Рішення № 138529167, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14736/26

Провадження № 2/761/10291/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося з позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15495,11 грн. та судових витрат.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору №60205 від 01.12.2021р. відповідачу надано кредит в сумі 4000,00 грн. на строк 21 день. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на день подання позову за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 15495,11 грн. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом з метою стягнення боргу в примусовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2026 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК « ПРИВАТБАНК » наступну інформацію та документи: 1.Інформацію щодо наявності у ОСОБА_2 а 01.02.1998 року народження, РНОКПП НОМЕР_1 платіжної картки (№ НОМЕР_2 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» станом на 01.12.2021. 2. Інформацію щодо надходження на картку банку (рахунок) № НОМЕР_2 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» грошових коштів у розмірі 4000, 00 грн. в період з 01.12.2021 по 03.12.2021 3. Виписку по картці банку (рахунку) за № НОМЕР_2 в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» за період з 01.12.2021 по 03.12.2021.

17.07.2026 року надійшла запитувана судом інформація.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту від 01.12.2021р. за № 60205, відповідно до якого позивач 01.12.2021р. об 10:54:06 год. перерахував відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку видану у АТ КБ "Приват БАНК" за № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 4000 грн.

Пунктом 1.2. договору встановлено, кредит надається строком на 21 день, тобто до 21.12.2021. Строк дії договору 21 дні. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно з п. 1.3 укладеного договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1277,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 3,5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 6.7. та 6.7.1 договору, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства.

Відповідно до п. 2.3. договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Так, згідно з п. 1.7 індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту від 01.12.2021р. № 60205, невід`ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства www.aviracredit.com.ua .

Тобто, у даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатор відповідача - електронний підпис AV9720.

Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: проценти за користування кредитом становлять 1277,5 % річних (3,5 % на добу). Основна сума заборгованості за договором: 4600,00 грн., у тому числі 600,00 грн розмір комісії за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту 15% від суми фінансового кредиту. Дата початку нарахування процентів 01.12.2021р. відповідно до договору. Кінцевий строк нарахування процентів по договору до 21.12.2021 + 55 календарних днів (п.2.3. договору), нарахування товариством зупинені - 15.02.2022, кількість днів користування кредитними коштами складає 55 дні (згідно п. 2.3. договору) + 21 днів нарахування процентів за користування кредитними коштами (згідно п. 1.2 договору). Період нарахування заборгованості (процентів за користування кредитом) 01.12.2021- 14.02.2022.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору №60205 від 01.12.2021, а саме надав 4000,00 грн.

З витребуваної судом інформації АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку банком-емітентом успішно зараховано платіж у сумі 4000,00 грн. Отримання коштів відповідач не оспорює.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження заявлених позовних вимог, крім самого договору про відкриття кредитної лінії №60205 від 01.12.2021 ТОВ «Авіра Груп» надано: правила надання грошових коштів, які підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Отже, відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, погодився з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачено у вказаному договорі.

Враховуючи наведене, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №60205 від 01.12.2021, який не спростований відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 15240,00 грн, з яких: основний борг 4000,00 грн, відсотки за користування кредитом 10640,00 грн. та комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту - 600,00 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, позивач просить стягнути на його користь з відповідача комісію за використання системи для дистанційного отримання кредиту в розмірі 600,00 грн за вказаним вище договором, яка на переконання суду задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Дії по «оформленню кредиту» є діями, які Кредитодавець здійснює на власну користь (ведення кредитної справи, оформлення договору, облік заборгованості споживача тощо). В свою чергу, наявність Кредитного договору та процесу кредитування передбачає і дії, які споживач (позичальник) здійснює на користь Кредитодавця (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє Кредитодавець або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оформлення та обслуговування кредиту є супутніми послугами. Відтак, умови Кредитного договору, якими передбачена винагорода «за оформлення кредиту», є нікчемними згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частини другої статті 215 ЦК України.

Позивачем у поданій ним до суду позовній заяві також не обґрунтовано законності вимоги про стягнення комісії «за використання системи для дистанційного отримання кредиту», а тому нарахована позивачем комісія в розмірі 600,00 грн за вказаним договором задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн, погодився на умови, обумовлені в кредитному договорі, в тому числі відносно сплати відсотків (котрі нараховуються щоденно), розмір відсотків обраховано з 01.12.2021 по 21.12.2021 - 10640,00 грн, свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором термін не виконав, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту з відсотками. У вимогах про стягнення комісії слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2559,31 грн, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (код ЄДРПОУ 43174156) заборгованість за кредитним договором у розмірі 14895,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (код ЄДРПОУ 43174156) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2559,31 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

27 липня 2026 року