Ухвала суду № 138534357, 23.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

23.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4841/22 (904/874/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул.Богдана Хмельницького, буд.43, ідентифікаційний номер юридичної особи 34863309)

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/4841/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

Секретар судового засідання Піхтін Д.С.

Представники:

від позивача - Микитюк А.І., свідоцтво №1335 від 19.07.2013;

від відповідача - Постольник О.С., посв. адв. №2277 від 04.10.2019;

від третьої особи - Стельмах Ю.М., свідоцтво серія ЧК №000905 від 18.04.2018.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду дніпропетровської області перебуває справа №904/4841/22(904/874/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вул.Богдана Хмельницького, буд.43, ідентифікаційний номер юридичної особи 34863309) про стягнення заборгованості, розгляд якої здійснюється в межа справи №904/4841/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" (52313, Дніпропетровська область, Криничанський район, село Українка, вулиця Шевченка, будинок 66, ідентифікаційний номер юридичної особи 30791393) про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкладено судове засідання на 23.07.2026.

20.07.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких відповідач просить суд поновити строк на подання до суду письмових доказів виконання грошових зобов`язань перед позивачем у сумі 250 000,00 грн., прийняти пояснення та приєднати до матеріалів справи №904/4841/22(904/874/26) докази повернення коштів відповідачем грошових коштів позивачу у розмірі 250 000,00 грн. у період з 18.11.2021 по 23.11.2021, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів №№1044 -1048.

22.07.2026 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 року №904/4841/22(904/2023/25), рішення Господарського суду Дніпропетровської області 16.02.2026 року №904/4841/22(904/2124/25), та порівняльної таблиці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд зазначає наступне.

За змістом клопотання відповідача від 20.07.2026, ОСОБА_1 зазначає, що він деякий час діяв за дорученням в інтересах ТОВ «Українка», однак на час надання відзиву не міг пригадати обсяги виконаних доручень та їх зміст, оскільки минув значний проміжок часу, документи які опосередковували таке співробітництво зберігалися за іншою адресою, що ускладнювало з`ясування обставин, які входять до предмету доказування. На даний час відповідач вказує, що ним віднайдено необхідні документи щодо подій кінця 2020 року та він може надати відповідні пояснення стосовно суті спірних правовідносин. Так, ОСОБА_1 визнає та підтверджує, що ним було отримано кошти у сумі 250 000, 00 грн. на придбання товарів за дорученням, однак таке доручення не вдалося виконати, тому ці кошти було повернуто в касу підприємства, зокрема: 18.11.2021 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1044 у сумі 50 000,00 грн., 19.11.2021 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1045 у сумі 50 000,00 грн.; 22.11.2021 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1046 у сумі 50 000,00 грн., 23.11.2021 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1047 у сумі 50 000,00 грн., 24.11.2021 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №1048 у сумі 50 000,00 грн. Разом з тим, відповідач вказує, що ціна заявленого позову складає 251 256,30 грн., при цьому, як вбачається з виписки з банківського рахунку відповідача, позивачем здійснено 10 переказів по 25 000,00 грн., за кожен з яких, банком була стягнута комісія у сумі 125,63 грн. за кожний платіж. Тобто, загальна сума банківської комісії у розмірі 1 256,30 грн. включена до ціни позову безпідставно, проте такі кошти відповідачем не отримувалися, решта 250 000,00 грн. були повернуті готівковими коштами у касу підприємства. За викладених обставин, відповідач стверджує про відсутність підстав для повернення цих коштів у судовому порядку та задоволення позову. Враховуючи викладене, відповідач просить суд поновити строк на подання до суду письмових доказів виконання грошових зобов`язань перед позивачем у сумі 250 000,00 грн., прийняти пояснення та приєднати до матеріалів справи №904/4841/22(904/874/26) докази повернення коштів відповідачем грошових коштів позивачу у розмірі 250 000,00 грн. у період з 18.11.2021 по 23.11.2021, а саме квитанцій до прибуткових касових ордерів №№1044 -1048 та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом положень ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1-4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до частини 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною 5 ст. 116 ГПК України перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

Відповідно до частини 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 09.03.2026 господарський суд зобов`язав відповідача надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду).

У заяві про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 18.05.2026 відповідач зазначив, що з інформації, розміщеної на сайті Судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень, представником ОСОБА_1 виявлено, що розгляд справи №904/4841/22(904/874/26) призначено на 19.05.2026.

Таким чином, строк для надання відповідачем відзиву на позов, в розумінні положень ст. 116 ГПК України, починається з 19.05.2026, та, відповідно, закінчується, 02.06.2026.

27.05.2026 до господарського суду надійшов відзив ОСОБА_1 від 26.05.2026, за змістом якого відповідачем не долучено докази, про необхідність долучення яких, відповідач зазначає у клопотанні від 20.07.2026, про підстави неможливості надання вказаних доказів у строки, визначені ст. 80 ГПК України, відповідачем у відзиві також не зазначено.

Враховуючи викладене, відповідачем не дотримано вимоги ст. 80 ГПК України, а за змістом наданого позивачем клопотання про поновлення строку на подання доказів, відповідачем не наведено обставин, за результатом дослідження яких господарський суд може дійти висновку про поважність причин пропуску відповідачем строку на подання доказів по справі, а відтак у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання до суду письмових доказів відмовляється судом, а заява ОСОБА_1 про долучення доказів підлягає залишенню без розгляду.

Щодо клопотання позивача від 22.07.2026 про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, господарський суд зазначає наступне.

За змістом клопотання від 22.07.2026 позивач вказує, що після подання відповідачем квитанцій до прибуткових касових ордерів та порівняння їх порядкових номерів з уже раніше виданими касовими ордерами, позивачем було встановлено, що зазначені відповідачем порядкові номери не могли мати таку нумерацію та не могли видаватись в той період, який зазначає відповідач, що підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2026 року №904/4841/22(904/2023/25) та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 16.02.2026 року №904/4841/22(904/2124/25), а детальна аргументація вищевказаного зазначена в таблиці. Разом з тим, позивач вказує, що вищевказані судові рішення не могли бути подані разом із позовною заявою, оскільки їх подання зумовлено поданням відповідачем квитанцій до ПКО з відповідною нумерацією. Крім того, позивач вказує, що до даних правовідносин суд має бути застосовано принцип заборони суперечливої поведінки, оскільки відповідач у відзиві на позов заперечував факт отримання грошових кошів і лише після того як суд витребував від банку беззаперечні докази перерахування коштів, відповідач згадав про квитанції до прибуткових касових ордерів та повернення ним коштів в касу позивача. Позивач вважає, що вказана поведінка відповідача є суперечливою, тому суд має застосувати принцип «естопель»: заблокувати право відповідача змінювати свою позицію, якщо це завдає шкоди чи порушує розумні очікування іншої сторони (Позивача) та усунути правову невизначеність: покласти в основу рішення об`єктивну послідовну поведінку особи, відкинувши нові, зручні для відповідача, але суперечливі твердження. Крім того, позивач вказує, що у справі №904/865/26 та у справі №904/782/26 відповідачами було визнано факт невнесення ними коштів в касу боржника та укладено мирові угоди на умовах 50% оплати боргу, що не заважає і відповідачу у даній справі укласти мирову угоду. Таким чином, позивач вважає, що більш ймовірним є те, що відповідач також не вносив в касу позивача грошових коштів.

Господарський суд зазначає, що вимоги позивача про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи зумовлено зверненням відповідача до суду з клопотанням від 20.07.2026 про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання до суду письмових доказів, а заява ОСОБА_1 про долучення доказів залишена без розгляду, відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" від 22.07.2026 про поновлення строку на подання до суду письмових доказів та долучення доказів до матеріалів справи, тому відповідне клопотання позивача не підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст. 80, 118, 119, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2026 про поновлення строку на подання до суду письмових доказів. Заяву ОСОБА_1 про долучення доказів залишити без розгляду.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" від 22.07.2026 про поновлення строку на подання до суду письмових доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили 23.07.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 28.07.2026.

Суддя А.В. Суховаров