Ухвала суду № 138534186, 23.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

23.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1811/26

за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, 50000, м.Кривий Ріг, вул.Свято-Миколаївська, буд.27, код ЄДРПОУ 0290993827 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, 50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", 65080, м.Одеса, вул.Варненська, буд.4-Б, код ЄДРПОУ 25417282

про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.03.2024 № 2024110 та стягнення орендної плати

Суддя Перова О.В.

Секретар судового засідання Манастирний В.О.

Представники сторін:

від Прокуратури: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача: Стрєльніков Євгеній Анатолійович, адвокат

ВСТАНОВИВ:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", в якій просить суд:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.03.2024 №2024110, укладений між Криворізькою міською радою (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" (65080, м.Одеса, вул.Варненська, буд.4-Б, код ЄДРПОУ 25417282) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:171:0004, площею 0,2038 га, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Збагачувальна, 1а;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" (65080, м.Одеса, вул.Варненська, буд.4-Б, код ЄДРПОУ 25417282) на користь Криворізької міської ради (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388) недоплачену (недоотриману) суму орендної плати у розмірі 490 823,68 грн (чотириста дев`яносто тисяч вісімсот двадцять три гривні 68 копійок) за договором №2024110 від 05.03.2024 оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови з кадастровим номером 1211000000:05:171:0004, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, 1а відповідно до належної ставки орендної плати у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки за період з 08.03.2024 по 31.12.2025 включно;

- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8 552,28 грн та заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 справу № 904/1811/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Разом з позовною заявою керівником Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" відчужувати нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, а саме: будівля операторської "А", загальною площею 71,7 кв.м., площею забудови 99,8 кв.м., навіс "Б", площею забудови 142,7 кв.м., замощення І та ІІ, приймальний колодязь ІІІ, ємності паливно-мастильних матеріалів IV, цінове табло V, паливно-розливна колонка VI, газозаправочна станція VII, огорожа №1, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Збагачувальна, буд.1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90848512110.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі № 904/1811/26 заяву про забезпечення позову керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області задоволено у повному обсязі. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" (Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ", 65080, м.Одеса, вул.Варненська, буд.4-Б, код ЄДРПОУ 25417282) відчужувати нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, а саме: будівля операторської "А", загальною площею 71,7 кв.м., площею забудови 99,8 кв.м., навіс "Б", площею забудови 142,7 кв.м., замощення І та ІІ, приймальний колодязь ІІІ, ємності паливно-мастильних матеріалів IV, цінове табло V, паливно-розливна колонка VI, газозаправочна станція VII, огорожа №1, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Збагачувальна, буд.1а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 90848512110.

21.04.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд вирішити питання про залишення позову без руху з наданням прокурору строку для обґрунтування звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, відмовити у задоволенні позовних вимог, а також клопотання про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, у зв`язку із необхідністю проведення судової експертизи у даній справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі № 904/1811/26 задоволено, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 у справі №904/1811/26 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2026 у справі № 904/1811/26 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі та призначити справу до розгляду у підготовче засідання на 27.05.2026 о 10 год 15 хв.

12.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення щодо призначення судової експертизи.

22.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява, в якій просить поновити прокуратурі строк для надання відповіді на відзив та відмовити в призначенні судової експертизи.

У підготовче засідання з`явився прокурор та представник відповідача. Позивач у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час підготовчого засідання був належним чином повідомлений.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив про намір подати до суду заперечення на відповідь на відзив у встановлений судом строк.

У підготовчому засіданні відмовлено у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" про проведення судової експертизи, що занесено до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні суд постановив відкласти підготовче засідання на 24.06.2026 о 12 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.

28.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли пояснення у справі.

28.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

24.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні у кримінальній справі.

У підготовче засідання з`явився прокурор. Позивач та відповідач у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час підготовчого засідання були належним чином повідомлені, позивач причини неявки суду не повідомив, відповідач причини неявки суду повідомив.

У підготовчому засіданні суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 08.07.2026 о 15 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.

07.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

08.07.2026 у підготовче засідання прокурор та позивач не з`явилися, представник відповідача з`явився, однак судове засідання не відбулося, оскільки у місті Дніпрі та Дніпропетровській області було оголошено повітряну тривогу. Жодних клопотань стосовно відкладення підготовчого засідання, або розгляду справи без участі від Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (її представника) та позивача до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило.

Разом з цим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 суд призначив нову дату підготовчого засідання на 23.07.2026 о 15 год 30 хв, про що було повідомлено керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, Криворізьку міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" шляхом надсилання ухвали суду до електронних кабінетів учасників справи.

У підготовче засідання з`явився представник відповідача. Прокурор та позивач у підготовче засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час підготовчого засідання були належним чином повідомлені, про що свідчать довідки про доставку електронного листа Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026, причини неявки суду не повідомили.

З огляду на неявку у підготовче засідання Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області та позивача, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом з`ясовано, що Криворізька південна окружна прокуратура Дніпропетровської області та Криворізька міська рада мають зареєстровані електронні кабінети. Згідно довідок Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа від 09.07.2026 "Ухвала, що НЕ оскаржується" від 08.07.26 по справі № 904/1811/26 (суддя Перова Олена Володимирівна) було надіслано одержувачу Криворізька південна окружна прокуратура Дніпропетровської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.07.26 20:32", а Криворізькій міській раді - 09.07.2026 - 20:34.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, з урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України 10.07.2026 Криворізька південна окружна прокуратура Дніпропетровської області, а також Криворізька міська рада отримали ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026.

Водночас суд звертає увагу на те, що копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2026 була також надіслана до електронного кабінету Дніпропетровської обласної прокуратури, яка була отримана 10.07.2026.

У підготовче засідання 23.07.2026 Криворізька південна окружна прокуратура Дніпропетровської області та позивач не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Суд зазначає, що клопотань стосовно відкладення підготовчого засідання, або розгляду справи без участі від Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області (її представника) до Господарського суду Дніпропетровської області, станом на 23.07.2026, не надходило.

Суд зауважує, що Криворізькою південною окружною прокуратурою Дніпропетровської області (її представником) не забезпечено явку у підготовче засідання 23.07.2026, а також не повідомлено причини такої неявки.

При цьому господарський суд враховує відсутність повітряної тривоги у місті Дніпрі та Дніпропетровській області 23.07.2026 на час призначення справи до розгляду - о 15:30, про що свідчить інформація з карти повітряної тривоги України, яка була з 10:55 до 12:27 та з 16:33 до 17:14.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

З огляду на встановлені судом обставини у даній справі, суд доходить висновку, що процесуальна поведінка прокурора та позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини четвертої статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі № 910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі № 915/617/20).

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (пункти 8.2- 8.7).

Також Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 навів наступний аналіз наслідків неявки позивача у судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Також суд звертає про явку представника відповідача у підготовчі засідання як 08.07.2026, так і 23.07.2026.

За таких обставин, ураховуючи неявку Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради, повідомлених про час та місце слухання справи належним чином і ненадходження від них будь-яких заяв про розгляд справи за їх відсутності та неповідомлення причин такої неявки, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (частина друга статті 226 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховуються положення статті 7 Закону України "Про судовий збір", якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки судом позовна заява залишається без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності.

У той же час за змістом частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись частинами першою, четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої, частиною другою статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ПЕТРОЛІУМ" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.03.2024 № 2024110 та стягнення орендної плати залишити без розгляду.

Судовий збір покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Роз`яснити керівнику Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили 23.07.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 27.07.2026

Суддя О.В. Перова