Ухвала суду № 138522390, 23.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/40422/26-к

1-кс-40374/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участі прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

підозрюваної: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42026102060000075 від 08.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення клопоче про застосування у кримінальному провадженні №42026102060000075 від 08.07.2026 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 , терміном на шістдесят діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінального провадження № 42026102060000075 від 08.07.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді завідувача денного відділення «Економіки, менеджменту і туризму» Київського транспортно-економічного коледжу Національного транспортного університету, використовуючи своє службове становище, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення директором та членами приймальної (конкурсної) комісії Київського транспортно-економічного коледжу Національного транспортного університету, щодо прийняття позитивного рішення про зарахування на навчання ОСОБА_7 до навчального закладу Київського транспортно-економічного коледжу Національного транспортного університету.

22.07.2026 о 08 год. 21 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та у подальшому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-заявою ОСОБА_7 про злочин;

-матеріалами ДВБ НПУ отриманими на виконання доручення прокурора;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 09.07.2026;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 09.07.2026 та від 22.07.2026;

-протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 22.07.2026;

-протоколом невідкладного обшуку в порядку ст. 233, 234 КПК України від 22.07.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.07.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.07.2026;

-протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_8 від 22.07.2026;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.07.2026;

-протоколом візуального огляду особи та вручення несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді грошових коштів для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.07.2026;

-протоколом огляду несправжніх (імітаційних) засобів у вигляді грошових коштів від 22.07.2026;

-протоколом за результатами виготовлення несправжніх (імітаційних) засобі від 16.07.2026:

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Так, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України ризикам.

Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення, розмір неправомірної вигоди, характер зібраних доказів та реальну загрозу призначення покарання у вигляді позбавлення волі.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності підстав та відповідних документів для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни, або взагалі перетнути державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що існує ризик незаконного впливу на свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також інших осіб, які можуть бути допитані у кримінальному провадженні, оскільки підозрювана обізнана з особою заявника, обставинами зустрічей, змістом домовленостей та колом осіб, які потенційно можуть підтвердити або спростувати його причетність до вчинення злочину.

Відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрювана може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, та які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваною на таких осіб.

Таким чином, не будучи обмеженою у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, підозрювана матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сама або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що підозрювана може знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, зокрема мобільні телефони, листування, контакти осіб, через яких він обіцяв здійснити вплив, документи або інші носії інформації, пов`язані з виключенням із військового обліку.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що підозрювана може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваної, тощо).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м`якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Розмір застави підозрюваній визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_5 . Також слідчим суддею враховується майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваної.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 :

- не відлучатися за межі м.Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваної під підпис.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19.09.2026, в межах строків досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах 60 (шестидесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

банк: Державна казначейська служба України, м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також строком до 19.09.2026 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися за межі м.Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

З моменту внесення застави підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 19.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1