Рішення № 138532817, 28.07.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/593/26

Провадження № 2/550/511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу

запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» (далі також позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2024 між Акціонерним товариством «Райфайзен банк аваль» (далі також первісний кредитор, банк) та відповідачем укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-295098083 (далі також кредитний договір).

На підставі договору про відступлення прав вимоги № 114/2-67 F від 20.02.2024, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредит на наступних умовах: сума кредиту 59 000,00 грн, строк кредитування 72 місяці: з 29.09.2024 до 29.09.2030 включно; річна процентна ставка (фіксована) 51,90 %; дата сплати ануїтентного платежу кожні 29 днів.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредит у повному обсязі не повернув, проценти за користування ним у встановленому порядку і розмірі не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 70 881,68 грн заборгованості, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 59 000,00 грн та заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 11 881,68 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 02.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи, а також зазначено про право сторін подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином.

Зокрема, на адресу суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі, надісланий судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яку зазначено позивачем у позовній заяві (а.с. 1) та встановлено судом у порядку, визначеному ч. 6 ст. 187 ЦПК України (а.с. 51-53), з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 63-66).

Таким чином, згідно з положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи судом.

Клопотання від сторін про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін до суду не надходили.

З урахуванням викладеного,розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.09.2024 між АТ «Банк Аваль» та відповідачем укладено кредитний договір № 014-RO-82-295098083, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами кредитного договору банк зобов`язався надати відповідачу кредит на наступних умовах: сума кредиту 59 000,00 грн, строк кредитування 72 місяці: з 29.09.2024 до 29.09.2030 включно; річна процентна ставка (фіксована) 51,90 %; дата сплати ануїтентного платежу кожні 29 днів (а.с. 5-16). Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, передбачені умовами кредитного договору у терміни, встановлені договором.

Згідно з п. 1 Паспорту споживчого кредиту кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника.

На підтвердження факту користування кредитними коштами позивач надав виписку по особовому рахунку відповідача з 29.09.2024 по 18.02.2025, в якій відображено рух наданих кредитних коштів та нараховані проценти за користування кредитом (а.с. 19).

Як свідчить наданий позивачем розрахунок, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 18.02.2025 становить 70 881,68 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 59 000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами 11 881,68 грн (а.с. 20).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 114/2-67 F від 20.02.2024, укладеного між АТ «Райфайзен банк аваль» та позивачем (а.с. 21-26), реєстру боржників від 20.02.2025 (а.с.29-31) позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 014-RO-82-295098083 від 29.09.2024.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, тощо.

Відповідач порушив зобов`язання, у визначені умовами кредитного договору строки кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем за допомогою належних доказів.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 70 881,68 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 59 000,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами 11 881,68 грн.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн.

Позивач також заявив вимогу про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 7 500,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження цих витрат позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025 (а.с. 38-40); копію замовлення № 1932 до договору про надання правничої допомоги від 01.05.2026 (а.с. 42); акт виконаних робіт до замовлення № 1932 від 01.05.2026 (а.с. 43); платіжну інструкцію про оплату за послуги з правничої допомоги від 01.05.2026 (а.с. 44), копію ордера на надання правничої допомоги (а.с. 45), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 46).

Отже, враховуючи задоволення позову, відсутність заперечень відповідача щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України в сумі 7 500,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-295098083 від 29.09.2024, у розмірі 70 881 (сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн 68 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті фінанс», адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд 37/41, м. Київ, код ЄДРПОУ 39508708, р/р НОМЕР_1 , АТ «Райфайзен банк аваль», МФО 300335.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Литвин