Рішення № 138533412, 28.07.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/782/26

Провадження № 2/708/589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Санфорд капітал» через свого представника адвоката Маслюженка М. П. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 104 894,34 грн. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 12.03.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 у паперовій формі був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачеві був наданий кредит в сумі 74 400,00 грн строком на 60 місяців, кінцевою датою повернення кредиту визначено 12.03.2025. Процентна ставка за кредитом визначена у розмірі 0,001 % на строкову заборгованість та 56 % річних на прострочену заборгованість. Також сторонами погоджена щомісячна комісія за обслуговування кредиту у відсотках від суми кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав належним чином та у повному обсязі, зарахувавши на поточний рахунок клієнта грошові кошти у сумі 74 400,00 грн. Відповідач виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково, сплативши банку лише 98 963,89 грн, останній платіж був проведений 14.02.2022. Після запровадження воєнного стану банком були запроваджені кредитні канікули, протягом яких діяли пільгові умови сплати нарахованої комісії і процентів за користування кредитом. Кінцевий розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати комісії сформувався остаточно у день закінчення строку кредитування, що був встановлений кредитним договором, а саме 12.03.2025. Після вказаної дати банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції. Станом на 27.09.2023 за відповідачем рахувалася заборгованість на загальну суму 104 894,34 грн, до складу якої входив залишок простроченого кредиту в сумі 52 069,28 грн, а також залишок прострочених комісій в сумі 52 824,00 грн.

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд капітал» був укладений договір факторингу № 11/04/24, згідно якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором № 22039000316988 від 12.03.2020. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 104 894,34 грн, куди входить заборгованість за тілом кредиту в сумі 52 069,28 грн та заборгованість за комісією в сумі 52 824,00 грн.

У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав.

Ураховуючи, що наявна заборгованість відповідачем не погашена у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 104 894,34 грн на користь позивача та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві установлений строк для подання відзиву.

Під час підготовки справи до розгляду по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом установлено, що 12.03.2020 ОСОБА_1 підписав у паперовій формі кредитний договір № 22039000316988, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір.

Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 74 400,00; строк кредитування 60 місяців; кінцева дата повернення кредиту: 12 березня 2025 року; цільове призначення: на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 12.03.2020 до 11.07.2021 5 % від суми кредиту, з 12.07.2021 до 11.10.2022 4 % від суми кредиту, з 12.10.2022 до 11.01.2024 3 % від суми кредиту, з 12.01.2024 до 12.03.2025 - 1,95 % від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,001 % річних; на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 56,0 % річних. Умови, визначені в цьому пункті договору, є істотними умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, банк формує графік платежів, який викладений у розділі 4 цього договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, щомісячної комісії, вартості всіх супутніх послуг, орієнтовної реальної процентної ставки та ін.

Відповідно до п. 1.4. договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 операційних днів з дати укладання договору, цей договір вважається не укладеним.

Відповідно до п. 1.5. договору, клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає банку в дату видачі кредиту, здійснити перерахування з рахунку клієнта на користь страховика ПрАТ «СК УНІКА Життя» суму страхового платежу у розмірі 14 400,00 грн за весь період страхування згідно з договором страхування № ВР-22039000316988 від 12.03.2020.

Одночасно з укладенням кредитного договору 12.03.2020 ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «СК УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя клієнта № ВР-22039000316988.

ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою, Промо зі страховкою (25-75)», де визначені основні умови кредитування.

ОСОБА_1 був відкритий поточний рахунок у гривні в АТ «Банк Кредит Дніпро», та надана можливість користуватися кредитними коштами.

На виконання умов кредитного договору № 22039000316988 від 12.03.2020 АТ «Банк Кредит Дніпро» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконало повністю, кошти надано відповаідачеві, що підтверджується даними виписки по особовому рахунку за період з 12.03.2020 до 10.04.2024.

Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за кредитним договором № 22039000316988 від 12.03.2020 станом на 10.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Банк Кредит Дніпро» становить 104 894,34 грн, куди входить заборгованість за тілом кредиту в сумі 52 069,28 грн та заборгованість за комісією в сумі 52 824,00 грн.

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд капітал» був укладений договір факторингу № 11/04/24, згідно якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 22039000316988 від 12.03.2020.

Згідно з переліком прав грошових вимог, переданих відповідно до договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024, АТ «Банк Кредит Дніпро» передало, а ТОВ «Санфорд капітал» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 22039000316988 від 12.03.2020 в сумі 104 894,34 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 11.04.2024 № 18 ТОВ «Санфорд капітал» заплатило АТ «Банк Кредит Дніпро» грошові кошти в сумі 5 400 000,00 грн за права грошової вимоги до боржників за договором факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 без ПДВ.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 74 400,00 грн, які у добровільному порядку повернуті лише частково, а тому 52 069,28 грн заборгованості за тілом кредиту підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Санфорд Капітал», яке набуло право вимоги.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією в сумі 52 824,00 грн суд ураховує таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року по справі № 727/5461/23.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 суд касаційної інстанції врахував, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами кредитного договору № 22039000316988 від 12.03.2020 передбачена сплата позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту у такому розмірі: з 12.03.2020 до 11.07.2021 5 % від суми кредиту, з 12.07.2021 до 11.10.2022 4 % від суми кредиту, з 12.10.2022 до 11.01.2024 3 % від суми кредиту, з 12.01.2024 до 12.03.2025 - 1,95 % від суми кредиту.

Необхідність внесення плати за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості (комісії) передбачена й у графіку платежів за вказаним договором.

Аналізуючи наведене суд ураховує, що ні у кредитному договорі, ні в інших документах не зазначений переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду докази наявності, переліку відповідних послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому умови п. 1.2. кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога про стягнення простроченої заборгованості за комісією в сумі 52 824,00 грн є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Разом із тим, з наданого позивачем розрахунку суми загальної заборгованості встановлено, що відповідач за час існування кредитних правовідносин між сторонами сплатив щомісячну комісію у загальній сумі 76 632,00 грн (17 920,56 грн + 58 711,44 грн = 76 632,00 грн).

Ураховуючи, що умови п. 2.5 кредитного договору визнані нікчемними, кошти, які були зараховані банком у рахунок сплати щомісячної комісії, є зайво сплаченими, тому мають бути зараховані у рахунок сплати простроченої суми кредиту за кредитним договором, відповідно, сума заборгованості за тілом кредиту, що підлягає стягненню, має бути зменшена на цю суму, а саме на суму 76 632,00 грн.

Зважаючи, що заборгованість зі сплати тіла кредиту становить 52 069,28 грн, а визначена судом сума переплати за комісією становить 76 632,00 грн, наявні підстави для висновку, що у відповідача виникла переплата за кредитом у сумі 24 562,72 грн (76 632,00 грн - 52 069,28 грн = 24 562,72 грн).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак наданий позивачем перелік прав грошових вимог, переданих відповідно до договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024, не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.

Під час розгляду справи суд відповідно до вимог ст.ст. 10, 12, 13 ЦПК України керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За наведених обставин, ураховуючи наявність у відповідача переплати за кредитним договором за тілом кредиту, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

У зв`язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 634, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-84, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (код ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5 поверх, прим. 68, 69);

Представник позивача: адвокат Маслюженко Микола Павлович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3332 від 28.04.2017, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, адреса робочого місця адвоката: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 411);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ