Ухвала суду № 138518085, 27.07.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/534/26

Провадження № 2/533/502/26

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

27 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд:

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 284445 від 16.06.2025 у розмірі 7592 гривень 00 коп., яка складається зі: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками 2592,00 грн, заборгованість за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту 1000,00 грн.;

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у сумі 2662,40 грн;

- стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на правову допомогу у сумі 15500,00 грн.

У позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 27 липня 2026 року (а.с. 37-38).

Цією ж ухвалою суду запропоновано позивачеві Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» протягом 20 днів з дня отримання ухвали надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог, зокрема 1) факту видачі кредиту відповідачу (виписку за банківським рахунком, докази належності платіжної банківської картки тощо) та 2) детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором зі зазначенням процентної ставки або ставки, за якими здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом, комісії, період нарахування таких платежів, формулу нарахування процентів, комісії тощо. Копії доказів та розрахунку заздалегідь направити відповідачу, а докази направлення надати суду.

23.06.2026 від позивача надійшла заява про розподіл, відшкодування, компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи(а.с.47-48).

24 червня 2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 56-58), до якої було долучено розрахунок заборгованості (а.с. 59-61).

Також позивач у заяві про усунення недоліків зазначив, що перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який здійснює операції у безготівковій формі. Тому видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угоди з банком-еквайром, від якого фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій. У зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення не є можливим у банківській виписці.Позивач надав суду інформаційну довідку ТОВ «ПРОФІТГІД» (технологічного оператора платіжних послуг), яка підтверджує зарахування кредитних коштів. Зазначений документ містить відомості щодо суми перерахованих кредитних коштів, дати їх зарахування, а також реквізитів карткового рахунку, що повністю узгоджується з нормами Закону. Отже наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення відповідачем кредитного договору, зазначеного в позові, та факт існування заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по поверненню кредитних коштів. Надані позивачем докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів є належними, допустимими, достовірними та відповідачем спростовані не були всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 судові повістки не отримує, поштові відправлення повертаються неврученими з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 43-46). Будь-які заяви, клопотання, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.06.2026 ОСОБА_1 станом на 01.06.2026 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 42).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5, ч. 6, ч. 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 1, ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № 284445 у загальному розмірі 7592,00 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4000,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 2592,00 грн, заборгованість за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту 1000,00 грн.

Відповідно до наданої позивачем копії довідки ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 16.06.2025 на картку № НОМЕР_2 було успішно перераховано кошти у розмірі 4000,00 грн. Відомості про належність даної платіжної картки саме відповідачу довідка не містить.

Позивач уважає, що наданих ним доказів достатньо, такі докази є належними, допустимими, достовірними та відповідачем неспростованими.

Відповідач факт отримання кредиту ані спростував, ані підтвердив.

Суд не може у повній мірі погодитися з аргументами позивача, наведеними у письмовій заяві про усунення недоліків, адже з доказів, наданих позивачем, можна встановити факт перерахування коштів за певними реквізитами платіжного засобу, але не факт отримання коштів саме відповідачем. Адже у разі вчинення шахрайських дій відносно персональних даних відповідача кредитні кошти могли бути отриманні іншими особами.

Отже суд уважає, що ані позивачем, ані відповідачем не надано доказів на підтвердження чи на спростування факту зарахування кредитних коштів у сумі 4000,00 грн 16.06.2025 на банківський рахунок, відкритий на ім`я саме відповідача, ОСОБА_1 .

Факт видачі кредитних коштів або ж відсутність такого факту підлягає з`ясуванню та встановленню у даній справі.

Маючи сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніми процесуальними правами та виконанні ними процесуальних обов`язків щодо подання доказів, суд уважає за необхідне витребувати необхідну інформацію від АТ «Універсал банк» на підставі ч. 7 ст. 81 ЦПК України, що сприятиме справедливому, повному, об`єктивному, неупередженому та всебічному розгляду справи з урахуванням прав та інтересів обох сторін.

За таких обставин суд уважає за необхідне витребувати від АТ « Універсал банк» таку інформацію:

- чи було емітовано АТ «Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 ; якщо така емітована на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), за період з 16.06.2025 по 19.06.2025 з відображенням факту зарахування коштів у сумі 4000,00 грн;

- інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) у період з 16.06.2025 по 19.06.2025.

Також суд, з огляду на отриману інформацію про перебування відповідача на військовій службі у лавах ЗСУ, розглянув питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому було неодноразово продовжено та триває й на даний час.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, у тому числі військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 75, 75, 79 постанови ВП ВС від 12.11.2025 № 754/947/22).

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зробила такі висновки:

"Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні."

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.06.2026 ОСОБА_1 станом на 01.06.2026 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 42).

Суд уважає таку довідку належним та достатнім доказом того, що відповідач як військовослужбовець перебуває на військовій службі. Відповідач як військовослужбовець, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, не висловив власну волю проти зупинення провадження у справі та не повідомив суд про прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника). Отже суд не має підстав продовжувати здійснювати судочинство у відповідному провадженні без виявлення волевиявлення відповідача про намір та бажання продовжити судовий розгляд справи, у тому числі за його відсутності.

Ураховуючи наведене та той факт, що відповідач перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку зі воєнною агресією російської федерації проти України, існують обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Силах України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 77, 81, 83, 251, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати від Акціонерного товариства «Універсал Банк»» у строк 20 днів з дня отримання ухвали інформацію:

- чи було емітовано АТ « Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

- виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 ; якщо така емітована на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), за період з 16.06.2025 по 19.06.2025 з відображенням факту зарахування коштів у сумі 4000,00 грн;

- про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) у період з 16.06.2025 по 19.06.2025.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Зупинити провадження у цивільній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повідомити Козельщинський районний суд Полтавської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, - протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома та ознайомлення.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повна ухвала складена та підписана суддею 27 липня 2026 року.

Суддя В.П. Козир