Ухвала суду № 138531849, 24.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11951/25

2/296/895/26

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2026 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Приватного підприємства «Лювлама» Крижанівського Володимира Петровича про закриття провадження у цивільній справі № 296/11951/25 за позовом Приватного підприємства «Лювлама» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 21.10.2025 представник Приватного підприємства «Лювлама» (далі також позивач, ПП «Лювлама») адвокат Крижанівський В.П. надіслав через електронний кабінет до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача вартість відновлюваного ремонту, яку страхова компанія не покриває, в сумі 29 622, 18 грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА

2. 06.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/11925/25, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

3. 12.12.2025 відповідач засобами поштового зв`язку направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.

4. 06.05.2026 на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2026, якою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, ПАТ «САВ ОРБІКО» надано інформацію та документи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди виконував трудові відносини у ПАТ «САВ ОРБІКО».

5. 25.05.2026 представник позивача Крижанівський В.П. на електронну пошту суду надіслав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

6. Разом з тим, 26.05.2026 представник позивача Крижанівський В.П. на електронну пошту суду надіслав ще одну заяву, в якій просив закрити провадження у справі, повернути позивачу судовий збір та залишити без розгляду заяву від 25.05.2026.

ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

7. Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним трудових (службових) обов`язків.

8. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

9. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ІV. МОТИВИ СУДУ

а) Щодо закриття провадження

11. Судом встановлено, що 04.04.2024 о 15 год. 20 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПП «Лювлама» та перебував під керуванням ОСОБА_3 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Qashqai, державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

12. В подальшому постановою Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

13. При цьому суд звертає увагу, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 217787706, який був чинним на дату ДТП. Страховою компанією ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснено страхову виплату на користь ПП «Лювлама», нащо вказує у позовній заяві позивач.

14. Суд звертає увагу, що хоча і винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху уже доведена судом, однак предметом розгляду у даній справі є не лише наявність факту ДТП і шкоди, а й визначення належного суб`єкта, на якого покладається обов`язок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

16. При цьому під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №914/820/17).

17. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

18. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «САВ 92», що підтверджується наказом ПрАТ «САВ 92» (Філія ПрАТ «САВ 92» у м. Житомир) від 05.09.2023 № 12-к про прийняття його на роботу.

19. Додатково суд звертає увагу на те, що транспортний засіб Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 був переданий ПрАТ «САВ 92» у користування на підставі договору найму транспортних засобів № АВТО/02/2021 від 01.01.2021, строк дії якого продовжено до 31.12.2024 додатковою угодою від 20.12.2023. Отже, експлуатація транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювалася на правовій підставі користування (найму) у межах господарської діяльності користувача.

20. Також подорожній лист службового легкового автомобіля серії АМА № 00002870 оформлено щодо Renault Logan SE, державний номерний знак НОМЕР_1 , із зазначенням водія ОСОБА_1 та періоду використання з 01.04.2024 по 12.04.2024, що охоплює дату дорожньо-транспортної пригоди 04.04.2024, що у сукупності з наведеними вище документами підтверджує використання транспортного засобу у службових цілях та керування ним відповідачем у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

21. За таких обставин суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом під час перебування у трудових відносинах, не є належним відповідачем у справі про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки обов`язок відшкодування шкоди в такому випадку покладається на законного володільця транспортного засобу та/або роботодавця відповідно до статей 1187, 1172 ЦК України з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду у справі №592/5929/21.

22. Натомість, належним відповідачем у справі, який і є суб`єктом відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є юридична особа ПАТ «САВ СОРБІКО» (ПАТ «САВ 92»), в інтересах якої ОСОБА_2 діяв під час виконання трудових обов`язків та яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

23. Таким чином, спір виник між суб`єктами господарювання ПП «Лювлама» та ПАТ «САВ СОРБІКО» щодо відшкодування майнової шкоди, завданої у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та використанням транспортного засобу у такій діяльності.

24. За таких обставин суд доходить висновку, що цей спір на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та віднесений до юрисдикції господарського суду.

25. З огляду на викладене клопотання представника позивача про закриття провадження підлягає задоволенню.

б) Щодо залишення заяви від 25.05.2026 без розгляду

26. Судом встановлено, що 26.05.2026 представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просив залишити без розгляду подану ним 25.05.2026 заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

27. Враховуючи те, що представник позивача просив залишити без розгляду подану ним заяву про залишення позовної заяви без розгляду, що є диспозитивним правом позивача, від імені якого представник діє без обмеження повноважень, суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви без розгляду.

V. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

28. У надісланій до суду заяві представник позивача також просив повернути позивачу сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

29. Відповідно до частини другої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

30. За частиною 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

31. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

32. З платіжної інструкції №1910 від 09.10.2025 вбачається, що за подання позовної заяви до суду ПП «Лювлама» сплатило судовий збір у сумі 2 422, 40 грн, отримувач: ГУК у Жит.обл/ Корольов. р-н/22030101, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України.

33. Враховуючи те, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» для повернення з державного бюджету позивачу за його заявою сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422, 40 грн.

Керуючись статтями 2, 133, 255, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву представника позивача Приватного підприємства «Лювлама» Крижанівського Володимира Петровича про залишення позовної заяви без розгляду, залишити без розгляду.

2. Заяву представника позивача Приватного підприємства «Лювлама» Крижанівського Володимира Петровича про закриття провадження у справі, задовольнити.

3. Закрити провадження у справі №296/11951/25 за позовом Приватного підприємства «Лювлама» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди.

4. Повернути Приватному підприємству «Лювлама» з державного бюджету судовий збір 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок відповідно до платіжної інструкції №1910 від 09.10.2025.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 24.07.2026.

Суддя Олена РОЖКОВА