Ухвала суду № 138511197, 27.07.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2643/24

27 липня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у склад головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Осташ А.В.) перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення з 16.09.2023 по 31.12.2023.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 16.09.2023 по 31.12.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №500/2643/24 скасовано в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я з 19.01.2024 по 07.03.2024 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров`я з 19.01.2024 по 07.03.2024 року та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні пов`язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров`я за період з 19.01.2024 по 07.03.2024.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні пов`язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров`я за період з 19.01.2024 по 07.03.2024.

В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №500/2643/24 залишено без змін.

15.05.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій він просить зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення ухвали суду про розгляд заяви, подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 по справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Ухвалою суду від 03.06.2026 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 у місячний строк з дня отримання даної ухвали суду подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

06.07.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт від 03.07.2026 щодо виконання судового рішення, в якому зазначено, що Фінансово-економічна служба відповідача включила рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/2643/24 до заявки розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Також після встановлення судового контролю ФЕС додатково підготувала доповідну записку щодо стану виконання судового рішення та обставин, які ускладнюють його виконання.

Вказано, що згідно з доповідною запискою фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 , станом на дату її підготовки кошторис військової частини на відповідний бюджетний рік затверджено, однак фактичне фінансування за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", призначене для виконання судових рішень, є недостатнім. Залишок коштів за КЕКВ 2800 становить 3 219,23 грн, що є економічно недостатнім для повного виконання зобов`язань, визначених судовими рішеннями у справі №500/2643/24.

Зазначено, що необхідний обсяг коштів значно перевищує наявний залишок, що унеможливлює проведення виплати відповідно до вимог судових рішень. Часткове виконання рішення без повного забезпечення фінансового ресурсу може суперечити вимогам чинного бюджетного законодавства та бути розцінене як порушення цільового використання бюджетних коштів.

Відповідач вказує, що звіт містить відомості про стан виконання судових рішень у справі №500/2643/24, обставини, які ускладнюють їх виконання, орієнтовні строки виконання з урахуванням залежності від надходження фінансування, а також інформацію про заходи, які відповідачем вжито та вживаються для забезпечення виконання судових рішень.

У зв`язку з цим, на переконання відповідача, звіт є належним чином обґрунтованим, підтверджується відповідними доказами та підлягає прийняттю судом.

Визначаючись щодо наведеного, суд застосовує наступні норми законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч.7 ст. 382-3 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючись щодо поданого звіту, суд виходить з наступного.

Рішенням суду з урахуванням постанови апеляційного суду:

- Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 16.09.2023 по 31.12.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

- Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні пов`язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров`я за період з 19.01.2024 по 07.03.2024.

Розглянувши звіт від 03.07.2026 суд зазначає, що останній не містить відомостей які конкретні та вичерпні дії було вчинено відповідачем на виконання рішення суду.

Зокрема, відсутні докази проведення перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення з 16.09.2023 по 31.12.2023 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

Також відсутні докази нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць, за час перебування на стаціонарному лікуванні пов`язаному із захистом Батьківщини та у відпустці за станом здоров`я за період з 19.01.2024 по 07.03.2024.

Не повідомлено суд про суми нараховані на виконання рішення суду, якщо такі дії було вчинено відповідачем на виконання рішення суду.

Також відсутні докази подання фінансово-економічною службою заявки-розрахунку для виділення коштів на виплату нарахованої заборгованості конкретно позивачу із зазначенням сум такої заборгованості та доказів включення їх у вказану заявку.

У звіті військова частина посилається на відсутність фінансування, поряд з цим, у звіті відсутній опис конкретних вчинених військовою частиною дій на виконання рішення суду та не додано належних доказів на їх підтвердження.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не надано в повному обсязі інформацію та докази на її підтвердження, що боржником вчинено всі можливі та залежні від нього дії для виконання судового рішення у справі №500/2643/24.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Також суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративний суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Оскільки у звіті відсутня повна інформація та докази на її підтвердження про заходи, які вжито боржником для виконання судового рішення, а тому, неможливо встановити які конкретні дії вчинено, на даному етапі судового контролю суд вважає за можливе звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу.

Поряд з цим, питання накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб постане під час розгляду судом нового звіту.

При поданні нового звіту про виконання рішення суду відповідачу слід врахувати висновки суду викладені у даній ухвалі.

Керуючись статтями 248, 254, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту від 03.07.2026 про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у 60-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду новий звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №500/2643/24 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024.

Звільнити командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу на даному етапі судового контролю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.293, 295, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27 липня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.