Ухвала суду № 138522391, 23.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/40344/26-к

1-кс-40321/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Катерино-Платонівка, Одеської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27 ч.1 ст.255-1 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №12025000000001577 від 30.05.2025, ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025000000001577 від 30.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 255-1, ч. 5 ст. 255, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 357 КК України.

Так, в рамках цього кримінального провадження ОСОБА_4 18.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27 ч.1 ст.255-1 КК України.

Цього ж дня, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 255-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2026 (справа № 757/10136/26-к) стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 18.04.2026.

Постановою від 02.04.2026 Першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 13.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2026 (справа № 757/18799/26-к, провадження № 1-кс-22846/26) строк досудового розслідування продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 13.02.2027.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.04.2026 (справа № 757/19536/26-к) стосовно ОСОБА_4 продовжено строк тримання від вартою із визначенням розміру застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., строком до 05.06.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2026 (справа № 757/29543/26-к) стосовно ОСОБА_4 продовжено строк тримання від вартою із визначенням розміру застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., строком до 25.07.2026.

Слідчий вказує, що у зв`язку з наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, виникла необхідність у продовженні останньому дії запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 .

На даний час існує сукупність підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

-існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених в складі організованої групи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому, останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України.

Також, враховуючи сталість організованої групи і сталі зв`язки її членів, підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Окремо слід зазначити про наявність реального ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду шляхом незаконного перетину державного кордону України. Станом на даний час в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану, який введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з чим встановлено обмеження щодо виїзду окремих категорій громадян за межі України. Разом із тим, упродовж останнього часу правоохоронними органами систематично викриваються факти організації незаконного переправлення осіб через державний кордон поза встановленими пунктами пропуску або з використанням підроблених документів, змінених персональних даних чи корупційних зв`язків.

Організований характер злочинної діяльності свідчить про наявність у підозрюваного ресурсів та можливостей для: використання нелегальних каналів переправлення осіб через державний кордон; залучення осіб, які спеціалізуються на незаконному переправленні військовозобов`язаних; використання підроблених документів або документів інших осіб; перетину кордону поза пунктами пропуску через лісисту, польову або водну місцевість.

З урахуванням того, що підозрюваному загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцять років, а також зважаючи на наявність організованих кримінальних зв`язків та потенційних фінансових можливостей, ризик його незаконного виїзду за межі України є не гіпотетичним, а реальним і обґрунтованим.

-існують ризики, передбачені п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, при цьому на теперішній час встановлено не всіх співучасників злочинної організації, інших осіб, які сприяли вчиненню злочинів, місцезнаходження інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, не проведено повний комплекс експертних досліджень, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, може самостійно, або за допомогою інших осіб знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

З огляду на інкримінування підозрюваному створення та участі у злочинній організації, діяльність якої носила системний, конспіративний та ієрархічний характер, існує обґрунтований ризик того, що, перебуваючи на волі, він вживатиме заходів, спрямованих на знищення, приховування або спотворення доказів у кримінальному провадженні.

Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших співучасників, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.

-існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

-існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень. Діяльність організованої групи не носила випадковий характер, а була спрямована на систематичне вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обґрунтовуючи вказаний ризик слід акцентувати увагу, що підозрюваному інкриміновані злочини, вчинені у складі організованої групи, яка діяла протягом тривалого часу, а тому фактично підтверджується ризик того, що останній перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може продовжити свою злочинну діяльність.

Вищевикладене свідчить про активну роль підозрюваного у складі організованої групи, стійкість, тривалість та направленість умислу останнього на вчинення особливо тяжких злочинів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не втратили свою актуальність та продовжують існувати.

Також слідчий суддя встановив, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, об`єктивно неможливо у зв`язку з необхідністю виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, особливої суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_4 діянь, тривалості та стійкості злочинної діяльності, надходжу до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, оскільки вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам, у зв`язку із чим клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, вважаю можливим при продовженні строків тримання ОСОБА_4 під вартою визначити для нього розмір застави, який надасть підозрюваному можливість вийти з-під варти та, водночас, гарантуватиме запобігання реалізації ним встановлених в провадженні ризиків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 166 400 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави не суперечить практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання - задовольнити.

Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 20 вересня 2026 року, включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, підозрюваними, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків визначити до 20 вересня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1