Ухвала суду № 138519468, 27.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/788/26

номер провадження 2/546/766/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільське комунальне підприємство «СІЛЬКОМУНГОСП», Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Довбиш Сергій Миколайович, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

03.07.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет Електронного суду від представника позивача адвоката Яковенка Олександра Васильовича, надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

1. Витребувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 4,5637 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324255100:00:003:0185 (склад угідь: рілля, 4,5637 га), що розташована на території Полтавського району Полтавської області з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

2. Стягнути з Відповідача по справі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 03.07.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Згідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною 1 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, та згідно квитанції до платіжної інструкції №1.727922521.1 від 25.06.2026 сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн за одну вимогу немайнового характеру (з застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу саме майнового характеру, з огляду на наступне.

Відповідно до правових висновків, висловлених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Окрім того, нормами ст. 176 ЦПК України чітко визначено порядок визначення ціни позову.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України зазначено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Отже, твердження представника позивача у позовній заяві, що заявлена вимога про витребування земельної ділянки є позовною вимогою немайнового характеру, є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам ЦПК України та правовим висновкам ВС.

Так, ціна позову визначається на момент пред`явлення позову до суду.

У позовній заяві не зазначено ціну позову, не обґрунтовано та не зазначено належних і допустимих доказів на підтвердження визначення оціночної вартості спірної земельної ділянки, яку позивач просить витребувати, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні до суду позовної вимоги майнового характеру у розмірах визначених п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 3328,00 гривень.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

Отже, позовна заява не відповідає п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та до неї не додано доказів сплати судового збору у повному обсязі за ставкою, визначеною п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 цього Закону.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму ВС України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель» вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Відповідно до статті 5 цього Закону грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У свою чергу експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачу для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості майна, а саме земельної ділянки 4,5637 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5324255100:00:003:0185 (склад угідь: рілля, 4,5637 га), що розташована на території Полтавського району Полтавської області, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

Позивачу необхідно доплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру, за вказаними нижче реквізитами:

Рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606, отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Решетилівський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).

(https://rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/gromadyanam/tax/, https://rsh.pl.court.gov.ua/tax_info).

Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу суду у термін, наданий судом для усунення недоліків.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У позовній заяві зазначено, що предметом даного позову є право власності земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:003:0185, що знаходиться в адміністративних межах Решетилівського району Полтавської області, тому дана справа підсудна Решетилівському районному суду Полтавської області.

Разом з цим, позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження зазначеного, оскільки з додатків до позовної заяви вбачається, що вона розташована на території Полтавського району Полтавської області (згідно копій договору міни від 24.08.2023, витягу з ДРРП №344049703 від 24.08.2023, договору купівлі-продажу від 14.02.2024, витяг з ДЗК про земельну ділянку №НВ-99335414022026 від 29.01.2026). Жодних належних та допустимих доказів знаходження предмету позову саме на території колишнього Решетилівського району Полтавської області суду не надано.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою ( ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Таким чином, суддя позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем правил територіальної підсудності розгляду даної справи саме Решетилівським районним судом Полтавської області.

Отже, позивачу необхідно надати суду належні та допустимі докази місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:003:0185 на території колишнього Решетилівського району Полтавської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільське комунальне підприємство «СІЛЬКОМУНГОСП», Приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Довбиш Сергій Миколайович, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Копію ухвали надіслати позивачеві та його представнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Суддя О.О. Романенко