Рішення № 138517748, 30.06.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3738/25

Провадження № 2/376/642/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Литвинчук М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31.03.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , було укладено договір №С-600-014451-23-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Згідно з кредитним договором відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу.

Відповідно до умов договору процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24% річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 63 000 грн..

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит в сумі 63 000 грн.

Проте, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані інші платежі за кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 30.11.2024 р..

Згідно з розрахунком заборгованості по договору №С-600-014451-23-980 від 31.03.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 , складає 126 382,21 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 57 136,74 грн.; заборгованість за відсотками 69 245,47 грн..

У добровільному порядку сплатити наявну заборгованість позичальник відмовляється. Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за договором у розмірі 126 382,21 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 30.01.2026 р. у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.04.2026 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові просить здійснювати розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подавав, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву також не надав.

Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України,повторно в судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 31.03.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Угоди про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування №С-600-014451-23-980 (а.с. 21).

Укладаючи зазначений договір, відповідач акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) та публічну пропозицію щодо укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку (а.с. 8-19) (п. 5.2 кредитного договору), а також підтвердила, що ознайомлена зі змістом чинної редакції ДКБОФО, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту та орієнтовною загальною вартістю кредиту (п. 5.2 кредитного договору).

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 відкрито банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ). Сторонами погоджено, що операції за вказаним рахунком можуть здійснюватися з використанням банківської платіжної картки (п. 2 кредитного договору).

Як видно зі змісту п. 4 договору сторони погодили, що банк надає відповідачу кредит на споживчі цілі шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку (в тому числі ініційовані клієнтом за допомогою банківської платіжної картки) за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності.

Максимальний ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 200 000 грн. (п. 4.1 кредитного договору), при цьому доступний ліміт на дату укладення договору становив 63 000 грн. (п. 4.2 кредитного договору).

Сторонами погоджено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 24 % річних, комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 48 % річних (п. 4.3 кредитного договору).

Повернення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом готівкового або безготівкового поповнення рахунку не пізніше останнього робочого дня платіжного періоду з дотриманням вимог кредитного договору, чинних тарифів банку та ДКБОФО, розміщених на офіційному сайті банку (п. 4.5 кредитного договору). (а.с. 22)

З виписки по рахунку відповідача № 100000-2025/1208 за період з 22.11.2017 р. по 08.12.2025 р. вбачається, що 31.03.2023 року кредитний ліміт було встановлено у розмірі 63 000 грн.. У період з 22.11.2017 року по 08.12.2025 року відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснював зняття готівки та розрахункові операції у торговельно-сервісній мережі (а.с. 28-30).

Також із наданої виписки вбачається, що за рахунком відповідача здійснювалися перекази на різні карткові рахунки, а також системні щомісячні операції, зокрема: нарахування процентів за користування кредитом, нарахування страхових платежів на користь страхової компанії через СКР, погашення заборгованості за кредитом, стягнення комісії за обслуговування карткового рахунку, перенесення комісій за кредит на прострочення, а також нарахування «щомісячної плати за санкціоновану перевитрату».

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору та утворенням простроченої заборгованості зі сплати основної суми кредиту і процентів, 04.11.2025 року АТ «Ідея Банк» направило ОСОБА_1 лист-вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань із вимогою протягом тридцяти днів з моменту отримання листа повністю погасити заборгованість, яка станом на цю дату становила 126 382,21 грн. (а.с. 32).

Відповідно до наданої АТ «Ідея Банк» довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-600-014451-23-980 від 31.03.2023 року станом на 08.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 126 382,21 грн., з яких: 0 грн. - основний борг, 57 136,74 грн. - прострочений борг, 69 245,47 грн. - прострочені проценти, 0 грн. - строкові проценти, 0 грн. - технічний овердрафт, 0 грн. - плата за використання коштів понад витратний ліміт, 0 грн. - пеня, 0,00 грн. - дебіторська заборгованість, 0 грн. - штрафні санкції (а.с. 31).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов?язання повинні виконуватися належним чином, з дотриманням умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов?язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України у разі прострочення повернення суми позики позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму, визначену ст. 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач, як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

З матеріалів справи вбачається, що укладений відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти відповідачеві надані.

Також, з виписки по картці за період з 22.11.2017 р. по 08.12.2025 р. вбачається користування ОСОБА_1 кредитними коштами з деталізацією операцій та часткове погашення наявної заборгованості (а.с.28-30).

Суд враховує, що відповідач частково погашав наявну у нього заборгованість за договором, що у свою чергу свідчить про вчинення ним конклюдентних дій на визнання вказаного договору укладеним та отримання грошових коштів за вказаним договором.

Вказане узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) та у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав та надав грошові кошти Відповідачу у вигляді кредитного ліміту на кредитну картку. Тобто виконав зі своєї сторони умови договору, у відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що умови зазначеного Договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано, що є підставою для примусового стягнення прострочених сум по кредиту в розмірі 126 382,21 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 57 136,74 грн.; заборгованість за відсотками 69 245,47 грн..

Доказів на спростування позовних вимог відповідач не надав.

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України, визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позовних вимог, вимоги щодо стягнення з відповідача суми судового збору на користь відповідача у розмірі 2 422,40 грн. також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819 заборгованість за договором №С-600-014451-23-980 від 31.03.2023 року у розмірі 126 382 (сто двадцять шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 21 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.Г. Батовріна