Ухвала суду № 138515579, 22.07.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 2-597/11/0314

Номер провадження 6/167/24/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі заявник, ТОВ) про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - стягувач), ОСОБА_1 (далі боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку,

за участі:

ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад змісту заяви.

ТОВ звернувся в суд із заявою про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого документа, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.12.2011 року Рожищенським районним судом Волинської області у справі №2-597/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

06.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено Договір №GL6N414484 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

02.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» і ТОВ було укладено Договір №02-12/25 факторингу, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступило ТОВ, а ТОВ набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

26.06.2019 року Перший відділ ДВС м.Луцька у виконавчому провадженні №50570369 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, однак копію постанови разом із виконавчим документом стягувачем не отримано.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ є правонаступником ПАТ «КБ «Надра» у зобов`язаннях, передбачених кредитним договором №132-ПГ/13-В, а тому просить замінити стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ у виконавчому листі №2-597/11 та видати дублікат виконавчого листа.

2.Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 37), яка ухвалою прийняла заяву ТОВ до розгляду в судовому засіданні, витребувала з Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку матеріали виконавчого провадження №50570369 (ас 38-39).

Ухвалою суду від 25.06.2026 року розгляд справи відкладено (ас 50-51).

09.07.2026 року представник відділу ДВС у м.Луцьку подала заяву, згідно якої виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-597/11, виданого 21.12.2011 року Рожищенським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу 31 015,39 грн, завершено 26.06.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавчого провадження», а матеріали виконавчого провадження знищено.

3.Позиція учасників справи в судовому засіданні.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви ТОВ, посилаючись на те, що жодних зобов`язань ні перед ТОВ, ні перед ПАТ «КБ «Надра» немає у зв`язку зі сплатою свої боргових зобов`язань за кредитним договором.

Інші учасники справи, які були вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, заяв та/або клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Суд, заслухавши думку ОСОБА_1 , ухвалив: розгляд справи проводити у відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання, згідно ч.3 ст.442 ЦПК України

Датою прийняття рішення (ухвали) у цій справі є 22.07.2026 року - дата складення повного судового рішення (ухвали).

4.Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд установив таке.

В судовому засіданні встановлено, що 21.12.2011 року Рожищенським районним судом Волинської області у справі №2-597/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

06.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було укладено Договір №GL6N414484 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

02.12.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» і ТОВ було укладено Договір факторингу №02-12/25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступило ТОВ, а ТОВ набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №132-ПГ/13-В.

Встановлені в судовому засіданні обставини підтверджуються письмовими доказами: протоколом електронного аукціону (ас 7), платіжним дорученням №12636 від 04.05.2020 року (ас 8), Договором №GL6N414484 про відступлення прав вимоги від 06.05.2020 року (ас 8зв-10), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 02.12.2025 року (ас 10зв), реєстром боржників до Договору №02-12/25 про відступлення прав вимоги від 02.12.2025 року (ас 11-12), Договором факторингу №02-12/25 від 02.12.2025 року (ас 13-19), витягом з АСВП (ас 20).

Надане ТОВ судове рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 21.12.2011 року з знеособленим відповідачем (ас 20зв-21) не є належним чином завірена копія судового рішення і суд не має права самостійно збирати докази, відповідно до вимог ст.13 ЦПК України.

5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством передбачено порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Частиною першою статті 55 ЦПК України встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до положень статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442, відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу, стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Отже, з системного аналізу законодавства вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження (ст.442 ЦПК України) можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження, тобто вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення.

6.Висновки суду.

09.07.2026 року представник відділу ДВС у м.Луцьку подала заяву, згідно якої виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-597/11, виданого 21.12.2011 року Рожищенським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу 31 015,39 грн, завершено 26.06.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавчого провадження».

Згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавчого провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Оскільки у даному випадку виконавчий документ у виконавчому провадженні №50570369 було повернуто стягувачу, суд доходить висновку, що заміна стягувача у виконавчому листі №2-597/11, виданому 21.12.2011 року, регулюється ст. 55 ЦПК України.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

На час повернення виконавчого документа стягувачу діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ. Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України N 1404-VІІ, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Враховуючи положення ч.ч.1, 3 ст. 12 Закону N 1404-VІІ, виконавчий лист у справі № 2-597/11 щодо боржника ОСОБА_1 міг бути повторно пред`явлений до виконання до 26.06.2022 (через три роки від дати його повернення стягувачу). Однак строк був перерваний в силу положень Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022 року, а враховуючи, що воєнний стан на момент подання цієї заяви не скасовано і не припинено строк пред`явлення до виконання вищезазначеного виконавчого листа не закінчився.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає заяву ТОВ в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд доходить до наступного висновку.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 17.4. Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватися у випадках втрати його оригіналу та у межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними та допустимими доказами для підтвердження факту втрати виконавчого документу мають бути саме письмові докази.

Усупереч указаній нормі, заявник не надав жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про те, що стягувачем втрачено оригінал виконавчого листа, а також те, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Так, ТОВ не надало жодних доказів на підтвердження того, що уповноважена особа ТОВ звертався до ПАТ «КБ «Надра» чи до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» із заявою про надання виконавчого листа по справі №2-597/11 і ТОВ було відмовлено у цьому або повідомлено про те, що оригінал виконавчого листа загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, суд вважає, що заявником не надано належних і достовірних доказів втрати виконавчого документу.

Твердження представника заявника, що в ТОВ відсутній оригінал виконавчого листа є безпідставним, оскільки під час укладання Договору факторингу №02-12/25 від 02.12.2025 року, представники ТОВ мали можливість ознайомитися із всіма документами щодо предмету договору, в тому числі і щодо стану виконання судового рішення та наявності виконавчого листа.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в задоволенні заяви ТзОВ в частині видачі дубліката виконавчого листа слід відмовити.

Керуючись ст.ст.55, 260, 442 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого документа - задовольнити частково.

Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» у виконавчому провадженні в справі №2-597/11, боржник ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ: 20025456.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, код ЄДРПОУ: 39508708.

Заінтересована особа: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку, місце знаходження: 43006, м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 27-А, код ЄДРПОУ: 35041461.

Дата складення повного тексту ухвали суду: 22.07.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.