Ухвала суду № 138533226, 23.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6816/26

Номер провадження 1-кс/711/2137/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 21.05.2026. Також просить поновити строк на подачу скарги на бездіяльність Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР розташованого у м. Києві.

У скарзі ОСОБА_3 просить слідчого суддю Придніпровського районного суду м. Черкаси розглянути скаргу, а також дослідити додатки матеріалів справи, які подані в суд, про невнесення відомостей до ЄРДР, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. Додавє, що без його особистого дозволу і волі підключені нові нанотехнології до його мозку та програмують нейрони головного мозку, та хочуть зробити хворого проводячи досліди (ст.142 КК України), із корисливих мотивів майнових і не майнових (ст.151, ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України).

Додає, що в наш час є нанороботи, а також квантовий комп`ютер, мікроорганізми, які зламують людський мозок та керується через спутніки, супер штучний інтелект і програмують людський мозок.

Вказує, що він всі обставини описував в апеляційній скарзі від 29.05.2026 (справа №705/3460/26) і в доповненнях до апеляційної скарги від 02.06.2026, а також від 11.06.2026, 15.06.2026, а також додатки до них, які мають надійти до суду.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав також підтримав доповнення до скарги, які подані через канцелярію суду. Вказав про вчинення кримінальних правопорушень щодо неповернення йому 85 гривень та долучені доповнення, які вказують на злочини, які просить щоб розслідувало ДБР. Просить задовольнити скаргу.

Представник Четвертого відділу (з дислокацією в м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, враховуючи належність повідомлення органу, не з`явився на момент проведення судового засідання, причину неявки не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення судового засідання не подавав.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Згідно ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скаржником з поважних причин пропущено строк на звернення до суду із даною скаргою, а тому він підлягає поновленню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві з заявою.

11.04.2026 листом Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві №Б-1040/к/11-06-7907/26 від 10.04.2026 за результатами розгляду звернення ОСОБА_3 надано відповідь про те, що у його зверненні не наведено жодних конкретних відомостей щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Вищезазначена бездіяльність може виникати у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч.1 ст.214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.

Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Також, слід звернути увагу на те, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, перевантажувати правоохоронну систему держави численними повідомленнями, які завідомо не містять відомостей саме про кримінальне правопорушення, задля досягнення власних інтересів та виконання нею невластивих їй функцій. Такими запобіжниками, зокрема, є: встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Таким чином, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).

У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

ОСОБА_3 неодноразово подавалися доповнення до скарги, однак, проаналізувавши їх зміст на предметність розгляду встановлено, що вказані додаткові обставини навіть не зазначалися у першочерговій заяві про злочини, яка була адресована ДБР та на яку було надано відповідь від 10.04.2026. Ні в наведених письмових доводах ні в судовому засіданні скаржник не повідомив, які саме дії, конкретно яких людей є складом кримінальних правопорушень та відповідно, які саме відомості необхідно внести до ЄРДР, крім того жодні із наведених різних повідомлень не узгоджуються із повноваженнями ДБР, передбаченими ст. 216 КПК України.

Отже, на думку слідчого судді, ОСОБА_3 в скарзі не навів обставин щодо наявності відомостей та не вказав наявність підтверджуючих даних про конкретну подію злочину, передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, відносно яких необхідно було б здійснити реєстрацію в ЄРДР, на підставі ст.214 КПК України та проводити досудове розслідування.

Таким чином, скаржником не доведено обов`язок уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особою, без участі якої її постановлено, апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Повний текст виготовлено та проголошено 27.07.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1