Рішення № 138530512, 27.07.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1258/26

Провадження № 2/452/1294/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 3 квітня 2026 року звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що 26 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №74258145 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 10000 грн. строком на 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір було підписано електронним підписом позичальника у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позикодавець виконав свої зобов`язання провівши 26 січня 2022 року платіжну операцію по перерахуванню на банківський рахунок відповідача № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 10000 грн. Заборгованість відповідача за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року складає 17363 грн., зокрема: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7363 грн. - заборгованість за відсотками.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» 29 вересня 2022 року уклали договір факторингу №028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року.

У подальшому 5 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року.

Так, відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26 відступлено право вимоги до відповідача в сумі 17363 грн., яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2579384 від 8 квітня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 9 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням, викликом сторін; відповідачу запропоновано у визначений судом строк подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надати відзив на позовну заяву, витребувано у АТ «Універсал Банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за період з 26 січня 2022 року до 29 січня 2022 року.

Від відповідача ОСОБА_1 24 квітня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві просить відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначає, що позивачем не надано доказів про зарахування коштів у сумі 10000 грн. на виконання умов договору, не визнає розмір денної процентної ставки, наявність авто пролонгації, окрім цього не визнає факт, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року.

Через систему «Електронний суд» від представника позивача ТзОВ «Деал фінанс груп» - Ткаченко Ю.О. 24 квітня 2026 року надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що в матеріалах справи містяться докази перерахування коштів відповідачу. Також, вважає заяви відповідача про недоведеність відступлення права вимоги безпідставними, оскільки до матеріалів справи долучено відповідні докази, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 26 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №74258145 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також, на підтвердження укладення договору позивачем долучено довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору сторонами погоджено суму кредиту 10000 грн., строк позики (строк договору) - 14 днів; дату надання позики - 26 січня 2021 року; дату повернення позики (останній день) - 9 лютого 2022 року. Також погоджено базову процентну ставку 1.99% за кожен день користування кредитом (фіксована).

На підтвердження виконання умов договору, щодо перерахування кредиту відповідачу, позивачем долучено копію платіжної інструкції ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та лист директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» - Губіної О. від 13 лютого 2026 року вих № КД-000121226/ТНПП відповідно до яких відправник коштів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», отримувач Венжівський Ігор - ЕПЗ номер НОМЕР_1 , дата 26 січня 2022 року.

При цьому, суд також враховує, що даний номер платіжної картки №НОМЕР_1 зазначений в договорі №74258145 від 26 січня 2022 року, як реквізити надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

Дана обставина також підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк» згідно якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку згідно виписки 26.01.2022 року надійшли грошові кошти в сумі 10000,00 грн.

Отже, суд критично ставиться до доводів відповідача про відсутність доказів на підтвердження перерахування йому грошових коштів відповідно до умов договору, оскільки такі суперечать матеріалам справи. Окрім цього, суд враховує, що відповідачем не подано жодного доказу, які б спростовували належність йому картки за № НОМЕР_3 , а також зарахування на таку коштів на виконання умов договору.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» 29 вересня 2022 року уклали договір факторингу №028-290922, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року.

ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» 5 грудня 2025 року уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 року.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги позивачем до відповідача, оскільки такі суперечать матеріалам справи.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За загальним правилом (ч. 1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку, що факт підписання Договору позики №74258145 від 26 січня 2022 рокув електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора є доведеним, натомість відповідачем будь-яких доказів на спростування останнього до суду подано не було.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало в повному обсязі умови Договору надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, проте останній прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахувало відповідачу заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн.

Саме таку суму заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договору позики №74258145від 26 січня 2022 року передало позивачу ТОВ «Деал Фінанс Груп», в результаті чого останнє набуло право вимоги до відповідача за вказаним Договором позики.

Щодо розміру заборгованості за відсотками суд виходить з такого.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики №74258145від 26 січня 2022 року, що становить 17363 грн., з яких: заборгованість за відсотками 7363 грн.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05 квітня 2023 року у справі

№ 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі

№ 912/1120/16 (пункт 6.19).

Як встановлено судом, згідно Договору позики №74258145від 26 січня 2022 року, сума кредиту становить 10000 грн. Кредит надається строком на 14 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Крім того, відповідно до додатоку № 1 до Договору позики№74258145 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 26 січня 2022 року (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період з 26 січня 2022 року по 9 лютого 2022 року становить 12786 грн., яка складається з суми кредиту за договором погашення суми кредиту - 10000 грн.; проценти за користуванням кредитом 2786 грн.

Отже, право кредитора (як первісного так і нового) нараховувати передбачені договорами проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договорами строку кредитування, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню підлягають частково у розмірі 2786 грн. (10000 грн. х 1,99% х 14 днів = 2786 грн.).

Таким чином з відповідача необхідно стягнути за Договором позики №74258145від 26 січня 2022 року заборгованість у розмірі 12786 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2786 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ ТОВ «Деал Фінанс Груп» при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий в розмірі 2662 грн. 40 коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією №579943223.1 від 1 квітня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» задоволено частково (12786 грн. х 100% : 17363 грн. = 74%), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1970 грн. 18 коп. (2662,4 грн. х 74% = 1970,18).

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн., відповідач проти цього заперечує, вважаючи, що не надано доказів понесення таких витрат.

Згідно ч. 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження, понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані: договір про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої Допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року вбачається, що було надано такі послуги загальною вартістю 4500 гривень.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 4500 грн., проте матеріали справи не містять доказів про те, що такі витрати були необхідними у даній справі, враховуючи її типовість для позивача.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за Договором позики №74258145 від 26 січня 2022 рокув розмірі 12786 (дванадцяти тисяч сімсот вісімдесят шість) грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1970 (одна тисяча сімдесят) грн. 18 коп. та понесені судові витрати у виді витрат на правову допомогу у розмірі 2000 (двох тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44280974, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку - 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуюча суддя