23.02.2021, Додаткової угоди № 2412/07/23 від 14.07.2023.

Відповідач, у свою чергу, 07.-7.2-26 надав письмові пояснення, у яких заперечив проти долучення наданих позивачем доказів.

07 та 08 липня 2026 письмові пояснення стосовно подання доказів та з урахуванням доводів відповідача надав і позивач.

Безпосередньо в судовому засіданні 09.07.2026 представники сторін висловили свою позицію щодо долучення на стадії дослідження доказів копії договору. Представник відповідача проти такого долучення заперечив, а представник позивача, натомість, наполягав на задоволенні його клопотання від 06.07.2026 про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів.

Заслухавши доводи представників сторін, суд наголосив, що хоча копію договору позивач подав після переходу до розгляду справи по суті, матеріали справи до цього моменту вже містили численні докази існування та виконання сторонами договірних відносин, зокрема акти купівлі-продажу електроенергії, акти звірки взаєморозрахунків, а також докази часткової оплати відповідачем заборгованості з посиланням на відповідний договір. Протягом підготовчого провадження відповідач не заперечував факту укладання між сторонами договору. Подана позивачем копія договору та додаткових угод не підтверджує нових обставин, а лише конкретизує вже наявні у справи договірні правовідносини, існування яких підтверджувалося іншими доказами та фактично визнавалося сторонами.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено про поновлення строку для подання доказів вже під час розгляду справи по суті на стадії дослідження доказів, до суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання від 06.07.2026 про визнання поважними причин пропуску строків та долучення доказів до справи.

Суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів дебати.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову, а представник відповідача, натомість, проти позову заперечив у повному обсязі.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із доводів позивача, викладених у позовній заяві, в 2020 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬ-ЕЛІОС» та Державним підприємством «Гарантований Покупець» було укладено Договір купівлі-продажу електроенергії № 1578/01/20 від 01.07.2020, відповідно до умов якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу електричну енергію, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії та актом звірки розрахунків підписаними представниками сторін без зауважень за спірний період - жовтень 2021, лютий-грудень 2022, лютий-вересень 2023, січень-грудень 2024, січень-липень 2025. Загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає: 37 064 296,81 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 290 070, 70 грн 3 % річних та 7 122 530, 24 грн інфляційних втрат за загальний період нарахування з 16.09.2022 по 20.10.2025.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, зокрема, на наступні обставини:

- під час дії воєнного стану строки розрахунків встановлені постановою НКРЕКП, а розмір розрахунків встановлено наказами Міненерго. При цьому, у вказаних наказах зазначено, що Гарантований покупець здійснює діяльність із дотриманням вимог Порядку № 641;

- джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць, такий механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641;

- загальна заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за надану у розрахунковому періоді послугу становить 16,303 млрд. грн (https://www.gpee.com.ua/news_item/1525), а наявність такої заборгованості виключає виникнення зобов`язання гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцями за «зеленим» тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця в частині, пропорційній до розміру заборгованості НЕК «Укренерго» перед гарантованим покупцем за послугу в такому місяці;

- матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт наявності заборгованості гарантованого покупця перед позивачем як і договірних відносин вцілому;

- позивачем неправильно визначено розмір основної заборгованості, з урахуванням загальної вартості відпущеної електричної енергії за період жовтень 2021, лютий-грудень 2022, лютий-вересень 2023, січень-грудень 2024, січень-липень 2025 - 225 122 370, 92 грн, то розмір неоплаченої електричної енергії становить 37 064 296, 78 грн, а не 37 064 296, 81 грн, як вказує позивач;

- позивач має заборгованість перед Гарантованим покупцем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця від 25.01.2024 № 519/07/24, на розмір якої зменшуються спірні зобов`язання Гарантованого покупця;

- гарантований покупець не порушив умов договору, оскільки здійснив розрахунки з позивачем належним чином, з врахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії;

- оскільки за висновками ОП КГС ВС у справі № 910/4439/23 до часу втрати чинності наказу Міненерго № 206, а саме до 01.05.2024, законодавством України були встановлені обмеження щодо розміру коштів, що підлягали сплаті виробникам ВДЕ, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично неправильним, адже позивач невірно вказав дату початку розрахунку за липень 2022 та серпень 2022;

- слід врахувати настання для гарантованого покупця непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних нарахувань у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, регулюються нормами Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідними підзаконними нормативними актами.

Так, згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.

Відповідно до частини другої статті 65 цього Закону, гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Пунктом 10.1 Порядку № 641 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцю із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

24.01.2024 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №178 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» було затверджено нову редакцію Порядку № 641.

Пунктом 11.4. вказаної постанови змінено порядок остаточного розрахунку з продавцями за «зеленим» тарифом, а саме: «Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію».

Вказані зміни набули чинності 26.01.2024.

Отже, з 26 січня 2024 року збільшився строк остаточного розрахунку за придбану електричну енергію з трьох до п`яти днів.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи:

- перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця,

- другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця,

- третій (остаточний) - трьох робочих днів (в період до 25.01.2024) або п`яти робочих днів (в період з 26.01.2024) з дати оприлюднення рішення Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги.

Наявними у справі доказами підтверджується, що позивач та відповідач підписали такі акти купівлі-продажу:

2021 рік:

- від 31.10.2021 року за жовтень 2021 року на суму 6 331 358,94 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 223 651,48 грн.

2022 рік:

- від 28.02.2022 р. за лютий 2022 року на суму 2 767 871,33 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 432 571,27 грн.;

- від 31.03.2022 р. за березень 2022 року на суму 2 630 851,63грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 2 185 765,34 грн.;

- від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 4 043 665,57 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 2 047 489,31 грн.;

- від 31.05.2022 р. за травень 2022 року на суму 4 765 721,42 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 3 942 029,96 грн.;

- від 30.06.2022 р. за червень 2022 року на суму 4 957 441,45 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 3 712 984,94 грн.;

- від 31.07.2022 р. за липень 2022 року на суму 7 508 662,07 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 5 166 580,11 грн.;

- від 31.08.2022 р. за серпень 2022 року на суму 6 964 912,23 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 3 722 920,30 грн.;

- від 30.09.2022 р. за вересень 2022 року на суму 5 981 806,55 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 1 935 078,35 грн.;

- від 31.10.2022 р. за жовтень 2022 року на суму 4 968 981,34 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 919 936,16 грн.;

- від 30.11.2022 р. за листопад 2022 року на суму 2 334 520,57 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 165 226,10 грн.;

- від 31.12.2022 р. за грудень 2022 року на суму 1 554 976,85 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 198 776,99 грн.

2023 рік:

- від 28.02.2023 р. за лютий 2023 року на суму 4 357 758,10 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 181 927,28 грн.;

- від 31.03.2023 р. за березень 2023 року на суму 3 336 716,03 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 86 861,67 грн.;

- від 30.04.2023 р. за квітень 2023 року на суму 4 057 171,86 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 178 231,51 грн.;

- від 31.05.2023 р. за травень 2023 року на суму 9 484 280,59 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 298 386,29 грн.;

- від 30.06.2023 р. за червень 2023 року на суму 10 335 010,92 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 54 863,02 грн.;

- від 31.07.2023 р. за липень 2023 року на суму 10 926 380,88 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 65 281,33 грн.;

- від 30.09.2023 р. за вересень 2023 року на суму 10 280 633,04 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 326 552,83 грн.

2024 рік:

- від 25.01.2024 року та від 31.01.2024 року за січень 2024 року на суму 2 664 662,94 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 136 135,29 грн.;

- від 29.02.2024 р. за лютий 2024 року на суму 4 483 949,26 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 221 272,27 грн.;

- від 31.03.2024 р. за березень 2024 року на суму 6 830 187,98 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 128 298,58 грн.;

- від 30.04.2024 р. за квітень 2024 року на суму 8 579 799,06 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 123 304,06 грн.;

- від 31.05.2024 р. за травень 2024 року на суму 11 898 423,88 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 4 641 969,32 грн.;

- від 30.06.2024 р. за червень 2024 року на суму 11 523 372,62 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 3 643 002,01 грн.;

- від 31.07.2024 р. за липень 2024 року на суму 12 182 146,54 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 497 922,34 грн.;

- від 31.08.2024 р. за серпень 2024 року на суму 11 256 490,43 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 121 644,47 грн.;

- від 30.09.2024 р. за вересень 2024 року на суму 3 369 269,45 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 42 641,25 грн.;

- від 31.10.2024 р. за жовтень 2024 року на суму 2 499 749,56 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 61 104,75 грн.;

- від 30.11.2024 р. за листопад 2024 року на суму 2 510 565,71 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 178 726,18 грн.;

- від 31.12.2024 р. за грудень 2024 року на суму 1 316 791,78 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 65 022,27 грн.

2025 рік:

- від 31.01.2025 р. за січень 2025 року на суму 1 969 537,93 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 121 457,70 грн.;

- від 28.02.2025 р. за лютий 2025 року на суму 4 610 411,48 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 176 258,19 грн.;

- від 31.03.2025 р. за березень 2025 року на суму 3 859 908,37 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 90 381,54 грн.;

- від 30.04.2025 р. за квітень 2025 року на суму 5 368 352,46 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 248 674,22 грн.;

- від 31.05.2025 р. за травень 2025 року на суму 6 510 533,38 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 169 627,67 грн.;

- від 30.06.2025 р. за червень 2025 року на суму 6 467 591,78 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 477 802,93 грн.;

- від 31.07.2025 р. за липень 2025 року на суму 9 502 387,70 грн., з якої залишок несплаченого боргу складає 73 937,50 грн.

Загальна заборгованість складає: 37 064 296,78 грн.

Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"):

- до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку №641),

- до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку №641),

- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).

Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" впродовж 2022-2023 років, зокрема:

Постановою від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 12.09.2022).

Постановою від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 21.09.2022).

Постановою від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 15.03.2023).

Постановою від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 16.05.2024).

Постановою від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.05.2024).

Постановою від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні вересні 2023 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 01.05.2024).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.04.2024 №529 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні 2024 року, у травні та червні 2024 року та лютому 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.04.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 №2146 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у лютому та березні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 20.12.2024).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 11 лютого 2025 р. № 193 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні та серпні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 13.02.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21 січня 2025 р. № 76 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 23.01.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 р. № 2418 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 30.12.2024).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.02.2025 р. № 247 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні та листопаді 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 19.02.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.02.2025 р. № 285 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2024 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 26.02.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 11.03.2025 р. № 378 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 12.03.2025);

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.04.2025 р. № 529 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні 2024 року, у травні та червні 2024 року та лютому 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.04.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.05.2025 р. № 753 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 21.05.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.06.2025 р. № 916 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 19.06.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.07.2025 р. № 1074 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 16.07.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 12.08.2025 р. № 1238 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 13.08.2025).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 02.09.2025 р. № 1398 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2025 року (Постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 03.09.2025).

Отже, оскільки відповідно до пункту 10.4 Порядку № 641 остаточний розрахунок за придбану електричну енергію має бути здійснений відповідачем протягом трьох/п`яти робочих днів з дати оприлюднення вищевказаних постанов, то строк оплати за поставлену електричну енергію настав.

Під час розгляду справ відповідач неодноразово наголошував, що позивач не довів факту продажу електроенергії та факту наявності правовідносин за договором між сторонами, адже матеріали справи не містять копії договору № 1578/01/20 від 01.07.2020, а долучені до позову акти купівлі-продажу не підписані сторонами.

У той же час, як було встановлено судом, наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу. Більше того, сторони неодноразово підписували Акти звірки взаємних розрахунків за договором та із зазначенням сум, які вказані в актах купівлі-продажу за спірний період.

Крім того, після відкриття провадження у справі відповідач частково здійснював оплати суми заборгованості, при цьому, посилаючись у платіжних інструкціях на договір № 1578/01/20 та вказуючи період, за який, нібито, акти не були підписані.

Як зауважив позивач, обмін первинними документами між сторонами договору - актами купівлі-продажу електричної енергії - здійснювався не виключно шляхом паперового документообігу, а в електронній формі через офіційний веб-сайт відповідача, у особистому кабінеті учасника ринку електричної енергії, адміністратором та розпорядником якого є сам відповідач.

Сам факт наявності актів купівлі-продажу електричної енергії за спірний період відповідачем під час розгляду справи не оспорювався. Факт продажу електричної енергії позивачем відповідачу також підтверджується актом звірки розрахунків підписаними зі сторони відповідача без жодних зауважень чи застережень щодо повноти, достовірності або належного оформлення первинних документів, на підставі яких він був складений.

Таким чином, станом на день розгляду справи строк оплати за отриманий відповідачем товар (електроенергію) є таким, що настав. Факт отримання підтверджується наявними у справі доказами, зокрема копіями актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період, Актом звірки розрахунків.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вирогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 № 910/8861/20.

Наявними у справі доказами, а саме актами купівлі-продажу, Актом звірки розрахунків, частковими оплатами заборгованості за спірний період - підтверджується прийняття відповідачем товару за договором № 1578/01/20 від 01.07.2020 за період жовтень 2021, лютий-грудень 2022, лютий-вересень 2023, січень-грудень 2024, січень-липень 2025.

Отже, відповідач не в повному обсязі виконав свої грошові зобов`язання за договором та порушив строки оплати електричної енергії за «зеленим тарифом». Розмір заборгованості відповідача за отриману ним електричну енергію за «зеленим тарифом» за договором за вказаний період становить 37 064 296,78 грн.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, зміст абзацу 2 п. 11.4 Порядку № 641, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за періоди, в тому числі, за спірний період жовтень 2021, лютий-грудень 2022, лютий-вересень 2023, січень-грудень 2024, січень-липень 2025 є таким, що настав.

Таким чином, у відповідача наявні всі передбачені законом підстави для сплати за поставлену електричну енергію за вказаний період, а строк виконання зобов`язань настав, як на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України так і відповідно до п.п. 10.4., 11.4 Порядку.

Стосовно доводів відповідача про право зменшити рівень розрахунків та наявність заборгованості позивача з врегулювання небалансів, то суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Зважаючи на предмет спору в даній справі, необхідно надати оцінку можливості/неможливості у спірних правовідносинах реалізації відповідного права відповідача як гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків із позивачем як продавцем за зеленим тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення з огляду на доводи ДП Гарантований покупець щодо наявності у позивача значної заборгованості перед відповідачем з відшкодування вартості небалансу електричної енергії (борг на суму 13 895 605,59 грн).

Необхідно також перевірити, чи звертався відповідач до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди, чи наявні підстави для зменшення розміру боргу у цій справі на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, а також якими доказами такі обставини підтверджуються (відображення відповідного зменшення в обліку та актах звірки; які саме суми, за які періоди та згідно з якими актами відповідачем реалізовано право на зменшення рівня розрахунків).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі № 910/11212/24 від 13.08.2025.

Так, постановою НКРЕКП від 03.04.2024 № 652, абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викладено у такій редакції: «Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення».

Водночас, дані положення не звільняють відповідача від обов`язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до спірного Договору в частині встановлення порядку проведення відповідних розрахунків за спірний період, тоді як саме вищевказаним Договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників.

В матеріалах справи також відсутні докази звернення відповідача до позивача з вимогами погасити заборгованість за актами приймання-передачі послуги з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи.

Норма абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 Постанови № 332, якою відповідачу надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, може бути застосована у позапроцесуальному порядку, зокрема, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог й у позивача відпали б підстави позову у відповідній частині.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», гарантований покупець та виробник за "зеленим" тарифом при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право проводити зарахування зустрічних однорідних вимог між собою за взаємною згодою сторін, у тому числі мають право здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за відпущену електричну енергію за "зеленим" тарифом та заборгованості виробників за "зеленим" тарифом з оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача із заявою про припинення зобов`язання з оплати богу за спірний період матеріали справи не містять. Немає підтверджень й здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за взаємними заборгованостями.

Так само, у разі наявності у позивача заборгованості перед відповідачем, останнього не було позбавлено права й можливості заявити відповідні вимоги в межах цієї справи шляхом пред`явлення зустрічного позову. Однак, таким процесуальним правом відповідач не скористався.

А тому відсутні підстави для зменшення або зміни розміру заявлених у цій справі позовних вимог у частині спірної суми основного боргу.

У той же час суд відхиляє посилання відповідача на накази Міністерства енергетики України № 140 та № 206 як на підставу для звільнення від розрахунків, якими встановлено розмір розрахунків за поставлену електроенергію, з наступних підстав.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, надаючи правову оцінку змісту вказаних Наказів дійшов до висновку, що:

- накази № 140 і № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно із положенням Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

У вказаній вище постанові об`єднана палата зазначила, що висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів № 140 та № 206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів № 140 та № 206.

Підсумовуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 37 064 296,78 грн суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню на вказану суму.

Втім, після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача 4 067 885, 28 грн суми основного боргу, а докази оплати наявні у матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Однак, слід зауважити, що закриття провадження у справі на підставі Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина може зумовлювати відмову в позові, а не закриття провадження у справі (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 13/51-04).

Отже, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 067 885, 28 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

Решта позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 32 996 411, 50 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 290 070, 70 грн 3 % річних та 7 122 530, 24 грн інфляційних втрат за загальний період нарахування з з 16.09.2022 по 20.10.2025.

Так, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що останній виконано не вірно, адже враховуючи дату оприлюднення постанов НКРЕКП № 1190 та № 473 на офіційному сайті Регулятора, спірні зобов`язання гарантованого покупця мали бути виконані у термін не пізніше 26.09.2022 - щодо липня 2022 та 20.03.2023 - щодо серпня 2022.

За перерахунком суду обґрунтованою сумою 3% річних за спірний період є 2 289 716, 49 грн, а позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

Стосовно заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат та здійсненого позивачем розрахунку, то суд вважає за необхідне наголосити на такому.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2020 у справі № 905/21/19 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), аналізуючи, зокрема, приписи частини другої статті 625 ЦК України, статей 1, 2, 3 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", пунктів 1, 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 суд касаційної інстанції вказав про те, що при розрахунку інфляційних втрат, у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми вже згаданих Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення і Методики розрахунку базового індексу споживчих цін.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також виснувала, що:

"Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається "послідовність, утворена за певною закономірністю".

У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке касаційний суд вважає за доцільне роз`яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.) до уваги береться сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу, "і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:

"Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ",

де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, і від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Суд зазначає, що такий спосіб розрахунку інфляції за статтею 625 ЦК України з точки зору математичного підходу не є єдиним, але вбачається найбільш простим для застосування юристами.

Отже, при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від суми основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці)".

Одночасно існує судова практика, яка вважає "усталеною практикою Верховного Суду" здійснення обчислення інфляційних втрат на підставі інструмента "Калькулятора" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон", який не здійснює округлень сукупного індексу інфляції, а касаційний цивільний суд самостійно рахує у формулі сукупний індекс із 15 знаками після коми.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що сума інфляційних втрат за спірний період нарахування підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем вимог на суму 7 122 530, 24 грн.

З приводу посилань відповідача на форс-мажорні обставини, внаслідок яких сталося прострочення виконання зобов`язання, як на підставу звільнення від відповідальності, то суд їх також не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Разом з тим відповідач не надав суду передбачених законом доказів настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікату, виданого відповідною торговельною палатою або іншим компетентним органом стосовно причин невиконання гарантованим покупцем Договору.

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною та є підставою для звільнення його від відповідальності за договором купівлі-продажу електричної енергії, суд до уваги не приймає, адже зі змісту вказаного листа вбачається, що він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин (введення військового стану в Україні). Також вказаний лист був виданий ТПП без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між настанням вказаних обставин та неможливістю виконання відповідачем конкретного зобов`язання (оплати поставленої електроенергії в строк). При цьому, зі свого боку, відповідач не надав будь-яких інших доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання ним зобов`язань за вказаним договором.

Отже сама наявність вказаного листа ТПП не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо оплати поставленої електроенергії, а тому суд такі доводи відхиляє.

Підсумовуючи наведене вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" підлягає частковому задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, з огляду на часткове задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Крім того, зважаючи на закриття провадження в справі в частині, суд вважає за необхідне вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору у відповідній частині.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 231, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" суми основного боргу в розмірі 4 067 885,28 грн.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" (49044, м. Дніпро, вул. Південна, 4/6, оф. 301; код ЄДРПОУ 42028348) основний борг в розмірі 32 996 411,50 грн, 3% річних в розмірі 2 289 716,49 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 122 530,24 грн та судовий збір в розмірі 508 899,00 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нікополь-Еліос" (49044, м. Дніпро, вул. Південна, 4/6, оф. 301; код ЄДРПОУ 42028348) з Державного бюджету України 48 819,52 грн судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко