Ухвала суду № 138535087, 22.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1618/26

№ 1-кс/183/1093/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Самар

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 липня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про витребування документа,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого, у якій просить скасувати постанову слідчого Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 18 липня 2026 року про відмову в задоволенні його клопотання, поданого відповідно до статті 220 КПК України та зобов`язати слідчого повторно розглянути вказане клопотання від 16 липня 2026 року.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вислухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження від 20 лютого 2026 року №12026042350000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

16 липня 2026 року ОСОБА_3 було подано клопотання в порядку статті 220 КПК України про про витребування та огляд електронного документа, отримання його метаданих та долучення до матеріалів кримінального провадження.

Постановою слідчого Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 18 липня 2026 року відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання.

В оскаржуваній постанові слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування під час додаткового допиту свідка ОСОБА_5 , вказала, що висновок за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб не складається в електронному вигляді, а складається виключно на паперовому бланку додатку 2 до порядку, затвердженого постановою КМУ № 1040. Заповнення бланку додатку 2 до порядку, затвердженого постановою КМУ № 1040, фактично здійснювала вона, після чого документ був підписаний усіма членами робочої групи. Документ за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_3 було остаточно заповнено у приміщенні УСЗН після виїзду 17.10.2025 року(під час заповнення були присутні члени робочої групи та заявник присутнім не був). Він не створювався в електронному форматі, оскільки відповідно до постанови КМУ № 1040 застосовується виключно паперовий бланк додаток 2 до порядку, тобто форма бланку береться безпосередньо з додатку 2 до порядку, затвердженого постановою КМУ № 1040 та використовується цей бланк після відтворення у друкованому вигляді за допомогою комп`ютера та принтер.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий вказав, що у зв`язку з тим, що зазначений документ - Висновок про результати комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи - відноситься до додатку 2 до Порядку, тобто оформлюється на відповідному бланку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1040, та враховуючи, що фактично заповнення здійснюється у паперовому вигляді, у ході досудового розслідування відсутня необхідність у проведенні дій, зазначених у прохальній частині клопотання ОСОБА_3 .

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Вимоги до змісту постанови визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя, проаналізувавши оскаржувану постанову, вважає, що оскаржуване рішення слідчого відповідає вимогам, встановленим ст. 110 КПК України, в мотивувальній частині наведено мотиви його прийняття з обґрунтуванням, зміст прийнятого процесуального рішення за результатами розгляду клопотання. Слідчим дотримано строк розгляду клопотання, визначений ст. 220 КПК України.

Отже, враховуючи. що оскаржувана постанова слідчого відповідає вимогам, визначеним ст. 110 КПК України, достатньо обґрунтована і мотивована, тому підстави для її скасування слідчий суддя не вбачає.

За сталою практикою Верховного Суду, яка спрямована на дотримання принципу змагальності та розподілу функцій, закріпленим у ч. 3 ст. 22 КПК України, слідчий суддя не підміняє собою сторону обвинувачення або захисту, і не визначає, яке рішення має бути прийняте він лише оцінює його законність у межах заявленої скарги, на що неодноразово наголошено Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21 зазначено, що слідчий суддя не має права зобов`язувати слідчого (прокурора) приймати конкретне процесуальне рішення. Аналогічна позиція викладена у рішенні ККС ВС від 05.05.2023 у справі № 188/1146/22.

Отже, зобов`язання слідчого провести конкретні слідчі дії перебуває поза межами компетенції слідчого судді, який не може переймати на себе функції слідства, оскільки вказане питання відноситься до компетенції слідчого, який в силу ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності. При розгляді скарги на постанову слідчого, винесену під час досудового розслідування, слідчий суддя уповноважений розглядати питання лише щодо обґрунтованості даної постанови.

Згідно із ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий належним чином розглянув клопотання заявника, надав вичерпну та вмотивовану відповідь щодо неможливості та недоцільності витребування документа, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та повністю відповідає вимогам статей 110, 220 КПК України.

Тож, оскільки слідчим суддею не установлено протиправності постанови слідчого та її необґрунтованості, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18 липня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про витребування документа.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 27 липня 2026 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1