Ухвала суду № 138532359, 24.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14374/26

Провадження №1-кс/369/2155/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112320000216 від 10.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026112320000216 від 10.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026112320000216 від 10.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно Положення про територіальний сервісний центр №0541 РСІД ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях, відповідно до чинного законодавства, окрім іншого, приймає іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін національного й міжнародного посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та вносить інформацію до Єдиного державного реєстру МВС.

Згідно посадових інструкцій адміністраторів №0541 РСІД ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградських областях, вказані посади відносяться до посад державної служби категорії «В». Серед основних посадових обов`язків передбачено, що адміністратори територіального сервісного центру, окрім іншого, здійснюють прийом іспитів з навичок керування транспортними засобами з використанням технічних засобів контролю, під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото, відеотехніки та фейс ID), здійснюють діяльність по видачі та обміну посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, виготовленню посвідчення водія, здійснюють облік виданих посвідчень водія.

Таким чином, особа, перебуваючи на посаді адміністратора ТСЦ №0541, є державним службовцем і відповідно до примітки до ст. 369-2 КК України, п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, 01.07.2026 близько 16:00 години ОСОБА_7 зателефонував раніше не знайомому ОСОБА_5 , який повідомив про можливість допомогти у вирішенні питання щодо безперешкодної здачі вказаного іспиту у територіальному сервісному центрі.

09.07.2026 під час особистої зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_5 з приводу сприяння у здачі іспиту з практичної частини на право керування транспортними засобами, у ОСОБА_5 який усвідомив, що має абсолютну обізнаність з даного питання, викликав безумовний авторитет та довіру у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимагання такої вигоди, реалізуючи який ОСОБА_5 висловив пряму словесну вимогу щодо надання ОСОБА_7 йому неправомірної вигоди в розмірі 13 000 гривень за вплив на прийняття рішення посадовими особами ТСЦ №0541 про успішне складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами з погрозою створити труднощі при складанні даного іспиту, що призведуть до його повторної неуспішної здачі, у випадку відмови надати неправомірну вигоду.

У подальшому під час неодноразових розмов з ОСОБА_7 в месенджері «WhatsApp» ОСОБА_8 , запевняючи, що все буде добре та не потрібно хвилюватись, узгоджуючи зручну для неї дату складання іспиту, координуючи його дії під час перебування в територіальному сервісному центрі, створив обставини, за яких у ОСОБА_7 склалося остаточне переконання в тому, що лише ОСОБА_5 в дійсності може посприяти у вирішенні питання щодо успішного складання практичного іспиту та отримання посвідчення водія.

Так, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 22.07.2026 приблизно о 11.30 годині прибув за обумовленою в телефонному режимі адресою, тобто до будинку №110 що по вулиці М. Драгоманова у місті Вінниця, де останній продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_7 обумовлену суму грошових коштів у розмірі 13000 гривень.

Одразу після передачі грошових коштів від ОСОБА_7 , протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди вилучено.

У вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_9 , анкетні дані якого зазначені у повідомленні про підозру.

У кримінальному провадженні № 42026112320000216 від 10.06.2026 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369-2 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; показаннями ОСОБА_7 ; матеріалами, якими зафіксовано телефонні розмови та листування між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 у месенджері «WhatsApp»; матеріалами, якими зафіксовано зустрічі вказаних осіб та висловлення ОСОБА_5 вимоги щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 13 000 гривень; матеріалами щодо передачі ОСОБА_7 та одержання ОСОБА_5 обумовленої суми неправомірної вигоди; вилученими грошовими коштами у розмірі 13 000 гривень; матеріалами проведених слідчих та негласних слідчих розшукових дій; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

У ході досудового розслідування, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , виконання ним покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пп. 1,2,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, слідчий вказує, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

« знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

- іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, пов`язаного з одержанням неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаним із вимаганням такої вигоди, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Усвідомлюючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, обсяг зібраних стороною обвинувачення доказів, факт безпосередньої передачі та одержання неправомірної вигоди, вилучення предмета неправомірної вигоди працівниками правоохоронних органів, а також можливість призначення реального покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_5 може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання або перебування, приховування від органу досудового розслідування, неявки за викликами слідчого, прокурора чи суду або неповідомлення про зміну свого місця перебування.

Такі дії можуть призвести до затягування досудового розслідування та судового розгляду, ускладнення проведення слідчих і процесуальних дій за участю підозрюваного, вручення йому процесуальних документів та виконання прийнятих у кримінальному провадженні процесуальних рішень.

Наявність у підозрюваного постійного або зареєстрованого місця проживання сама собою не усуває вказаного ризику, оскільки тяжкість можливого покарання, характер інкримінованих дій та безпосереднє викриття підозрюваного після одержання неправомірної вигоди створюють для нього мотив уникати подальшої участі у кримінальному провадженні.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_10 використовував засоби мобільного зв`язку та месенджер «WhatsApp» для спілкування з ОСОБА_7 , узгодження дати складання практичного іспиту, координації дій останнього під час перебування у територіальному сервісному центрі, а також надання йому вказівок щодо місця та часу передачі неправомірної вигоди.

Таким чином, електронні пристрої, сім-картки, облікові записи в месенджерах, електронне листування, відомості про телефонні з`єднання, контактні дані осіб, з якими спілкувався підозрюваний, записи, документи та інші носії інформації можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, осіб, з якими ОСОБА_5 мав намір взаємодіяти для здійснення впливу на посадових осіб ТСЦ №0541, а також про можливі інші аналогічні факти.

Перебуваючи без належних процесуальних обмежень, ОСОБА_5 може вжити заходів до видалення електронного листування та історії телефонних з`єднань, знищення або приховування інших електронних пристроїв і носіїв інформації, зміни паролів до облікових записів, видалення контактів, документів та інших відомостей, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_5 може звернутися до осіб, з якими він спілкувався з приводу складання ОСОБА_7 практичного іспиту, та схилити їх до видалення листування, приховування відомостей про спілкування з ним або знищення інших доказів, які можуть підтвердити обставини вчинення кримінального правопорушення.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. З ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 особисто знайомий з ОСОБА_7 , володіє його контактними даними, неодноразово спілкувався з ним телефоном та у месенджері «WhatsApp», зустрічався з ним особисто, висловлював вимогу щодо надання неправомірної вигоди та координував його дії під час складання практичного іспиту.

ОСОБА_5 також обізнаний із колом осіб, які можуть володіти відомостями щодо організації та складання практичного іспиту ОСОБА_7 , обставин його перебування у ТСЦ №0541, висловлення вимоги про надання неправомірної вигоди, проведення зустрічей та передачі грошових коштів.

До таких осіб можуть належати посадові особи та працівники ТСЦ №0541, особи, з якими ОСОБА_5 спілкувався щодо можливості впливу на результати практичного іспиту, а також інші особи, які були присутні під час окремих зустрічей або володіють інформацією про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Перебуваючи без належних процесуальних обмежень, ОСОБА_5 може незаконно впливати на ОСОБА_7 та інших свідків шляхом переконання, умовлянь, погроз, психологічного тиску, узгодження позицій, схиляння до зміни раніше наданих показань, відмови від надання показань або надання неправдивих показань.

Показання ОСОБА_7 та інших свідків мають істотне значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема змісту розмов із ОСОБА_5 , обставин виникнення домовленості, висловлення вимоги щодо надання неправомірної вигоди, погрози створити труднощі під час складання практичного іспиту, координації дій ОСОБА_7 , визначення місця передачі коштів та безпосереднього одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_5 , будучи обізнаним з обставинами кримінального провадження, змістом власного спілкування з ОСОБА_7 , колом осіб, які можуть бути причетними до організації складання практичного іспиту, а також порядком взаємодії з посадовими особами територіального сервісного центру, може узгоджувати з іншими особами спільну позицію щодо обставин кримінального правопорушення.

Підозрюваний може надавати таким особам поради та вказівки щодо змісту пояснень або показань, схиляти їх до приховування фактичних обставин, створювати штучні версії щодо характеру спілкування з ОСОБА_7 та правової природи отриманих від нього грошових коштів, а також вчиняти інші дії, спрямовані на ускладнення встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_5 може використовувати телефонний, електронний та інтернет-зв`язок для координації дій з іншими особами, передачі їм інформації про хід досудового розслідування, надання вказівок щодо приховування або знищення доказів і формування узгоджених версій подій.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується характером та послідовністю його дій.

ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 про можливість допомогти у вирішенні питання щодо безперешкодного складання практичного іспиту, під час подальшого спілкування демонстрував обізнаність із порядком його проведення, узгоджував дату складання іспиту, координував дії ОСОБА_7 під час перебування у територіальному сервісному центрі, висловив вимогу щодо надання неправомірної вигоди та одержав обумовлені грошові кошти.

Наведені обставини свідчать про цілеспрямований і послідовний характер дій підозрюваного та наявність у нього відповідних контактів або переконання у можливості впливати на осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

На думку сторони обвинувачення, перебуваючи без належних процесуальних обмежень, ОСОБА_5 може продовжити використання таких контактів та своєї обізнаності з порядком надання адміністративних послуг для одержання неправомірної вигоди від інших осіб, які мають намір скласти практичні іспити або отримати відповідні документи у територіальних сервісних центрах.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання або особиста порука, буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, оскільки такі заходи не обмежують достатньою мірою можливість підозрюваного змінювати місце перебування, приховуватися від органу досудового розслідування, контактувати з ОСОБА_7 та іншими свідками, спілкуватися з особами, які можуть бути причетними до обставин кримінального правопорушення, користуватися засобами телефонного та інтернет-зв`язку, видаляти електронну інформацію та вчиняти інші дії, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, також не зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та запобігти встановленим ризикам, оскільки перебування підозрюваного за місцем проживання не унеможливить його спілкування з потерпілим, свідками та іншими особами за допомогою засобів телефонного, електронного та інтернет- зв`язку.

Перебуваючи під домашнім арештом, підозрюваний матиме можливість узгоджувати позиції з іншими особами, схиляти їх до зміни показань або приховування відомостей, надавати вказівки щодо видалення електронного листування, знищення документів та носіїв інформації, а також іншим чином дистанційно перешкоджати проведенню досудового розслідування.

Застосування застави як самостійного більш м`якого запобіжного заходу також не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам, оскільки саме по собі внесення грошових коштів не позбавляє ОСОБА_5 можливості спілкуватися з потерпілим та свідками, впливати на осіб, які володіють інформацією щодо обставин кримінального правопорушення, координувати свої дії з іншими особами, видаляти електронні відомості та вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.

На підставі вищевикладеного, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, з подальшим утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор», в межах строків досудового розслідування, тобто до 20 вересня 2026 року (включно).

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026112320000216 від 10.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 зі слів раніше не судимий.

Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; показаннями ОСОБА_7 ; матеріалами, якими зафіксовано телефонні розмови та листування між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 у месенджері «WhatsApp»; матеріалами, якими зафіксовано зустрічі вказаних осіб та висловлення ОСОБА_5 вимоги щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 13 000 гривень; матеріалами щодо передачі ОСОБА_7 та одержання ОСОБА_5 обумовленої суми неправомірної вигоди; вилученими грошовими коштами у розмірі 13 000 гривень; матеріалами проведених слідчих та негласних слідчих розшукових дій; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Так, 23.07.2026 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КПК України.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_11 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Оцінюючи доводи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, наведена обставина на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, слідчий суддя, приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному дій, їх мотивів. При цьому при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховувує встановлену КПК України процедуру отримання показань, що після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - свідок допитується безпосередньо в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), тому на стадії досудового розслідування - на початковому етапі кримінального провадження, вказаний ризик є реальним.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є таким, що підлягає задоволенню, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити його вчинення, що застосування іншого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 3. ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється., тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що перевищує встановлений розмір застави для даної категорії кримінальних правопорушень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, а саме свідками та іншими підозрюваними;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, з подальшим утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор», в межах строків досудового розслідування, тобто до 20 вересня 2026 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 20 * 3328 гривень = 66 560 ( шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят ) гривень 00 копійок.

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 27.07.2026 року о 15:30 годин.

Слідчий суддя ОСОБА_12