Ухвала суду № 138534103, 22.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 липня 2026 року Справа № 903/520/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ірбіс-Схід

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал, м.Київ

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Валеріон глобал, м.Луцьк

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги,

за участю представників:

від позивача: Трун О. О. - адвокат (ордер серія АН № 1952540 від 09.06.2026),

від відповідача-1: Левченко А. О. - адвокат (ордер серія АА № 1732601 від 09.07.2026),

від відповідача-2: Антоненко К. Ю. діє в порядку самопредставництва,

в с т а н о в и в:

28.05.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 28.05.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області позовну заяву №01-52/582/26 Товариства з обмеженою відповідальністю Ібріс-Схід, в якій позивач просить:

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги №120924 від 12.09.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал та Товариством з обмеженою відповідальністю Валеріон глобал.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи, яка не має статусу банку або фінансової установи суперечить приписам ч.3 ст. 512 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Валеріон Глобал не має статусу фінансової установи або банку.

Також позивач зазначає, що оспорюваний договір порушує його права та законні інтереси, оскільки він став підставою для визнання грошових вимог ТзОВ Валеріон глобал у провадженні про банкрутство ТзОВ Краснолиманське, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю Ірбіс-Схід є конкурсним кредитором.

Ухвалою суду від 02.06.2026 постановлено залишити позовну заяву без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 10-ти днів з дня одержання ухвали доказів сплати судового збору.

04.06.2026 позивач через систему Електронний суд подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, яке з додатками приєднане до матеріалів справи.

04.06.2026 відповідач-2 через систему Електронний суд подав заяву, в якій просив повернути позовну заяву на підставі п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві зазначено найменування позивача, яке не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, за кодом ЄДРПОУ, наведеним у позовній заяві, у Єдиному державному реєстрі обліковується інша юридична особа, ніж та, що зазначена позивачем.

08.06.2026 позивач через систему Електронний суд подав клопотання, в якому просив вважати правильним найменування позивача - ТзОВ Ірбіс-Схід, оскільки через технічну помилку було невірно зазначено найменування позивача, а саме: вказано ТзОВ Ібріс-Схід замість ТзОВ Ірбіс-Схід.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову було вказано код ЄРПОУ 44964316, відповідно до якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Ірбіс-Схід, то наведене свідчить, що при підготовці тексту позовної заяви позивач помилково зазначив найменування позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Ібріс-Схід, а тому підстави для повернення позовної заяви, керуючись п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, були відсутні.

Ухвалою суду від 09.06.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.07.2026; запропоновано відповідачам до 30.06.2026 подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу до 07.07.2026 подати суду відповідь на відзив із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

21.06.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 22.06.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву позивача про зміну підстав позову на підставі ст.46 ГПК України.

Крім цього, заява про зміну підстав позову містить також клопотання позивача про витребування у відповідачів документів, які б підтверджували здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Валеріон Глобал оплати за договором відступлення права вимоги № 120924 від 12 вересня 2024 року у розмірі 8 690 00,00 грн. Позивач зазначає, що він не має доступу до цієї інформації, вважає, що для вирішення справи важливим є встановлення оплатності договору відступлення права вимоги № 120924 від 12 вересня 2024 року.

21.06.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 22.06.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву позивача про встановлення на підставі ч.7 ст.80 ГПК України строку для подання додаткових доказів, а саме: витягу з ЄДРПОУ ТОВ Краснолиманське, ухвали Господарського суду Донецької області від 25.11.2025 та клопотання про витребування доказів.

29.06.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 30.06.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області відзив на позовну заяву відповідача-2, в якому він просить: у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі; у разі якщо суд дійде висновку про неможливість розгляду цього спору Господарським судом Волинської області - передати справу за встановленою виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство ТОВ Краснолиманське; вважає, що у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити. Щодо заявлених позозовних вимог зазначає, що позивачем не доведено наявності жодної із необхідних умов для визнання договору відступлення права вимоги № 120924 недійсним. Зокрема, не підтверджено порушення його суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів, не встановлено наявності ознак фраудаторності оспорюваного правочину, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між укладенням договору та будь-якими негативними наслідками для позивача. Вважає, що спірний договір укладений відповідно до вимог статей 512 516 Цивільного кодексу України між двома кредиторами, без участі боржника, не призвів до вибуття майна боржника, не змінив обсяг його зобов`язань та не вплинув на склад його майнової маси. Звертає увагу суду, що заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на перегляд обставин, які вже були досліджені та встановлені Господарським судом Донецької області у межах справи № 905/169/25 про банкрутство ТОВ Краснолиманське, за результатами чого постановлено судові рішення, що набрали законної сили та не були оскаржені у встановленому законом порядку. Також відповідач-2 вважає, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб судового захисту, який навіть у разі його задоволення не призведе до поновлення будь-якого порушеного права чи законного інтересу, що суперечить усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду та принципу процесуальної економії. Щодо порушення правил виключної підсудності відповідач-2 вказує, що вимоги про визнання договору недійсним саме як фраудаторного повинні розглядатися Господарським судом Донецької області в межах справи № 905/169/25 про банкрутство ТОВ Краснолиманське в силу положень ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства. Щодо клопотання позивача про витребування доказів зазначає, що документи щодо здійснення розрахунків між відповідачами не стосуються предмета доказування у цій справі, не підтверджують обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак не можуть вважатися належними доказами у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України.

06.07.2026 позивач через систему Електронний суд подав відповідь на відзив, в якій заперечує доводи відповідача-2, наведені у відзиві, зазначає, що посилання на ст. 7 КУзПБ є необґрунтованими, оскільки виключна підсудність стосується спорів адресованих саме до боржника. У справі про банкрутство № 905/169/25 боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, однак, позивач у справі № 903/520/26 жодних вимог до ТОВ Краснолиманське не заявляє, зазначений спір не впливає на розмір або склад ліквідаційної маси ТОВ Краснолиманське. Щодо тверджень відповідача-2 про невірно обраний спосіб захисту, то позивач зазначає, що у разі звернення з позовом про визнання недійсним договору третьою особою (не стороною договору) з метою захисту прав та інтересів кредитора вимога про визнання недійсним фраудаторного правочину є належним та ефективним способом захисту, оскільки кредитор зазвичай зацікавлений у поверненні йому грошових коштів, а не майна, яке в подальшому слід буде відчужувати для отримання цих коштів. Також зазначає, що позивач звернувся за захистом свого законного інтересу, який полягає в недопущенні включення необґрунтованих кредиторських вимог та створення привілейованого становища окремих кредиторів. Включення кредиторських ТОВ Валеріон Глобал на підставі договору відступлення права вимоги № 120924 від 12 вересня 2024, безпосередньо впливає на законні інтереси позивача.

09.07.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 10.07.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області відзив на позовну заяву відповідача-1, в якому він просить: поновити строк для подання відзиву; передати справу №903/520/26 за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи №905/169/25 про банкрутство ТОВ Краснолиманське; відмовити у задоволенні позову у справі №903/520/26 у повному обсязі.

Щодо пропуску строку на подання відзиву посилається на те, що причини пропуску процесуального строку на подання відзиву є поважними, оскільки були зумовлені об`єктивними обставинами, пов`язаними із систематичними ракетними обстрілами міста Києва, які не залежали від волевиявлення відповідача-1 та об`єктивно перешкоджали своєчасній підготовці і поданню відзиву.

Щодо передачі справи за виключною підсудністю зазначає, що предметом спору є вимога про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 120924 від 12.09.2024, укладеного між ТОВ Фінансова компанія Фінуніверсал та ТОВ Валеріон Глобал, предметом якого є відступлення права грошової вимоги до боржника ТОВ Краснолиманське. Зі змісту позовної заяви вбачається, що матеріально-правовий інтерес позивача не випливає безпосередньо зі спірного договору відступлення права вимоги № 120924 від 12.09.2024, оскільки позивач не є його стороною та не доводить, яким чином цей правочин сам по собі порушує його суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси. Натомість єдиною обставиною, з якою позивач пов`язує нібито порушення своїх прав, є включення вимог ТОВ Валеріон Глобал, що ґрунтуються, зокрема, на спірному договорі, до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ Краснолиманське. Позивач зазначає, що оспорюваний договір нібито порушує його права виключно тому, що став підставою для визнання грошових вимог ТОВ Валеріон Глобал у справі про банкрутство, у якій він бере участь як конкурсний кредитор. Таким чином, предметом судового розгляду фактично є спір, безпосередньо пов`язаний із формуванням реєстру вимог кредиторів та визначенням складу осіб, які здійснюють управління процедурою банкрутства через участь у зборах і комітеті кредиторів. Відповідач-1 вважає, що наслідки розгляду цього спору безпосередньо впливають на хід та результати провадження у справі про банкрутство ТОВ Краснолиманське. За таких обставин спір є невід`ємно пов`язаним із провадженням у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ Краснолиманське, а тому з метою забезпечення концентрації всіх спорів, що впливають на права та обов`язки учасників процедури банкрутства, недопущення ухвалення взаємовиключних судових рішень та дотримання принципу процесуальної економії справа підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Донецької області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника ТОВ Краснолиманське.

Щодо клопотання про витребування доказів, то відповідач-1 вважає, що документи, які підтверджують здійснення розрахунків між сторонами договору відступлення права вимоги № 120924 від 12.09.2024 не стосуються предмета доказування у цій справі, не є належними доказами у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України та не можуть вплинути на вирішення спору по суті.

Щодо суті позовних вимог посилається на наступні обставини:

- позивач не навів обґрунтованих аргументів та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо наявності в нього певного суб`єктивного права (інтересу), його порушення (невизнання або оспорювання) з боку відповідачів;

- позивач просить лише визнати договір недійсним, не заявляючи жодної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, не ставлячи питання про повернення будь-якого майна, коштів чи відновлення свого майнового становища, що є неефективним способом захисту, бо не призведе до поновлення майнових прав позивача;

- позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон та усталена практика Верховного Суду пов`язують можливість визнання правочину фраудаторним, а позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого впливу оспорюваного договору на права кредиторів в рамках справи про банкрутство, що не відповідає вимогам статей 73 79 та 86 ГПК України щодо належності, допустимості та достатності доказів;

- позивачем не наведено жодної норми закону, яка б містила пряму заборону на відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи, що не має статусу фінансової установи. Також позивачем не доведено існування будь-яких договірних обмежень щодо здійснення такого відступлення. Навпаки, пунктом 3.2.5 договору № 06122023-18 прямо передбачено право кредитодавця відступати права вимоги за договором третім особам у разі наявності простроченої заборгованості без попереднього інформування позичальника.

У судовому засіданні 15.07.2026 суд прийняв заяву позивача про зміну підстав позову, у зв`язку з чим задовольнив усне клопотання представника відповідача-1 та відклав підготовче судове засідання для надання можливості відповідачам ознайомитися із заявою позивача про зміну підстав позову. Ухвалою суду від 15.07.2026 відкладено підготовче засідання на 22.07.2026, а також відкладено розгляд клопотань, заявлених сторонами.

21.07.2026 відповідач-1 через систему «Електронний суд» у зв`язку зі зміною підстав позову подав письмові пояснення, в яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого впливу спірного договору на права позивача як кредитора у межах справи про банкрутство, які не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже такі припущення не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання правочину недійсним.

22.07.2026 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на пояснення відповідача-1, в якій звертає увагу суду, що спірним договором порушено законний інтерес позивача, внаслідок чого позивач звернувся до суду для недопущення включення необґрунтованої заборгованості до реєстру вимог кредиторів у провадженні про банкрутства ТОВ «Краснолиманське», що безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивача, як конкурсного кредитора.

В засіданні 22.07.2027 судом вирішено клопотання сторін, розгляд яких було відкладено ухвалою від 15.07.2026.

Щодо клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відповідачам було встановлено строк до 30.06.2026 подати відзив на позов з урахуванням вимог ст.166 ГПК України.

Відповідач-1 через систему «Електронний суд» 09.07.2026 надіслав відзив на позов.

На обґрунтування пропуску строку подачі відзиву відповідач-1 посилається на постійні ракетні обстріли м.Києва, що створили об`єктивні та незалежні від волі відповідача-1 перешкоди для своєчасної підготовки та подання відзиву у встановлений судом строк.

Відповідач-1 зазначає, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка проживає і здійснює свою професійну діяльність у м.Києві.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 1, 2 ст.13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч.1 ст.119 ГПК України , враховуючи наведені відповідачем-1 обставини, зокрема, систематичні обстріли м.Києва, які не залежали від волевиявлення відповідача-1 та перешкоджали підготувати відзив у встановлений строк, з метою забезпечення реалізації учасниками судового процесу передбачених законом прав та обов`язків (ст. 46 ГПК України), дотримання основних засад судочинства (ст. 2 ГПК України), з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу, враховуючи те, що процесуальний строк пропущено на 9 днів, підлягає до задоволення клопотання відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінуніверсал про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Щодо клопотання відповідача-1 про передачу справи №903/520/26 за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Такий висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 903/69/18 зазначила, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 року у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г, від 22.09.2021 у справі N 905/1923/15.

З огляду на викладене, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Така позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц.

Враховуючи те, що ТзОВ Краснолиманське не є стороною у справі 903/520/26, не є стороною договору відступлення права вимоги №120924 від 12.09.2024, клопотання відповідача-1 про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області не підлягає до задоволення.

Щодо клопотання позивача від 21.06.2026 про встановлення строку для подання додаткових доказів: витягу з ЄДРПОУ ТОВ «Краснолиманське», ухвали Господарського суду Донецької області від 25.11.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 7 ст. 80 ГПК України визначено, що якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Оскільки подані позивачем докази надані на підтвердження доводів, викладених у заяві про зміну підстав позову, яку суд прийняв ухвалою від 15.07.2026, то слід задовольнити клопотання позивача та встановити позивачу додатковий строк для їх подання - до дати фактичного подання.

Щодо клопотання позивача від 21.06.2026 про витребування доказів оплати за договором відступлення права вимоги №120924 від 12.09.2024 у розмірі 8 690 000 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Аналіз положень зазначених норм господарського процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню лише у разі наведення заявником обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; відсутності у заявника можливості самостійно зібрати докази з наданням ним доказів, які підтверджують вжиття дій для їх отримання; зазначення особи, у якої відповідні докази знаходяться.

Клопотання позивача про витребування доказів оплати за договором відступлення права вимоги №120924 від 12.09.2024 у розмірі 8 690 000 грн. не відповідає вимогам ч.2 ст.81 ГПК України, оскільки не містить обставин, які можуть підтвердити витребувані докази або спростувати; відомостей про заходи, які ним вживалися для отримання цих доказів самостійно; доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів; також відсутня відмова у їх наданні, а тому клопотання не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 22.07.2026 представник позивача заявила усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості виправити недоліки клопотання про витребування доказів та подати його повторно.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення цього клопотання, посилаючись на те, що клопотання позивача про витребування доказів вже розглянуто судом, а усунення недоліків клопотання не передбачено процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання не підлягає до задоволення, оскільки позивач реалізував своє право, подавши 21.06.2026 клопотання про витребування, а усунення недоліків клопотання не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, ст. 202 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як надання часу для підготовки повторного клопотання.

У судовому засіданні 22.07.2026 представник позивача, представники відповідачів висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки суд на стадії підготовчого провадження вчинив необхідні процесуальні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а сторони реалізували свої процесуальні права, подавши заяви по суті справи, звернувшись до суду з клопотаннями, які суд розглянув, слід закрити підготовче провадження і призначити розгляд справи по суті.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 119, 177, 183, 185, 193, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

постановив:

1. Задовольнити клопотання відповідача-1 ТОВ Фінансова компанія Фінуніверсал, викладене у відзиві від 09.07.2026 на позовну заяву, про поновлення строку на подання відзиву.

2. Поновити відповідачу-1 процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.

3. Прийняти до розгляду відзив від 09.07.2026 відповідача-1 ТОВ Фінансова компанія Фінуніверсал.

4. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про передачу справи №903/520/26 за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

5. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів оплати за договором відступлення права вимоги №120924 від 12.09.2024.

6. Закрити підготовче провадження.

7. Призначити справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2026 року на 15:30 год.

8. Звернути увагу учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Відповідно до ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

9. Учасники справи можуть подавати документи засобами поштового зв`язку, електронною поштою або через підсистему Електронний суд.

10. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя І. О. Якушева