Ухвала суду № 138529029, 02.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35336/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025100000000027 від 04.02.2025,-

В С Т А Н О В И В:

29.06.2026 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №42025100000000027 від 04.02.2025, а саме на майно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ) підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, на квартиру загальна площа (кв.м): 32.5, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2217033863101) та автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .

Сторона обвинувачення вказує на те, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025100000000027 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що Рішенням зборів засновників № 1 від 29.03.2004 ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782) ОСОБА_4 обрано на посаду директора підприємства.

Наказом №1 л.с. від 07.04.2004 учасника ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782) ОСОБА_4 призначено на посаду директора.

Відповідно до статуту ТОВ «LEGIO», затвердженого рішенням №1 від 29.03.2004 учасника товариства, ТОВ «LEGIO» (далі - Товариство) створене та здійснює свою діяльність на підставі конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про товариство з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» та інших нормативних актів, чинних та території України, а також цього статуту».

Згідно зі Статутом:

п. 2.2 предметом діяльності товариства є: виробництво робочого одягу, виробництво іншого одягу та аксесуарів, виробництво іншого верхнього одягу, оптова торгівля одягом та взуттям, виробництво текстильних виробів, виробництво взуття, пошиття одягу;

п. 3.1 товариство створене з метою отримання прибутку та наступного його розподілу;

п. 3.2 товариство є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням, бланки, фірмовий знак, інші реквізити;

п. 11.1 виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства, є колегіальним та має назву дирекція. До її складу входять Генеральний директор та директор з правових питань;

п. 11.7 до повноважень генерального директор товариства належить без довіреності виконувати всі необхідні для діяльності товариства дії:

п.11.7.4 відповідає з результати діяльності товариства; п. 11.7.5 є розпорядником майна коштів товариства; п. 11.7.12 визначає функціональні обов`язки працівників товариства; п. 11.7.13. контролює дотримання штатної та фінансової дисципліни товариства. Відповідно до ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Правовий режим власності визначається виключно законами України. Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі за текстом - Закону) до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону передбачено, що він застосовується до замовників, визначених п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

За ст. 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме:

1) оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю;

3) зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) у машино зчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень;

7) протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження;

8) повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі,

10) договір про закупівлю та всі додатки до нього;

12) звіт про виконання договору про закупівлю.

Окрім того, відповідно до положень ч. 3 цієї ж статті Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, обов`язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну 133 тисячам євро для товарів і послуг.

Згідно положень ч. 5 цієї ж статті Закону тендер не може проводитися до або без оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до положень п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:

1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;

2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);

3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

За ч. 3 цієї ж статті Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови, що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.

Відповідно до положень ч. 10 цієї ж статті Закону уповноважена особа:

1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель;

2) здійснює вибір процедури закупівлі;

3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі;

3-1) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення таких закупівель;

4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом;

6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону;

7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Згідно з ч. 11 цієї статті Закону для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог.

Відповідно до статті 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

На виконання п.п. 4 п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затверджено наказом від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», розділом ІІІ якої вказано, що визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі може здійснюватися наступними методами:

1.Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг методом порівняння ринкових цін;

2.Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель;

3.Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів.

При цьому, метод порівняння ринкових цін - це метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій та прайс-листів на момент вивчення ринку.

Способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг - здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, до якої відноситься в тому числі: інформація про ціни товарів та послуг, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках; направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.

У запитах цінових пропозицій рекомендується зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіку поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо. Зазначати, що збір інформації не тягне за собою ніяких зобов`язань замовника.

Згідно з п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів необхідно забезпечити:

- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

24 лютого 2022 року о 5 годині Президент російської федерації оголосив про рішення розпочати «військову операцію» в Україні.

У подальшому, Збройними Силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і ЗС рф, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань рф здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє на даний час, а саме Указ Президента України від 28.04.2026 № 342/2026.

Кабінетом Міністрів України у відповідності до статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану", пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "Про оборонні закупівлі", Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" 28.02.2022 прийнято Постанову №169 «Про Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі за текстом - Постанова №169).

Згідно положень п.п. 1 п. 1 Постанови №169 встановлено, що в умовах воєнного стану Міністерство оборони України та його розвідувальний орган, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України та інші військові формування та/або частини, або державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі".

У відповідності до положення п.п. 2 п. 1 Постанови №169 переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі.

Відповідно до положень п.п. 3 п. 1 Постанови №169 під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 цього пункту, без використання електронної системи закупівель, так замовники повинні відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" дотримуватися таких принципів здійснення публічних закупівель:

-максимальна економія, ефективність;

-запобігання корупційним діям і зловживанням;

-державні замовники у сфері оборони повинні відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі" дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони, ефективність використання коштів, результативність.

Такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. гривень, замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом;

Відповідно до п.п. 41 п. 1 Постанови №169 відповідальною за організацію та проведення закупівель, визначених у підпункті 1 цього пункту, може бути уповноважена особа або інша особа, визначена замовником.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України у відповідності до статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану", пункту 3 частини першої статті 4 Закону України "Про оборонні закупівлі", Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" 12.10.2022 прийнято Постанову №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі за текстом - Постанова №1275).

Згідно із положенням п.п. 3 пункту 2 Постанови 1178 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою; закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.

Згідно п. 24 особливостей, здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затвердженні Постановою 1275, замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 р. №1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію на закупівлю товарів, послуг не пізніше ніж за сім днів, на закупівлю робіт не пізніше ніж за 14 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Згідно п. 31 тендерна пропозиція подається в електронній формі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (у разі їх (його) встановлення, наявність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 цих особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Згідно п. 36 якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.

Відповідно до положення про «Державну службу України з надзвичайних ситуацій», що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до «Положення про Головне управління ДСНС України у

м. Києві» (далі Положення), що затверджене наказом ДСНС України №132 від 21.02.2022, ГУ ДСНС України у м. Києві (далі Головне управління) є територіальним органом ДСНС у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і території від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Головне управління з метою організації своєї діяльності:

-забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням;

-забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

Головне управління у межах повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Головне управління очолює начальник , який має чотирьох заступників, в тому числі одного першого, які призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням із Міністром внутрішніх справ, Головою ДСНС.

Відповідно до п.11 Положення, начальник Головного управління:

-здійснює керівництво Головним управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

-призначає на посади за звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших осіб рядового і начальницького складу та працівників;

-підписує договори господарського та цивільно-правового характеру;

-розподіляє обов`язки між своїми заступниками.

28.11.2024 невстановленою особою ГУ ДСНС України у м. Києві оголошено закупівлю 164 комплекту тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) із очікуваною вартістю 8 236 736, 00грн. веб-ресурсі із посиланням https://prozorro.gov.ua.

Протокольним рішенням (протокол) невстановленої досудовим слідством уповноваженої особи із закупівель ГУ ДСНС України у м. Києві від про №115 від 28.11.2024 затверджено тендерну документацію із вимогами до предмета закупівлі та проєкт договору, а також вирішено оприлюднити оголошення, проєкт договору та вимоги до предмета закупівлі в електронній системі закупівель.

Вказаним оголошенням про проведення закупівлі тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) передбачено, що інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі визначені Додатком 1 до договору «СПЕЦИФІКАЦІЯ».

Додатком до оголошення про проведення спрощеної закупівлі визначені технічні вимоги до предмета закупівлі, згідно яких учасник повинен здійснювати постачання 164 комплекту тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) за технічними і якісними характеристиками у кількості, номенклатурі та у строки вказані замовником у технічних вимогах -тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) який відповідає Технічним вимогам у загальні кількості 164 комплекти з очікуваною вартістю предмета закупівлі 8 236 736, 00 гривень, терміном постачання до 23.12.2024.

Ознайомившись із вказаним оголошенням директор ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782) ОСОБА_4 забезпечив подання ТОВ «LEGIO» 06.12.2024 тендерної пропозиції на закупівлю 164 комплектів тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) яка зареєстрована в системі закупівель «Prozorro» на веб-ресурсі із посиланням https://prozorro.gov.ua з ціновою пропозицією 8 236 736, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

При цьому, в цей час у ОСОБА_4 з`явився умисел на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ГУ ДСНС України у м. Києві у зв?язку з тим, що останній завідомо розумів, що тепловідбивний захисний одяг пожежника (костюм спеціальний захисний) не відповідає Технічним вимогам визначеним Додатком № 1 до вказаного договору «СПЕЦИФІКАЦІЯ». З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час працівниками ГУ ДСНС України у м. Києві.

Разом з ТОВ «LEGIO» комерційні пропозиції для участі у вказаній закупівлі подала ТОВ «Компанія Пірена» із ціною 4 870 000, 00гривень.

Враховуючи те, що ТОВ «Компанія Пірена» не надала у встановлений законом термін до 09.12.2024 обґрунтування аномально низької ціни, протокольним рішенням №117 від 10.12.2024 тендерна пропозиція уповноваженою особою відхилен а.

10.12.2024 невстановленими особами з числа працівників ГУ ДСНС України у м. Києві, за попередньою змовою з директором ТОВ «LEGIO»

ОСОБА_4 , на виконання заздалегідь обумовленого противоправного умислу направленого на заволодіння коштами ГУ ДСНС України у м. Києві, з корисливих мотивів, проведено розгляд тендерної пропозиції ТОВ «LEGIO» в частині відповідності пропозиції учасника технічним вимогам до предмету закупівлі та встановлено що тендерна пропозиція учасника відповідає технічним вимогам тендерної документації та запропоновано розглянути питання щодо можливості укладення договору з ТОВ «LEGIO».

Протокольним рішенням (протокол) невстановленою уповноваженої особою із закупівель ГУ ДСНС України у м. Києві від 10.12.2024 ТОВ «LEGIO» визнано переможцем у закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір закупівлі.

Надалі, 19.12.2024 ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «LEGIO»

(код ЄДРПОУ 32947782), продовжуючи виконання вказаного спільного протиправного умислу, уклав з ГУ ДСНС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155) договір № 325Г/12-24 (далі - Договір), предметом якого є поставка у строк до 23.12.2024 - 164 комплектів тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) на загальну вартістю 8 236 733, 38 грн., із детальним описом, який вказаний в специфікації, що є додатком №1 до договору і є його невід`ємною частиною, а ГУ ДСНС України у м. Києві в свою чергу - оплатити та прийняти товар.

У подальшому, ОСОБА_4 на виконання договору №325Г/12-24 від 19.12.2024, у невстановлений слідством спосіб, у період з 19.12.2024 до 23.12.2024 забезпечив виготовлення 164 комплектів тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний), які не відповідають технічним вимогам, зазначеними у додатку №1 до Договору, за наступними показниками:

-до термостійкого шару за показниками «обмежене поширене полум`я» та теплостійкість температури;

-до теплоізоляційного шару з показником «теплостійкість температури»;

-до підкладкового шару за показниками «обмежене поширене полум`я» та «теплостійкість температури», що не дозволяє використання таких костюмів спеціальних захисних за своїм цільоим призначенням.

Після цього, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що поставлені ТОВ «LEGIO» 164 комплекти тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) не відповідають технічним вимогам, вказаним в додатку №1 до Договору, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою заволодіння грошовими коштами ГУ ДСНС України у м. Києві, у період з 19.12.2024 до 23.12.2024 склав та надав до ГУ ДСНС України у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 13, документи щодо відповідності вказаного предмету закупівлі технічним вимогам. ОСОБА_4 діючи умисно, продовжуючи виконання вказаного спільного протиправного умислу, 23.12.2024, достеменно розуміючи про невідповідність вказаним технічним вимогам 164 комплектів тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) технічним вимогам (додаток №1 до договору специфікація), поставив за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 37, для потреб підрозділів цивільного захисту (ДСНС) 164 комплекти тепловідбивного захисного одягу пожежника (костюм спеціальний захисний) неналежної якості за видатковою накладною №265 від 23.12.2024, вчинивши усі необхідні від нього дії для доведення свого вказаного протиправного умислу до кінця. Після цього, на підставі вказаної видаткової накладної ГУ ДСНС України у м. Києві видано платіжну інструкцію №20 від 24.12.2024 на перерахування із розрахункового рахунку ГУ ДСНС України у м. Києві UA488201720343101001600085222 на розрахунковий рахунок ТОВ «LEGIO» НОМЕР_4 грошових коштів в загальному розмірі

8 236 733, 38 грн., якими ОСОБА_4 , заволодів шляхом обману після їх перерахування 24.12.2024 на рахунок Товариства, тобто вчинивши шахрайство в особливо великих розмірах, за попередньою змовою з невстановленими службовими ГУ ДСНС України у м. Києві, заподіяли ГУ ДСНС України у

м. Києві матеріальних збитків на загальну суму 8 236 733, 38 грн. та вказані грошові кошти розподілили між собою та розпорядились на власний розсуд.

Висновком комплексної експертизи №2389/25-34/2390/25-53 від 03.03.2026 встановлено (підтверджено), що поставлені за договором №325Г/12-24 від 19.12.2024, товарно-матеріальні цінності тепловідбивний захисний одяг пожежника (костюми спеціальні захисні) не відповідають технічним вимогам, що вказані у специфікацією на продукцію, що поставляється (додаток № 1 до договору № №325Г/12-24 від 19.12.2024) та не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням за показниками: до термостійкого шару за показниками «обмежене поширене полум`я» та теплостійкість температури, до теплоізоляційного шару з показником «теплостійкість температури», до підкладкового шару за показниками «обмежене поширене полум`я» та «теплостійкість температури».

Згідно висновку комплексної судової товарознавчої та судово-економічної експертизи №174/175/26-23 від 13.05.2026 підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитків) Головному управлінню ДСНС України у м. Києві (ЄДРПОУ 38620155) при поставці товарно-матеріальних цінностей за договором №325Г/12-24 від 19.12.2024 постачальником ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782), з урахуванням висновку експертизи №2389/25-34/2390/25-53 від 03.03.2026 яким встановлено (підтверджено), що всі поставлені за договором №325Г/12-24 від 19.12.2024, товарно-матеріальні цінності тепловідбивний захисний одяг пожежника (костюми спеціальні захисні) не відповідають технічним вимогам, що вказані у специфікацією на продукцію, що поставляється (додаток № 1 до договору № №325Г/12-24 від 19.12.2024) та не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням на суму 8 236 733, 38грн.

За вказаних вище обставин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю

м. Харків, Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 директору ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати вищевказану особу у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема:

-матеріали відповіді на запит в порядку ст. 93 КПК України із ГУ ДСНС України у м. Києві в ході якого вилучено оригінали документів у проведені закупівлі;

-протоколом тимчасового доступу від 13.05.2025 в ході якого вилучено зразки для проведення експертиз у кримінальному провадженні;

-висновком комплексної експертизи №2389/25-34/2390/25-53 від03.03.2026

згідно якого встановлено (підтверджено), що поставлені за договором №325Г/12-24 від 19.12.2024, товарно-матеріальні цінності тепловідбивний захисний одяг пожежника (костюми спеціальні захисні) не відповідають технічним вимогам що вказані у специфікацією на продукцію, що поставляється (додаток № 1 до договору № №325Г/12-24 від 19.12.2024) та не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням;

-висновку комплексної судової товарознавчої та судово-економічної експертизи №174/175/26-23 від 13.05.2026 згідно якого розмір матеріальної шкоди (збитків) Головному управлінню ДСНС України у м. Києві (ЄДРПОУ 38620155) при поставці товарно-матеріальних цінностей за договором №325Г/12-24 від 19.12.2024 постачальником ТОВ «LEGIO» (код ЄДРПОУ 32947782), встановлений на суму 8 236 733, 38грн.

-протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7

-іншими матеріалами кримінального провадження

Відповідно до відомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваний ОСОБА_4 має у власності:

квартира загальна площа (кв.м): 32.5, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2217033863101);

Крім цього згідно відомостей із ТСЦ МВС ОСОБА_4 має у власності автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . Метою вказаного арешту є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно п. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Крім цього відповідно до санкції статті передбаченої ч. 5 ст. 191 КК України окрім позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, також передбачена конфіскація майна.

Метою арешту вказаного майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Також зважаючи на те, що загальний розмір шкоди, завданий протиправними діями підозрюваного ОСОБА_4 складає 8 236 733, 38грн. виникла необхідність в арешті майна підозрюваного.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту, з метою є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025100000000027 від 04.02.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1 ) підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме на квартиру загальна площа (кв.м): 32.5, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2217033863101) та автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1