Ухвала суду № 138526288, 04.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/3053/26

Номер провадження 1-кп/201/333/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого в межах кримінального провадження, внесеного 17 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000000317 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України, -

встановив:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 17 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000000317 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України.

На стадії судового розгляду прокурором ОСОБА_3 подане письмове клопотання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин на строк 2 місяця з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України.

В обґрунтування доводів клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин прокурор ОСОБА_3 посилався на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України,

Частина 2 статті 369 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією майна або без такої.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб переховуватися від органів досудового розсування та суду, незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в клопотанні обґрунтований тим, що обвинуваченому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 6 років, що є тими обставинами, що можуть спонукати його до ухилення від суду, оскільки наявність міцних соціальних зв`язків жодним чином не зменшує наявність вказаного ризику та в умовах воєнного стану збільшена можливість від ухилення від органів досудового розслідування та суду.

На обґрунтування ризиків, передбачених п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор зазначив, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній особисто знайомий з особами, які допитані в якості свідків у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_6 використовуючи свої особисті зв`язки може впливати на осіб, які передавали неправомірну вигоду або отримували її, з метою схилення їх до зміни показань на його користь, що може перешкоджати встановленню істини по справі.

Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від учасників кримінального провадження, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тому вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на думку прокурора, застосування більш м?якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не є доцільним та можливим, оскільки:

- особисте зобов`язання - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і попередити настання вищевказаних ризиків, так як дії останнього потребують постійного контролю;

- особиста порука - не можлива через відсутність у прокурора письмових звернень від осіб, які поручаються за обвинуваченого, тому такий запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку;

- застава не можлива через відсутність від обвинуваченого, його рідних або інших осіб клопотань про можливість внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в рахунок застави, як запобіжного заходу.

Тож, оцінюючи в сукупності наведені обставини, прокурор вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам. Відповідно до ст. ст. 181, 194 КПК України просив продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин на строк 2 місяців, із продовженням покладених у попередньому судовому рішенні обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце мешкання з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин на строк 2 місяці, із продовженням покладених у попередньому судовому рішенні обов`язків.

В межах розгляду клопотання надав ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 березня 2026 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора, мотивуючи тим, що заявлені стороною обвинувачення ризики не доведені. Вказала, що в матеріалах досудового розслідування наявні позитивні характеристики обвинуваченого з попереднього місця роботи, місця проживання та навчання.

Просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника і просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Частина 2 ст. 331 КПК України передбачає, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати здійсненню судового провадження розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 березня 2026 року під час проведення досудового розслідування в межах даного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин з зобов`язанням останнього прибувати за кожною вимогою до суду та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 3, 4 та 8 ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів до 00 годин 00 хвилин 05 травня 2026 року.

Розглядаючи доводи прокурора про доцільність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби (з 23:00 години до 06:00 години), з огляду на вимоги до ч. 2 ст. 177, ст. ст. 181, 194, 199 КПК України, суд виходить з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також продовження існування ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у наданні неправомірної вигоди за вчинення службовою особою дій в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища та надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою дій в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України за обставин, детально викладених в обвинувальному акті, що надійшов до суду.

Розглядаючи доводи прокурора про доцільність продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд не вирішуючи наперед питання щодо доведеності чи недоведеності винності обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, вважає, що, в даному випадку, є обов`язкова умова conditionsinequanon правомірності затримання, а саме обґрунтована підозра, що обвинувачений вчинив злочини, що, на думку суду, підтверджується скеруванням до суду обвинувального акту.

Отже, у даному випадку, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вирішується під час підготовчого провадження, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання припинила існувати і на заміну їй було висунуте обвинувачення.

Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про необхідність застосування запобіжного заходу на стадії судового провадження вирішальним є питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи продовження існування наведених прокурором ризиків, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду з огляду на висунуте обвинувачення у корупційних кримінальних правопорушеннях, в тому числі, у тяжкому, за який може бути безальтернативно призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, що є тією обставиною, яка свідчить про високу ймовірність існування вказаного ризику.

При розгляді питання про доцільність продовження запобіжного заходу судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який є студентом, має постійне місце проживання, раніше не судимий, що у сукупності свідчить про наявність у нього достатньо міцних соціальних зв`язків, втім, ці обставини існували у житті ОСОБА_5 і на момент інкримінованих злочинів і не стали відповідним стримуючим фактором протиправної поведінки останнього, а відтак, не можуть повністю нівелювати існуючий ризик.

Тож, не беручи до уваги виключно саму по собі тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання винуватим, суд виходить з сукупності встановлених обставин та даних про особу обвинуваченого, наведених у цьому рішенні, які дають достатні підстави дійти висновку про продовження існування ризику можливих спроб ОСОБА_5 переховуватися від суду.

Відтак, суд погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає продовження існування цього ризику доведеним у повному обсязі.

Поряд з цим, суд не погоджується з доводами прокурора про продовження існування передбачених п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження їх існування. До того ж, відповідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 06 березня 2026 року визначена наявність лише ризику можливих спроб ОСОБА_5 переховуватись від суду, інших ризиків під час застосування запобіжного заходу не встановлено. При цьому, у клопотанні прокурором не наведено жодних нових обґрунтувань на підтвердження існування вказаних ризиків.

Тож, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 369 КК України, тяжкості покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим, обставини висунутого обвинувачення у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, д дійшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком на 60 днів, із покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

При цьому, ОСОБА_5 слід заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , де останній проживає, з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності забезпечити свою безпеку в укритті під час оголошення повітряної тривоги, за умови негайного повернення до місця проживання після оголошення про відбій повітряної тривоги.

Зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти передбачені ст. 194 КПК України обов`язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу, є 00 години 00 хвилин 03 липня 2026 року.

Виконання ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України на ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-178, 181, 194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту продовжити на строк 60 днів, тобто до 02 липня 2026 року.

Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , де останній проживає, з 23 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності забезпечити свою безпеку в укритті під час оголошення повітряної тривоги, за умови негайного повернення до місця проживання після оголошення про відбій повітряної тривоги.

Зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти передбачені ст. 194 КПК України обов`язки: повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу закінчується о 00 години 00 хвилин 03 липня 2026 року.

Виконання ухвали про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України на ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити до ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для контролю за поведінкою ОСОБА_5 .

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 15 годині 30 хвилин 08 травня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1