Ухвала суду № 138519671, 24.07.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16784/26

1-кс/569/5978/26

УХВАЛА

24 липня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області клопотання старшого слідчого ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному проваджені прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором у кримінальному проваджені прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у якому просить накласти арешт на мобільний телефон iPhone Xr модель MT2E2LL/A, IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 з зеленим чохлом, який був виявлений та вилучений під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною власнику чи іншій особі на відчуження, розпоряджання та користування вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Також, слідчий просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що статтею 65 Основного Закону України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Своєю чергою, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Наказом МОЗ України №09.04.2008 №189 затверджено «Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності» (далі - Наказ), яким визначається повноваження та роботу лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (далі - ЛКК).

У відповідності до п. 1 Розділу ІІІ Наказу, при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК.

Крім того, п.п. 1 п. 3. Розділу ІІІ Наказу, до основних завдань ЛКК належить видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку.

Відповідно до Розділу IV Наказу, комісія вирішує питання експертизи непрацездатності тільки після особистого огляду хворого і вивчення даних медичного обстеження за представленням лікуючого лікаря і завідувача відділенням, однією із функцій ЛКК є видача висновків про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, затвердженої наказом МОЗ України від 03.03.2021 №407 (в редакції наказу МОЗ України від 27.11.2025 № 1811) (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 05.12.2025 № 1850), визначено порядок видачі та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду» (далі Висновок).

Висновок призначений для реєстрації порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, в тому числі для реєстрації когнітивних порушень, які виникають при захворюваннях (органічні психічні розлади (F00-F09), розумова відсталість (F70-F79), порушення рухової активності (паралічі), соціальна дезадаптація).

Висновок надається закладами охорони здоров`я усіх рівнів надання медичної допомоги.

Висновок заповнюється членами лікарсько-консультативної комісії на підставі форми первинної облікової документації №025/о «Медична карта амбулаторного хворого № _____» або форми первинної облікової документації №027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затверджених наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974.

Висновок надається особі, яка потребує постійного стороннього догляду, або її законному представнику.

Висновок підписується членами ЛКК, із проставленням дати видачі, після чого засвідчується печаткою закладу охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до п.п. «а, ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України голова та члени лікарсько-консультативної комісії є особами уповноваженими на виконання функцій держави.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 28.01.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на одержання від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неправомірної вигоди для себе у вигляді грошових коштів за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме щодо складання та видачі цими особами документів, які будуть підставами для отримання ОСОБА_6 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та, в подальшому, керуючись єдиним умислом, 06.03.2026 ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе в загальній сумі 2000 доларів США за наступних фактичних обставин.

Так, 28.01.2026 близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_5 у ході спілкування із ОСОБА_6 , який проходив лікування у КНП «Костопільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костопільської міської ради Рівненської області, дізнався, що останній є особою призовного віку, не має відстрочки від призову на військову службу та може бути призваний до лав Збройних Сил України під час мобілізації, однак потребує оформлення медичних документів батьку для встановлення наявності порушень функцій організму, через які особи не можуть самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду.

У подальшому, 19.02.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_5 у ході спілкування із ОСОБА_6 повідомив останньому, що медичні документи щодо наявності захворювань можуть будуть підставами для встановлення його батьку наявності порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребують постійного стороннього догляду. Одночасно, лише за умови надання ОСОБА_6 для ОСОБА_5 неправомірної вигоди, останній, маючи певні зв`язки та знайомства серед медичних працівників медичних закладів Рівненської області, може здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, для складання та видачі йому необхідних документів.

Так, ОСОБА_5 , 19.02.2026 приблизно о 13 годині 21 хвилин, перебуваючи на автомобільній стоянці поряд з торговим центром за адресою: м. Рівне, вул. Степова, 16, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_6 про необхідність надати йому неправомірну вигоду для себе у розмірі 7000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становило 303 030 грн, пообіцявши здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на невстановлених на даний час досудовим розслідуванням голову та членів лікарсько-консультативної комісії лікувального закладу та з метою забезпечення надання ними висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду для батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який буде підставою для отримання ОСОБА_6 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_5 , 06.03.2026, близько 13 год. 17 хв., перебуваючи на автомобільній стоянці поряд із кафе-баром «Невже», що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Лісопіль, вул. Костопільська, 1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди для себе у сумі 2000 доларів США (що згідно курсу НБУ станом на вказану дату становить 87 600 грн.) за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування та повідомив, що решту суми неправомірної вигоди для нього необхідно передати після оформлення всіх документів.

17.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone Xr модель MT2E2LL/A, IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 з зеленим чохлом, який упакований до спеціального пакету НПУ CRI1247882.

Покликаючись на наведене, слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон iPhone Xr модель MT2E2LL/A, IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 з зеленим чохлом, оскільки вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.

До початку судового засідання надійшла заява слідчого, у якій просить розглянути клопотання без його участі та задоволити клопотання.

Клопотання розглядається без повідомлення власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

За наявності заяв слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Як встановлено судом, що СУ ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026180000000008 від 04.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно згідно ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на мобільний телефон iPhone Xr модель MT2E2LL/A, IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 з зеленим чохлом, як на майно, що відповідає критеріям ст. 98 КПК України, з метою збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати вказаного майна, у зв`язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171, 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон iPhone Xr модель MT2E2LL/A, IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою № НОМЕР_2 з зеленим чохлом, із забороною власнику чи іншій особі на відчуження, розпоряджання та користування вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8