Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/14218/25
н/п 6/953/303/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2026 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Демченко С.В.,
секретар судового засідання Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
15 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 вересня 2018 року у розмірі 79 917 грн 08 коп. та судовий збір в розмірі 2 761 грн 23 коп. Заявник має намір добровільно виконати зазначене судове рішення у повному обсязі, однак на цей час перебуває у скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює одноразову сплату присудженої суми. На підтвердження викладених обставин заявник посилається на те, що є особою з інвалідністю III групи, перебуває на обліку в центрі зайнятості, а його щомісячний дохід становить 900 грн. Він неодноразово звертався до АТ «Універсал Банк» з метою врегулювання питання щодо добровільного виконання рішення суду, однак Банк не вчинив жодних дій, спрямованих на досягнення домовленості щодо порядку його виконання.
Заявник у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. У заяві зазначив, що є особою з інвалідністю III групи за загальним захворюванням. Протягом двох років перебуває на обліку в центрі зайнятості, однак через стан здоров`я, а також необхідність періодичного проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) за вимогою територіального центру комплектування та соціальної підтримки не має можливості працевлаштуватися. Зокрема, з 2022 року він понад десять разів проходив ВЛК, що потребувало значних витрат часу. При цьому, незважаючи на неодноразове проходження ВЛК, відповідний висновок йому до цього часу не надано, що, за твердженням заявника, також негативно впливає на можливість його працевлаштування. Незважаючи на встановлену інвалідність, соціальних виплат не отримує. Його єдиним доходом є державна компенсація за прихисток ВПО у розмірі 900 грн на місяць. Також заявник повідомив, що вживає всіх залежних від нього заходів для працевлаштування, зокрема звернувся до Центру надання адміністративних послуг з метою участі у відповідних державних програмах, однак станом на час розгляду заяви працевлаштуватися йому не вдалося. Вказав, що його матеріальне становище, стан здоров`я, відсутність стабільного доходу та неможливість одноразово сплатити визначену судовим рішенням суму є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду у повному обсязі.
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов такого висновку.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 вересня 2018 року у розмірі 79 917 грн 08 коп. та судовий збір в розмірі 2 761 грн 23 коп.
ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилається на скрутне матеріальне становище, зазначаючи, що його щомісячний дохід становить 900 грн., він має інвалідність III групи за загальним захворюванням та незадовільний стан здоров`я, а також на обставини, пов`язані з можливістю працевлаштування лише при наявності висновку ВЛК, який після неодноразового проходження військово-лікарської комісії за вимогою територіального центру комплектування та соціальної підтримки йому не видають, у зв`язку з чим він звертався зі скаргами до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 15 місяців.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про розстрочення виконання судового рішення, заявником надано такі докази: витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; довідку про взяття на облік як безробітного в центрі зайнятості; довідку про отримання компенсації за тимчасове розміщення внутрішньо переміщеної особи; акти дослідження стану здоров`я; виписки з медичної картки хворого; свідоцтво про народження дитини; копії листів-звернень до Акціонерного товариства «Універсал Банк» щодо врегулювання питання добровільного виконання рішення суду, а також листи-звернення до органів державної влади щодо отримання висновку військово-лікарської комісії, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положенням ст. 129-1 Конституції України кореспондують положення ст. 18 ЦПК України, в яких зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З аналізу викладених вище положень слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, при цьому без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.
Положеннями ч. 1 ст. 435 ЦПК України встановлено, що заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
За змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У ч. 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи надані суду докази щодо матеріального становища заявника, бажання боржника повернути заборгованість стягувачу шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку про те, що вказані обставини є достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення.
Разом з тим, положеннями ч. 5 ст. 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви ОСОБА_1 та розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості у розмірі 79 917 грн 08 коп. на 7 (сім) місяців з щомісячною оплатою рівними частинами по 11 416 грн 73 коп.
При цьому суд зауважує на тому, що судовий збір до суми яка підлягає розстроченню не зараховується і підлягає сплаті разово і окремо, оскільки не є складовою стягнутого боргу, а є судовими витратами.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 77, 78, 81, 260, 435 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2026 року по цивільній справі № 953/14218/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 вересня 2018 року у розмірі 79 917 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 08 копійок. на 7 (сім) місяців, з щомісячною оплатою рівними частинами по 11 416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 73 (сімдесят три) копійки.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя С.В. Демченко
Судове рішення № 138527374, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 24.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 953/14218/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: